Людина і світ - Юрій М.Ф. - РОЗДІЛ 8. СУЧАСНА ЕКОНОМІКА

§ 36. Економіка і її роль у житті сучасного суспільства

Чи можна споживати багато, а робити мало? У чиїх руках знаходиться виробництво? Які зміни відбудуться в економіці XXI століття?

КОРИСНО ПОВТОРИТИ ПИТАННЯ:

Про економічну діяльність і про працю в матеріальному виробництві.

Слово економіка грецького походження. Спочатку воно означало мистецтво управління домашнім господарством. У наш час поняттям "економіка" позначають широку галузь у житті суспільства, що включає економіку підприємств, галузей, народне господарство в цілому, різні сторони господарської діяльності, фінанси, грошовий обіг тощо. Ми будемо вести мову про економіку в широкому розумінні слова, припускаючи сукупність засобів, об'єктів, процесів, використовуваних людьми для забезпечення життя, задоволення потреб шляхом створення необхідних людині благ, умов і засобів існування з застосуванням праці.

СТАН ЕКОНОМІКИ І РІВЕНЬ ЖИТТЯ

Існує прямий зв'язок між станом економіки і рівнем життя населення.

Рівень життя - це рівень добробуту населення, ступінь задоволення основних життєвих потреб людей.

Характеризуючи рівень життя, звичайно використовують різноманітні показники. Серед них і споживання на душу населення, і реальні доходи населення, і забезпеченість житлом, і показники розвитку освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Рівень життя залежить від стану економіки.

Неважко знайти зв'язок між обсягом виробництва продуктів на душу населення і споживанням. Так, у середині 80-х pp. XX ст. у США на душу населення вироблялося 117 кг м'яса, а споживалося 119 кг; в Австралії відповідно 150 і 102 кг; в Угорщині - 216 і 79 кг; у Китаї - 17 і 18 кг; у колишньому СРСР - 61 і 62 кг.

Проілюструємо цю думку і на прикладі середньомісячної зарплати. У 1996 р. валовий внутрішній продукт на душу населення в доларах в Україні був 2206 доларів, у Чехії - 10460 доларів, а в Росії - 4235 доларів. А середньомісячна заробітна плата (у доларах) була в Україні 100, у Чехії -737, а в Росії - 223 долари.

Але збільшення чи зменшення споживання залежить не тільки від обсягів виробництва у власній країні (адже жодна країна не виробляє усе, що споживає її населення), але і від того, купує чи продає країна даний продукт за рубежем. Однак для того, щоб купити що-небудь за рубежем, потрібно мати іноземну валюту. Одержати ж її можна в результаті продажу за рубіж якихось товарів чи послуг.

Показники виробництва (кількість виробленого металу, вугілля, нафти, автомобілів, взуття тощо) усе-таки не цілком характеризують стан економіки. Країна може виробляти багато електроенергії, сталі, зерна тощо, але залишатися бідною. Так буває в тому випадку, якщо господарство країни ведеться нераціонально, з великими витратами і втратами, коли необхідні ресурси відволікаються, наприклад, на різні непродуктивні витрати: утримання непомірно великої армії й обслуговуючої її потреби промисловості, надзвичайно зросло утримання бюрократичного апарата, державні кредити іншим країнам без належних гарантій їхнього своєчасного повернення тощо.

Причиною низької ефективності господарства можуть бути і застарілі технології. Так, у нашій країні в 80-х до". XX ст. на одержання однієї тонни міді витрачалося 973 квт-ч електроенергії, у ФРН - у три рази менше. Через низьку економічність побутових приладів витрачається щорічно зайвих 20 млрд. квт год електроенергії, тобто стільки, скільки виробляє гігантська е л е к т рос та н ц і я.

Для того, щоб рівень життя населення підвищувався, необхідний постійний економічний ріст, тобто збільшення масштабів сукупного виробництва і споживання в країні. Економічний ріст характеризується збільшенням реального обсягу виробництва і супровідним його поліпшенням технологічних, економічних і соціальних характеристик суспільства. Показниками економічного росту є валовий національний продукт (ВНП), валовий внутрішній продукт (ВВП), національний дохід (НД)к

З першими двома показниками, ви познайомилися при вивченні "Економічна діяльність". Національний дохід - це обчислена в грошовому вираженні вартість створеного в країні протягом року сукупного) продукту. Або інакше: національний дохід дорівнює валовому національному продукту за винятком амортизаційних відрахувань і непрямих податків. Можна також сказати, що це загальний дохід, створений усіма факторами виробництва: працею, землею, капіталом, підприємницькою діяльністю тощо.

Науково-технічна революція викликала корінні зміни якості економічного росту. Вони проявилися насамперед у посиленні соціальної спрямованості економічного розвитку, тобто в орієнтації його на більш повне задоволення потреб людини. До цього виробників підштовхує економічна необхідність.

Ми уже відзначали, що роль людського фактора виробництва зростає. Підвищується роль знань сучасного фахівця, широта його кругозору і здатність швидко освоюватися в новій ситуації. Саме від нього залежить успіх фірми. Висока якість працівника виробництва включає і його кваліфікацію, і здоров'я, і психічний стан, і морально-вольові якості, і загальну культуру. Непомірно високі потреби людини спонукають до посиленого розвитку індустрії добробуту тих галузей, що забезпечують підвищення рівня життя людей. Названа причина змушує піклуватися про безпеку умов праці, дотримання припустимих норм забруднення середовища проживання. Усе це веде до того, що зростає питома вага засобів, які витрачаються на соціальну сферу (освіта, охорона здоров'я, транспорт, індустрія дозвілля тощо).

Основним фактором економічного росту, як ми уже відзначали, в умовах науково-технічного прогресу стає інтенсивний шлях розвитку виробництва, при якому зменшується число зайнятих у виробництві, кількість використовуваної сировини й енергії.