Регіональна економіка - Манів З.О. - 11.2.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону

Матеріально-сировинні ресурси

За рівнем концентрації і різноманітності запасів Придніпровський економічний регіон посідає перше місце в Україні. Тут зосереджена п'ята частина природно-ресурсного потенціалу, у тому числі 1/3 мінерально-сировинних ресурсів і 1/7 земельних ресурсів України. В регіоні є близько 300 родовищ корисних копалин. Це родовища паливно-енергетичної сировини, зокрема:

* бурого вугілля - дніпропетровський буровугільний басейн;

* руд чорних металів, а саме залізної руди - Криворізький і Білогірський залізорудні басейни, марганцевої руди - Велико-Токмацьке і Нікопольське родовища в межах Придніпровського марганцеворудного басейну;

* графітові руди найбільші родовища в Європі;

* родовища каолінів, високоглиноземної сировини уранової руди;

* родовища глин, каменю і інших матеріалів для промисловості будівельних матеріалів.

Рис 11.2.1. Економіка Придніпровського економічного регіону

Промислові запаси руди марганцю і високоглиноземної сировини в Придніпров'ї становлять 100 % запасів України, графітної руди— 98 %, бурого вугілля - майже 80 %, залізної руди - 78 %, каоліну - 43 %, кам'яного вугілля - 25 %, глини вогнетривкої - 25 %. В економічному регіоні зосереджені великі запаси руд кольорових рідкісних металів, залізо окісних мінеральних фарб.

Земельні ресурси

У регіоні зосереджено близько 8 млн. га земель -13,7 % України, в тому числі 6,8 млн. га сільськогосподарських угідь і 5,8 млн. га ріллі.

На одного жителя регіону припадає 0,97 га угідь і 0,80 га ріллі (по Україні відповідно 0,87 і 0,59 га). У регіоні переважають середньогумусні чорноземи. Є також лучно-чорноземні, лучно-солонцюваті, дернові, піщані та інші фунти. У Запорізькій області переважають чорноземи (75 % площі області). У Кіровоградській області переважають чорноземи середньо- і малогумусні, чорноземи опідзолені і звичайні (95% площі).

За класифікацією грунтів України, їх придатністю до сільськогосподарського виробництва, вони належать до фунтів найбільш високої якості. Загальний бал бонітету ріллі становить: в Кіровоградській області - 51 бал, у Дніпропетровській 46 балів (по Україні - 41).

Водні ресурси

Придніпровський економічний регіон має дуже високу концентрацію водомістких галузей водоспоживання і займає одне із перших місць в Україні. Тут забезпеченість водними ресурсами є однією з найнижчих в Україні. На одного жителя припадає 0,45 тис. м3/рік (по Україні -1,3 тис. м3/рік). Тому вода є гальмуючим (лімітуючим) чинником розвитку господарського комплексу Придніпров'я і, в першу чергу, водомістких галузей важкої промисловості та сільськогосподарського виробництва (потреби в зрошуванні плодючих земель). Цю проблему необхідно вирішувати шляхом ефективного і раціонального використання водних ресурсів, переходу на збільшення оборотного використання, впровадження нових технологій з обмеженим водовикористанням.

Лісові ресурси

У регіоні площі під лісами займають 486,1 тис. га, з них вкрито лісовою рослинністю 421,7 тис га, що становить 5,3 % до загальної площі земель, у тому числі 5,5 % в Дніпропетровській області,3,8%- запорізькій 6,6%- Кіровоградській (по Україні 16,5 %). Потреба в діловій деревині задовольняється за рахунок завозу її з інших регіонів України (Карпатського та Поліського регіонів) та із зарубіжжя (Російська Федерація).

Відсутність власних ресурсів деревини негативно впливає на розвиток економіки. Для майбутнього розвитку регіонів цю проблему потрібно вирішувати В регіоні є достатня кількість земель, які потрібно використати для посадки лісів вже сьогодні. Для цього доцільно розробити профаму заліснення земель на довгострокову перспективу і неухильно Ті дотримуватись.

Рекреаційні ресурси. У Придніпровському економічному регіоні природно-рекреаційний потенціал включає мінеральні бальнеологічні води-близько 1,4 млн. м3/рік, лікувальні фязі-0,8тис. м3/рік, морські пляжі - 7 км2, річкові пляжі - 64 км2, ліси рекреаційного призначення у межах 58 тис га. Всього в регіоні зосереджено понад 9 тис. га курортно-рекреаційних територій. Велику рекреаційну цінність має акваторія Азовського моря, де є лікувальні водно-морські та грязьові ресурси. Цінні лікувальні грязі є в районі Бердянська. Але цього недостатньо для такого великого економічного регіону. Шляхом можливого розвитку рекреаційної території є план лісонасадження (використовуються для цього неугіддя, пойми річок, яри та інші ландшафти території регіону).

Демографічний потенціал

Особливістю демографічної ситуації Придніпровського економічного регіону є різке скорочення народжуваності, зростання смертності у результаті зниження природного приросту населення. Сальдо міграції в регіоні також від'ємне (вибуття населення за рахунок міжнародної і міжрегіональної міграції перевищує масштаби його прибуття), скорочення населення щорічно становить 8-10 тис. чол. У районі на 1000 наявного населення кількість мігрантів у три рази вища від загальнодержавного рівня. Причин такого демографічного стану багато. Але головними є значне забруднення навколишнього середовища. За цим показником регіон займає одне і з перших місць. Наступною причиною є зростання безробіття, що зпричинено різким спадом виробництва і звільненням робітників. Вони мігрують за межі регіону і країни в пошуках роботи і засобів прожиття та утримання сім'ї. І, безперечно, на демографічний процес впливає матеріальний рівень забезпеченості оплати праці і прожиткового мінімуму.

Трудовий потенціал

Трудоресурсний потенціал Придніпров'я становить 4,2 млн. осіб (13,9 % України). В усіх сферах економічної діяльності зайнято майже 3,0 млн. чол або 71,3 % трудових ресурсів регіону. У складі зайнятих 86 % займають галузь економіки, 14 % зайняті у інших сферах господарської діяльності. З наведених даних видно, що в регіоні є велика кількість працездатного населення, яке не зайняте суспільнокорисною роботою.

Чисельність незайнятого населення складає понад 700 тис. чол, що становить близько 17 % трудових ресурсів. Водночас зростає демографічне навантаження на населення працездатного віку. Так, на 1000 осіб працездатного віку припадає понад 700 осіб, які не досягли цього віку або вийшли з категорії працюючих, у тому числі 300 дітей і 400осіб, старших працездатного віку.

З метою працевлаштування незайнятого працездатного населення в регіоні треба розвивати трудомісткі галузі. У цьому регіоні недостатньо розвинута легка промисловість, яка в структурі галузей становить: Дніпропетровська область - 0,4 %, Запорізька - 0,2 %, Кіровоградська -1,6 %, а в Дніпропетровській і Запорізькій областях низька питома вага харчової промисловості - відповідно 6,3 і 5,6 %.

Розселення населення

Структура розселення у Придніпровському економічному регіоні складається з таких адміністративно-територіальних одиниць: 63 сільських районів, 47 міст (з них 22 обласного і 25 районного підпорядкування), 98 селищ міського типу, 3385 сільських населених пунктів. Основна частина населення (5,3 млн. чол.) проживає у містах. Найбільше зосередження міського населення у Дніпропетровській області (84 % від загальної кількості) і в Запорізькій (77 % від усього населення).

У сільському розселенні переважає Кіровоградська область. В останній час різко зменшився відплив сільського населення в міста і, деякою мірою, почався зворотній процес —повернення міських жителів у сільську місцевість.

Розселення населення в регіоні має свої специфічні особливості по областях. Так, наприклад, у Дніпропетровській обл. зосереджена найбільша у регіоні кількість міських агломерацій: Дніпропетровська, Криворізька, Нікопольська і Павлоградська. У Запорізькій обл. основними урбанізованими вузлами є Запоріжжя, Бердянськ і Мелітополь, в Кіровоградській обл. - Кіровоград, Олександрія, Світловодськ. У перспективі треба обмежувати зростання великих урбанізованих міст і агломерацій, розвиваючи селища, де є найбільше вільної і не зайнятої робочої сили.

Науково-технічний потенціал

Економічний регіон має відповідну створену систему наукових організацій, яка охоплює основну більшість галузей народногосподарського комплексу. До складу цієї системи входять 162 організації, які виконують науково-дослідні роботи, де зайнято близько 25 тис. працівників основної діяльності та наукові колективи 84 вищих навчальних закладів І-П рівня акредитації і 38 ІІІ-ІУ рівня акредитації.

Науковці розробляють комплексні програми з питань ефективного використання мінеральних ресурсів на основі глибокої їх переробки та організації безвідходного виробництва, а також з проблем металургійного, машинобудівного виробництва, переробки вторинної сировини і побутових відходів, охорони навколишнього середовища. Науковці вузів працюють у тісному контакті з виробництвом, готуючи висококваліфікованих спеціалістів для народного господарства

Виробничий потенціал

У регіоні позначається тенденція старіння наявних виробничих фондів, що негативно впливає на їх відтворення. Коефіцієнт їх оновлення становить в межах 4-5 %. В той же час внаслідок фізичного і морального зносу фондів знижується можливість їх використання. Ступінь зносу досить високий і становить понад 46 %, в тому числі в Дніпропетровській області - 50 %, Запорізькій - 44 % і Кіровоградській - 49 %. Загальна вартість основних фондів регіону Придніпров'я - в межах 145 млд. грн, що становить 17,5 % основних фондів України. Питома вага основних фондів в структурі України становить: промисловості - 24,2 %; сільського господарства, мисливства та лісового господарства -11,8%; будівництва - 15,2 %; оптової і роздрібної торгівлі - 13,8 %; готелів та ресторанів - 22,8 %; транспорту і зв'язку -12,6 %; фінансової діяльності -8,9 %; операцій з нерухомим майном -15,4 %; освіти -16,3 %; охорони здоров'я і культури - 15,5 %.

У галузевій структурі питома вага основних фондів регіону становить: промисловість - 34,4 %; сільське, лісове господарство і мисливство -11,7%; транспорт і зв'язок -13,7%; операції з нерухомим майном -12,8 %. На освіту і охорону здоров'я припадає відповідно - 5,5 % і 2,6 %.

Як видно із наведеного, крім старіння основних фондів має місце значна нерівномірність їх розвитку, особливо в соціальній сфері, що необхідно врахувати на довготермінову перспективу з метою виправлення становища і забезпечення соціального розвитку згідно з науково-обгрунтованими нормативами.