11.4.1. Місце і роль Центрального Економічного регіону в економіці країни
Центральний економічний регіон розташований у зоні Полісся і лісостепу. Північну територію регіону займає Київське Полісся. До його складу входять Київська обл., м. Київ (отримало статус столиці колишньої УРСР у 1934 р.), Черкаська обл. Загальна площа становить 49,8 тис км2, а названих територій відповідно 28,1; 0,8; і 20,9 тис. км2.
Вигідне економіко-географічне положення регіону визначається тим, що регіон знаходиться на перехресті важливих залізничних та автомобільних магістралей. Дуже важливе значення для народного господарства регіону має головна водна артерія України - ріка Дніпро. Сусідніми з Центральним регіоном є Полісся, Поділля, Східний та Придніпровський райони, з якими є постійні господарські взаємозв'язки. Регіон не забезпечує себе паливними ресурсами. Тут є в невеликій кількості буре вугілля і торф. Тому сюди ввозяться газ, нафтопродукти, кам'яне вугілля. Разом з тим на внутрішній ринок надходять машини, технологічне обладнання, продукція приладобудування, легкої та харчової промисловості, будівельні матеріали тощо. Регіон має потужний експортний потенціал завдяки можливості впровадження у виробництво наукомістких сучасних технологій.
На території регіону розміщена столиця України - Київ з населенням 2625,1 тис. чол. станом на 1 січня 2006 р. Він виконує функції політичного, промислового, науково-освітнього, культурно-духовного центру, транспортного вузла, а також здійснює широке коло функцій державного та господарського управління. Тут працюють Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Національна Академія Наук з чисельними науково-дослідними інститутами, освітньо-культурні, медичні та спортивні заклади.
Основна структура економіки Центрального економічного регіону показана на рис. 11.4.1.
11.4.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
Природні умови достатньо сприятливі для розміщення промислових підприємств, створення нових шляхів сполучення, а рівнинні степові простори - для розвитку механізованого сільськогосподарського виробництва
Клімат регіону помірно-континентальний, середня температура січня - -6° ... -8 °С, а найтеплішого місяця липня - +16°...+20 °С, кількість опадів - від 450 до 650 мм. Особливістю клімату в регіоні є значні коливання погодних умов з року в рік (разом з вологими бувають і посушливі роки).
В регіоні переважають дерново-підзолисті грунти та чорноземи, в деяких районах (Київська область) трапляються світло-сірі лісові фунти, які в своєму складі мають невисокий вміст гумусу і підвищену кислотність. Лісовий покрив регіону представлений хвойними та змішаними лісами.
Регіон має вдосталь рекреаційних ресурсів, підземні мінеральні води, в тому числі лікувальні, що сприяє організації лікування та відпочинку населення. У регіоні трапляються радонові води різного хімічного складу.
Рис. 11.4.1. Основна структура економіки Центрального економічного регіону
У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС якість рекреаційних ресурсів на окремих територіях помітно знизилась. Проте в регіоні існують традиційні і перспективні санаторно-курортні зони для відпочинку та лікування.
Головним джерелом водопостачання регіону є р Дніпро з його потужними водосховищами (Київське, Канівське, Кременчуцьке).
У регіоні особливе місце належить підземним водам. Найбільш чисті використовуються переважно для задоволення потреб населення. Запаси поверхневих і підземних вод можуть забезпечувати власні народногосподарські потреби в прісній воді.
Центральний економічний регіон займає 8,2 % території України і зосереджує 11,9 % її населення. Він виробляє 9,3 % продукції всієї промисловості України і 10,7 % валової продукції сільського господарства.
Мінерально-сировинні ресурси
У регіоні є достатньо потужний природно-ресурсний потенціал, який використовується у господарській діяльності. На території регіону розвідано понад 400 родовищ і 11 видів корисних копалин, однак мінерально-сировинна база регіону недостатньою мірою забезпечує поточну і перспективну потребу в мінеральній сировині. Як уже відомо, в регіоні не вистачає і паливних ресурсів.
У Черкаській обл. загальнодержавне значення мають запаси бентонітових глин і каолінів, які використовуються як формувальні матеріали. Тут недостатня сировинна база для промисловості стінової кераміки. Розвідані запаси будівельного каменю характеризуються високим ступенем освоєння і лімітом земельної площі, тому відсутні резерви нових розробок. Не вистачає в Черкаській обл. і будівельного піску, який поновлюється поставками з київського річкового порту.
Київ і Київська обл. характеризуються відносно невеликими запасами корисних копалин. Достатніми є балансові запаси піску для будівельного розчину та бетону, шляхового будівництва, силікатних матеріалів і глиняної сировини для отримання будівельної кераміки. В області відсутня сировинна база для виробництва цементу, гіпсу, вапна, азбесту; скляна сировина належить до розряду низької якості. Дефіцит цих ресурсів поповнюється поставками із Житомирської, Винницької, Чернігівської та інших областей.
Водні ресурси
Як уже зазначалося, регіон має достатню водно-ресурсну базу. Головними річками регіону є в першу чергу Дніпро з притоками, який, в основному, забезпечує водопостачання, Десна та Південний Буг. Із малих річок найбільш значними є Рось, Сула, Супій, Тясмин, Ятрань та ін.
У регіоні є велика кількість озер та ставків, які, в більшості, мають рекреаційне значення. Тут розташовані великі водосховища на Дніпрі, про що йшла мова вище. Рівень забезпеченості одного жителя сумарним річковим стоком вищий, ніж в середньому по Україні. Підземні води регіону гідравлічно не з'єднані з річковим стоком. Прогнозні експлуатаційні ресурси оцінюються у межах 2,3 км3.
Найбільшими споживачами води є промислові підприємства Києва та Київської обл., на яких використовується понад 70 % свіжої питтєвої води. У Черкаській обл. - близько 30 %. Великий обсяг споживання води припадає на тепло і енергетику. Тут функціонує найбільша на Україні Трипільська ДРЕС, яка працює на прямоточній системі водопостачання. Велика частка використання води припадає на хімічну, харчову та машинобудівну промисловість.
У зв'язку з ситуацією, що склалася на Чорнобильській АЕС, доцільно перейти на підземні води для споживання населення регіону.
Лісові ресурси
Лісові ресурси відіграють важливу роль у розвитку економіки регіону. За господарським призначенням ліси розподіляються на дві категорії: до першої належать ліси санітарно-гігієнічного та оздоровчого призначення - їх частка в регіоні становить близько 70 % загальної площі, до другої категорії належать ліси, що експлуатуються, а також спецзона і смуги вздовж залізничних колій та автомобільних шляхів.
Загальна площа лісів становить 968 га, запаси деревини - 141 млн. м3. Породний склад лісів-твердолистяні у Черкаській обл. і змішані у Київській обл. (дуб, береза, сосна, вільха, тополя та ін).
У регіоні значну роль відіграють захисні лісонасадження. їх призначення - захист від вітрової і водної ерозії, поліпшення мікроклімату тощо. Ліси використовуються також у рекреаційних цілях. Значною мірою ведення лісового господарства спрямоване на формування декоративних, біологічно стійких насаджень з підвищеними санітарно-гігієнічними властивостями та формуванням мальовничих насаджень.
Рекреаційні ресурси
Центральний економічний регіон відомий своїми природно-рекреаційними ресурсами, які характеризуються помірно теплим кліматом, придатними для оздоровлення і відпочинку лісами. Для відпочинку і оздоровлення населення найбільше використовуються узбережжя Дніпра, околиці Києва, зокрема санаторії, що розташовані у Кончі-Заспі та Пущі-Водиці.
Значне місце в організації короткострокового відпочинку відводиться лісопарковому захисному поясу та річці Дніпро, рекреаційний потенціал якої зростає за рахунок великої розгалуженості, наявності лісистості та природних пляжів. Як рекреаційний ресурс використовуються малі річки, які переважно належать до басейну Дніпра. Наявність родовищ радонових мінеральних воду Черкаській обл дозволяє розвивати мережу санаторно-курортних установ
Для збереження ландшафтів та відтворення рослинного і тваринного світу в регіоні створена густа мережа об'єктів природно-заповідного фонду, серед них є Поліський заповідник, дендропарк "Олександрія" (Біла Церква), Дніпровсько-Тетерівське і Заліське заповідно-мисливські господарства. У регіоні є багато пам'ятників архітектури, історії та культури, що сприяє розгортанню значної туристичної діяльності.
Населення
Численність населення регіону на 1 січня 2006 р. складає 5651,7тис. чол. (11,9 % загальнодержавної кількості), у тому числі Київська обл. - 1,7731 тис. чол., Київ - 2625,1 чол. і Черкаська обл. - 1353,5 тис. чол. Одночасно регіон є одним із найбільш густозаселених - густота населення становить 118,0 чол/км2. Як і по країні в цілому, тут також спостерігається різке падіння народжуваності, природного приросту населення. Так, у 2005 р. кількість народжених становила 53146 чол., а померли - 87649 чол. На 1000 чол. населення становить: народжених - 9,6, а померлих - 16.
Крім цього, тут висока дитяча смертність. Причинами такої напруженої демографічної ситуації є забруднення навколишнього середовища, особливо внаслідок Чорнобильської катастрофи та нестабільності економіки.
Розселення населення регіону
Склалося історично. В регіоні налічується 45 районів, 42 міста, серед яких 18 мають статус державного, республіканського та обласного підпорядкування. В економічному регіоні розташовано 45 селищ міського типу, є 1130 сільських рад Питома вага міського населення складає 76,4 % до загальної чисельності населення регіону.
У регіоні високий приріст міського населення, в основному - за рахунок мі грації, частка якої становить понад 50 % загального збільшення чисельності міських жителів, переважно за рахунок молоді.
Сільські населені пункти Поліської зони невеликі (250-500 чол.) і розташовані переважно на підвищеній місцевості, а в лісостепу села (500-1500 чол.) тяжіють до річок, долин, ярів.
Трудовий потенціал
Особливості демографічного розвитку центрального економічного регіону вплинули на чисельність та динаміку трудових ресурсів в усіх сферах економічної діяльності
У різних галузях народного господарства регіону зайнято понад 3,7 млн. чол, що становить у межах 14,9% від загальної кількості занятих у народногосподарському комплексі України.
Падіння обсягів виробництва, конверсійні процеси, зміни форм власності і перепрофілювання діяльності підприємств створили умови для перерозподілу трудових ресурсів між галузями народного господарства, у зв'язку з чим значно зросло безробіття, яке офіційно становило у 2005 р. понад 3 %.
З метою скорочення кількості незайнятості працездатного населення, перш за все в промисловості та будівництві, потрібно створити робочі місця у сфері обслуговування населення, у виробництві товарів народного споживання, розвивати приватне підприємництво
Науково-технічний потенціал
Є одним з найголовніших в Україні. Він включає в себе 84 вищі навчальні заклади 1-11 рівня акредитації, 76 вищих навчальних закладів ПІ-ГУ рівнів і близько 300 науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій. У них працює понад 108 тис. наукових працівників, висококваліфікованих спеціалістів (одна третина від загальноукраїнської кількості). Проте за останні роки значна кількість вчених, спеціалістів виїжджають за кордон або працевлаштовується в інших галузях народного господарства.
Нині науково-дослідницькими розробками займається понад 70 тис. фахівців високої кваліфікації. На їх рахунку десятки тисяч наукових розробок (у 2000 р. - 19783) зі створенням нових видів техніки і технології використання власних винаходів.
Визначну роль у створенні науково-технічного потенціалу відіграє м. Київ. Тут розташовано 46 освітніх закладів І-П рівня акредитації та 66 вищих закладів 111-IV рівнів. Координуючим центром всієї наукової творчої думки є Національна Академія наук України з численними інститутами, науково-дослідними підприємствами і лабораторіями, які виконують наукові дослідження і розробки світового рівня.
Виробничий потенціал
Характеризується наявністю основних виробничих фондів. Питома вага їх вартості в центральному економічному регіоні становить 10,9 % від загальної вартості в Україні, невиробничих 15,5 %. Співвідношення виробничих і невиробничих фондів становить 59,2 і 40,8 %. Структура основних фондів суттєво відрізняється у областях регіону. Якщо в Київській і Черкаській обл. виробничі фонди відповідно становлять 68,7 і 67,6 %, то в Києві за рахунок широкого масштабного будівництва житла, багатьох культурних, освітніх, медичних закладів, інтенсивного розвитку сфери послуг переважає частка невиробничих фондів, яка становить 58,6 % від загального показника по району.
Як і по всій країні, у регіоні спостерігається значний фізичний і моральний знос основних фондів, особливо в промисловості і в будівництві. Це пов'язано із загальними для країни економічними процесами, що призводять до старіння фондів в умовах накопичення їх фізичної маси і відсутності дотримання балансу між введенням нової та виведенням застарілої техніки.
11.4.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
11.4.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
11.4.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
11.5. Економіка Поліського регіону
11.5.1. Місце і роль Поліського економічного регіону в розвитку економіки країни
11.5.2. Природно-ресурсний, виробничий і трудовий потенціал регіону
11.5.3. Територіальна і галузева структура господарства регіону
11.5.4. Проблеми та напрями розвитку і розміщення продуктивних сил регіону
11.6. Економіка Подільського регіону