Розглянемо ще одну ситуацію. Сучасне суспільство надає людині різноманітні засоби, які допомагають позбутися від пригнобленого, депресивного стану. Серед них є і такі (алкоголь, наркотики), що невблаганно руйнують людський організм. Роблячи свій вибір, людина, яка знає про таку небезпеку, може зневажати цим, але тоді її неминуче чекає розплата, причому "платити" прийдеться найдорожчим - власним здоров'ям, а іноді і життям.
Інакше кажучи, справді вільна людина не буде рабом своїх настроїв і пристрастей. Вона обере здоровий спосіб життя. У даному випадку, крім усвідомленої небезпеки, людину спонукають діяти так, а не інакше певні суспільні умови. Існують норми моралі і права, традиції і суспільна думка. Під їхнім впливом і складається модель "належної поведінки". З урахуванням цих правил людина робить і діє, приймає ті чи інші рішення.
Відхилення людини від установлених соціальних норм викликає, як ви вже знаєте, певну реакцію з боку суспільства. Негативне відхилення викликає соціальні санкції, тобто покарання за несхвалювані дії. Таке покарання ще називають відповідальністю людини за свою діяльність і її наслідки (згадайте, у яких випадках настають карна, адміністративна, матеріальна та інші
Але поняття "відповідальність" пов'язано не тільки з зовнішніми ([юрмами впливу на людину, відповідальність виступає найважливішим внутрішнім регулятором його діяльності. Тоді ми говоримо про почуття відповідальності, обов'язку. Воно виявляється насамперед у свідомій готовності людини наслідувати встановленим нормам, оцінювати свої вчинки, з погляду їхніх наслідків для навколишніх приймати санкції у випадку допущених порушень.
Як показують дослідження психологів, більшість людей схильні приймати на себе відповідальність за свої дії. Однак виникають ситуації, коли почуття відповідальності притупляється. Так, людина в юрбі здатна на такі дії: образливі вигуки, опір представникам правопорядку, різні прояви жорстокості й агресії, що вона ніколи б не зробила за інших обставин. Уданому випадку вплив робить не тільки масовість виступів, але, в першу чергу, анонімний характер діяльності людей. У такі моменти послаблюються внутрішні обмежники, знижується занепокоєння з приводу суспільної оцінки. Формуючи в собі почуття відповідальності, людина захищає себе від деіндивідуалізації, тобто перетворення в безлику істоту зі зниженою самосвідомістю.
ЛЮДИНА НЕСЕ УСЮ ВАГУ СВІТУ НА СВОЇХ ПЛЕЧАХ
Ми з вами перейшли від розгляду зовнішніх обмежників свободи до внутрішніх заборон, які людина встановлює для себе. "Ні похвала, ні осудження, ні почесті, ні покарання не будуть справедливі, якщо душа не має здатності прагнути і пручатися та якщо порок мимовільний",- стверджував християнський богослов III ст.
Головне не в тому, які зовнішні обставини життя людини. Важливіше інше: як вони переломлюються в її свідомості, як людина проектує себе у світ, які цілі перед собою ставить, який зміст і значення надає навколишній дійсності. Саме це визначає вибір з різноманіття можливих варіантів поведінки. Звідси деякі сучасні філософи роблять висновок: людська діяльність не може одержувати своєї мети ззовні, ніщо зовнішнє стосовно свідомості не може його мотивувати, людина зовсім вільна у своєму внутрішньому житті.
Справді вільна людина сама вибирає не тільки вчинок, але і його засади, загальні принципи своїх дій, які набувають характеру переконань. Така людина навіть в умовах прогресуючого виродження людського роду або при повній стабільності деспотичного чи тоталітарного режиму у своїй країні не дійде до стану духовного занепаду і буде діяти так, ніби принципи, що відстоюються нею, обов'язково переможуть у майбутньому.
Критики подібної позиції вважають, що якщо кожний буде шукати основи своєї поведінки лише відповідно до власних спонукань без обліку загальноприйнятих обмежень і заборон, то суспільство утратить свою цілісність і людей очікує хаос: замість бажаної свободи вони одержать повну сваволю.
А яка ваша точка зору? Яка з цих позицій і чому вам здається правильною?
ЩО ТАКЕ ВІЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО
§ 21. Історичний процес і його учасники
НАРОД – СУБ'ЄКТ ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ
СОЦІАЛЬНІ ГРУПИ, СУСПІЛЬНІ ОБ'ЄДНАННЯ
ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
РІЗНОМАНІТТЯ ШЛЯХІВ І ФОРМ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ
§ 22. Політична діяльність
ПОЛІТИКА ЯК ДІЯЛЬНІСТЬ
СУБ'ЄКТИ Й ОБ'ЄКТИ ПОЛІТИКИ