Викладання соціології: досвід інноваційних прийомів - Малахова Ж.Д. - Робота з понятійним апаратом

Не тільки в лекціях, а й на практичних заняттях можна дуже цікаво подати роботу з понятійним апаратом. Найкраще це можна зробити у вигляді спеціальних вправ, які слід видати студентам як домашнє завдання, а потім на практичних заняттях обговорити їх виконання. Наприклад, у таблиці подати перелік понять і запропонувати студентам написати напроти кожного з них прізвище вченого, який ввів цей термін у науковий обіг. У кожної дисципліни свої поняття, тому залежно від досліджуваного предмета викладач має розробити таблицю для практичного заняття зі студентами. Приклад такої таблиці для вивчення соціології праці поданий у додатку 5. У цьому додатку одразу подано правильні відповіді, але коли викладач дає таке завдання студентам, то відповіді, звичайно, друкувати не потрібно.

Наступним завданням під час роботи з понятійним апаратом може бути переклад поняття українською або англійською мовою, якщо воно подано російською. Знову ж таки, при видачі студентам таблиці як домашнього завдання не друкувати відповіді, а дати тільки перелік понять.

Багато понять соціології вводяться в науковий обіг з різних іноземних мов. Тому можна подати поняття якої-небудь досліджуваної дисципліни і попросити студентів написати, з якої мови вони запозичені і що означають в перекладі з іноземної мови на українську (див. табл. 2, додаток 5).

Ще одним завданням для роботи з понятійним апаратом може бути формування структурно-логічних схем за заздалегідь виданими викладачем, переліченими не в тій послідовності, як це потрібно, а довільно, і складання схеми взаємозв'язків одного поняття з іншим. Звичайно, такі структурно-логічні схеми раніше повинні були розглядатися в лекційному матеріалі.

Наприклад, при вивченні соціології малих груп можуть бути подані такі поняття: виникнення малої групи, розвиток, розпад, зовнішнє середовище, стабілізація, формування малої групи, внутрішньо-організаційні зміни, вдосконалення. Потрібно розташувати ці поняття у вигляді структурно-логічної схеми (див. додаток 6).

Бажано кожному студентові для виконання цього завдання видавати вихідні дані індивідуально, щоб схеми не повторювалися. Побудова структурно-логічної схеми може бути запропонована і як питання до контрольної роботи.

Використання психологічних тестів

Практичні заняття можуть бути присвячені роботі з психологічними тестами. Наприклад, при вивченні таких дисциплін, як соціологія й спеціальні соціології: соціологія праці, соціологія управління, соціологія освіти, соціологія малих груп, соціологія сім'ї та інші - бажано, щоб студенти за допомогою психологічних тестів визначили, якими особистісними рисами вони володіють і якою мірою. Це допоможе їм довідатися про свої позитивні і негативні якості, а надалі, попрацювавши над собою, досягти подальшого вдосконалення власної особистості.

Щоб не компрометувати студентів при проведенні такого практичного заняття, їм потрібно підказати, що результати відповідей на психологічні тести практично потрібні тільки їм самим і не становлять цінності для оточення, крім того, розкриття тестів будуть анонімними. Такі роз'яснення з боку викладача спонукають студентів відповідати на поставлені запитання щиро й не соромлячись, що дає змогу одержати більш достовірні результати.

Окремі психологічні тести можна успішно використовувати і для соціологічного дослідження особистості. Серед них можуть бути такі, як тест Г. Айзенка для визначення темпераменту особистості [65, с. 19-27] або його ж тест: "Хто Ви: "сова" чи "жайворонок?" [2, с. 170-171], тест із болгарського журналу "Погляд" щодо вивчення рівня розвиненості волі [65, с. 27-33], "Чи організована Ви людина?", відомий за кордоном під назвою "Чи здатні Ви стати менеджером?" [65, с. 55-59], "Чи вмієте Ви себе контролювати?" [65, с. 53-54], "Чи рішучі Ви?" [65, с. 60-62], "Чи здатні

Ви бути ефективним керівником?" [65, с. 64-66]. Ці ж тести можна знайти і в інших джерелах [174, с. 147-218].

Особливо великий інтерес виявляють студенти при проведенні практичних занять на тему: "Чи правильно Ви обрали собі професію?" з використанням таких психологічних тестів: психологічна проба Т. Чернаєнко, Б. Блинова, що визначає схильність особистості до управлінської праці, і диференціально-діалектичний питальник інтересів (ДДП), запропонований Є. Клімовим (див. додаток 7).

Практичне заняття "Чи правильно Ви обрали собі професію?" було проведене серед студентів різних спеціальностей трьох університетів м. Запоріжжя: Запорізькому національному технічному університеті, Запорізькому національному університеті і Гуманітарному університеті "ЗІДМУ". Ці заняття зацікавили студентів, тому вони виявили високу активність і допитливість.

Психологічні тести можуть бути використані для дослідження особливостей аудиторії при викладанні будь-якої загальновідомої дисципліни. Для проведення таких досліджень студенти дають результати відповідей на тести викладачеві або комусь зі студентів, які виявили бажання проаналізувати результати досліджень, без прізвищ, щоб анонімність відповідей зберігалася. Обробка результатів у відсотках дає можливість визначити нахили досліджуваної аудиторії за цікавими для викладача параметрами.

Зокрема, на практичних заняттях з політології в Запорізькому національному технічному університеті був використаний тест "Політика і мораль", розроблений і опублікований у журналі "Вінер", а пізніше передрукований у газеті "Комсомольськое знамя" (1990, 22 квітня, с. 7) Відповідно до цього тесту можна було перевірити, який рівень має студентська аудиторія із суспільно-політичної свідомості, духовної зрілості, емоційної зрілості і соціального інтелекту (див. додаток 8).

Серед осіб, які приходять до ВНЗ на перепідготовку, цікаво було б провести соціологічні дослідження з психологічним тестом, що розробили фінські вчені І. Ніссінен і Е. Воутілайнен: "Чи ефективно Ви працюєте?" і "Як Ви плануєте робочий час?" (див. додаток 10). При викладанні курсу "Соціологія управління" бажано зі студентами, а також з особами, які прийшли до ВНЗ на перепідготовку або підвищення кваліфікації, провести дослідження за тестами: "Оцініть свій стиль керівництва", "Чи лояльні Ви до підлеглих?", "Комплекс загрозливого авторитету", "Чи вмієте Ви вести ділове обговорення?", "Чи вмієте Ви працювати з документацією?", "Чи вмієте Ви слухати?", опубліковані в різних випусках журналу "ЗКО" (див. додаток 9).