Людина і світ - Юрій М.Ф. - СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Соціальні норми складають один з елементів механізму регуляції відносин індивіда і суспільства, що називається соціальним контролем. Вище вже говорилося про те, що суспільство є складною системою, яка включає в себе безліч різних елементів. Цілеспрямований вплив цієї системи на поведінку людей з метою зміцнення порядку і стабільності забезпечується соціальним контролем. Як працює механізм соціального контролю?

Будь-яка діяльність містить у собі різноманітні дії, і кожна людина робить безліч таких дій, вступаючи в активну взаємодію із соціальним середовищем (із суспільством, соціальними спільнотами, суспільними інститутами й організаціями, державою й іншими індивідами). Усі ці дії, окремі вчинки, поведінка людини знаходяться під контролем оточуючих її людей, груп, суспільства. Поки ці дії не порушують суспільного порядку, існуючих соціальних норм, цей контроль непомітний, його начебто немає. Однак варто порушити встановлені звичаї, правила, відступити від зразків поведінки, що прийняті в суспільстві, соціальний контроль виявляє себе. Одна людина перебігла вулицю перед транспортом, що рухається, інша закурила у кінозалі, третя здійснила крадіжку, четверта спізнилася на роботу... В усіх цих випадках може настати реакція інших людей: зауваження, інші прояви невдоволення з боку оточуючих, відповідні дії адміністрації, міліції, суду. Ця реакція оточуючих обумовлена порушенням відповідних соціальних норм, правил, традицій. Люди, які зреагували на наведені ситуації, відображають установки суспільної свідомості (або суспільної думки), що підтримує порядок, який охороняється нормами. Саме тому з їх боку пішла реакція осуду названих дій.

Вираження невдоволення, оголошення догани, накладення штрафу, покарання, що виноситься судом, - усе це санкції; поряд із соціальними нормами вони є найважливішим елементом механізму соціального контролю. Санкції означають або схвалення і заохочення, або несхвалення і покарання, націлені на підтримку соціальних норм. Іншими словами, санкції бувають або позитивні, спрямовані на заохочення, або негативні, спрямовані на припинення небажаної поведінки. І в тому, і в іншому випадку їх відносять до формальних, якщо вони застосовуються відповідно до певних правил (наприклад, нагородження орденом чи покарання за вироком суду), або неформальних, якщо вони виявляються в емоційно забарвленій реакції безпосереднього оточення (друзів, родичів, сусідів, товаришів по службі).

Суспільство (великі і малі групи, держава) оцінює індивіда, але й індивід оцінює суспільство, державу, самого себе. Сприймаючи оцінки, адресовані йому з боку оточуючих людей, груп, державних інститутів, людина приймає їх не механічно, а вибірково, переосмислює через власний досвід, звички, засвоєні нею раніше соціальні норми. І ставлення до оцінок інших людей виявляється в людини індивідуально: воно може бути позитивним і різко негативним. Згадаємо сказане вище: людина постійно сама себе оцінює, при цьому самооцінка може мінятися залежно від зрілості особистості і суспільних умов, у яких вона діє. Людина співвідносить свої дії зі схвалюваними нею соціальними зразками поведінки при виконанні тих соціальних ролей, з якими вона себе ототожнює.

Таким чином, поряд з вищим контролем з боку суспільства, групи, держави, інших людей найважливіше значення має внутрішній контроль або самоконтроль, в основі якого лежать Норми, звичаї, рольові очікування, засвоєні індивідом.

У процесі самоконтролю велику роль відіграє совість, Тобто почуття і знання того, що Добре, а що погано, що справедливо, а що несправедливо; суб'єктивна свідомість відповідності або невідповідності власної поведінки Моральним нормам. У людини, яка здійснила в стані збудження, помилково або піддавшись спокусі поганий учинок, совість викликає почуття провини, моральні переживання, бажання виправити помилку чи відпокутувати провину.

Здатність здійснювати самоконтроль - найцінніша риса особистості, яка самостійно регулює свою поведінку згідно з загальноприйнятими нормами. Самоконтроль - одна з найважливіших умов самореалізації особистості, її успішної взаємодії з іншими людьми.

Отже, найважливішими елементами механізму самоконтролю є соціальні норми, суспільна думка, санкції, індивідуальна свідомість, самоконтроль. Взаємодіючи, вони забезпечують підтримку соціально прийнятних зразків поведінки і функціонування соціальної системи в цілому.

ПОВЕДІНКА, ЩО ВІДХИЛЯЄТЬСЯ ВІД НОРМ
ЗЛОЧИННІСТЬ
АЛКОГОЛІЗМ І НАРКОМАНІЯ
§ 7. Право в системі соціальних норм
МОРАЛЬ І ПРАВО
СИСТЕМА ПРАВА
РОЗДІЛ 2. ПІЗНАННЯ ЯК ДІЯЛЬНІСТЬ
§ 8. Світ і форми його існування
ПОНЯТТЯ СВІТУ
ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК УЯВЛЕНЬ ПРО СВІТ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru