Ця закономірність випливає із законів суспільного поділу праці та інтеграційних процесів. Комплексний розвиток і ефективна спеціалізація відповідають найважливішій вимозі господарювання - досягненню в інтересах суспільства найкращих результатів при мінімальних затратах. Поєднання і взаємозв'язаний розвиток галузей на певній території дає народногосподарську економію за рахунок скорочення витрат на перевезення сировини і готової продукції за рахунок спільного використання виробничої і соціальної інфраструктури.
Основними рисами комплексного розвитку економічних районів є:
найбільш повне, економічно ефективне й екологічно виправдане використання наявного ресурсного потенціалу регіону;
оптимальна галузева й територіальна структура господарства, яка відповідає соціальним і економічним умовам виробництва;
тісний взаємозв'язок і збалансованість усіх ланок господарства регіону;
провідна роль традиційних галузей для того чи іншого регіону.
Актуальність проблеми комплексного розміщення продуктивних сил в ринкових умовах господарювання постійно зростає. Головним напрямом її розв'язання є формування виробничо-територіальних комплексів (ВТК), що є взаємообумовленим поєднанням органічно пов'язаних між собою виробництв на певній території відповідно до особливостей її ресурсної бази і транспортно-географічного положення, що забезпечують отримання максимальної кількості продукції при мінімальних витратах
Особливо важливими є внутрішні зв'язки виробничого характеру як основа формування ВТК, зокрема:
зв'язки, зумовлені використанням різними підприємствами спільної інфраструктури;
взаємозв'язки щодо використання сировини, допоміжних матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, споживання готової продукції;
зв'язки кооперування, спеціалізації та комбінування в процесі виробництва продукції важливого використання та утилізації виробничих відходів.
Формування TBK дає можливість зекономити значні площі, протяжність інженерних комунікацій, обсяги капіталовкладень, ефективно вирішувати питання охорони навколишнього середовища, раціонально використовувати природно-ресурсний потенціал. Разом з тим, TBK мають можливість ефективно спільно вирішувати питання соціальної інфраструктури, комулюючи на цілі кошти, та раціонально використовувати наявні трудові ресурси, залучаючи молодь до суспільно корисної праці.
Таким чином, закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил сприяє формуванню територіально-виробничих комплексів, які в свою чергу забезпечуватимуть найбільш ефективне господарювання у ринкових умовах
Закономірність територіального поділу праці
Знаходить своє відображення в процесі спеціалізації територій на виробництві певних видів продукції послуг на основі розвинутої міжрегіональної кооперації. У результаті територіального поділу праці в господарствах формується така територіально-галузева структура, яка найбільш повно відповідає природним, демографічним, економічним і соціальним умовам регіону і потребам міжрегіонального ринку. Територіальний поділ витрат веде до підвищення ефективності господарювання.
Процес територіального поділу праці характеризується розвитком на кожній території тих галузей, для яких склались найбільш вигідні природно-ресурсні та соціально-економічні передумови. У результаті чого розвивається ефективна і раціональна територіальна спеціалізація з відповідними допоміжними і обслуговуючими галузями, формується господарський комплекс з внутрішньою структурою і міжрегіональними зв'язками.
Закономірність територіальної концентрації розміщення і розвитку продуктивних сил
Закономірність економічної цілісності регіону
Закономірність глобалізації та регіоналізації розміщення і розвитку продуктивних сил
2.4. Найважливіші принципи розміщення продуктивних сил
Принцип раціонального розміщення виробництва
Принцип комплексного розміщення виробництва
Принцип збалансованості і пропорційності розміщення виробництва
Принцип внутрішньодержавного та міжнародного територіального поділу праці
Принцип збереження екологічної рівноваги