Географія - Гілецький Й. Р. - Річний рух Землі та його наслідки

Земля рухається навколо Сонця, як і всі інші планети. Орбіта Землі має форму еліпса, який близький до кола. Відстань від Землі до Сонця змінюється протягом року від 147 млн км — у перигелії (найближчій до Сонця точці орбіти) до 152 млн км — в афелії (найвіддаленішій точці орбіти). Найближче до Сонця Земля перебуває в січні, найд а лі — у липні.

Земля рухається по орбіті із заходу на схід з середньою швидкістю близько ЗО км/с. Увесь шлях за рік вона проходить за 365діб 6 год 9хв 9 с.

Вісь добового обертання Землі нахилена до площини її орбіти під кутом 66°33'. Упродовж року, перебуваючи у різних точках орбіти, вона спрямована у тому самому напрямку ("дивиться" північним полюсом на Полярну зорю). Це приводить до найважливіших географічних наслідків — зміни пір року та тривалості дня і ночі на всіх широтах, окрім екватора.

Нахил земної осі до площини орбіти із збереженням її орієнтації в просторі обумовлює різний кут падіння сонячних променів у різні пори року. Це у свою чергу спричиняє відмінності у нагріванні земної поверхні залежно від пори року, а також зміну тривалості дня і ночі на всіх широтах, крім екватора.

Тропіки і полярні кола

Двічі на рік сонячні промені опівдні падають прямовисно (Сонце перебуває в зеніті) на екваторі та низьких (близьких до екватора) широтах. Однак є дві паралелі, на яких таке явище спостерігається тільки один день на рік. Ці паралелі називаються тропіками.

22 червня, коли вісь Землі північним кінцем нахилена до Сонця, його промені опівдні падають прямовисно на паралелі 23°5/ пн. ш., тобто на Північному тропіку (тропіку Рака). Цей день називають днем літнього сонцестояння.

22 грудня північний кінець земної осі відвернутий від Сонця, яке перебуває в зеніті на Південному тропіку або тропіку Козерога (23°5' пд. ш.). Це день зимового сонцестояння.

21 березня — у день весняного рівнодення і 23 вересня — у день осіннього рівнодення площина, що розділяє освітлену і затемнену частину земної кулі (термінатор), проходить через обидва полюси і поділяє всі паралелі навпіл. Сонце перебуває в зеніті над екватором. Північна і Південна півкулі у ці дні однаково освітлені й отримують однакову кількість тепла, а усюди на Землі день дорівнює ночі.

В усі дні, крім рівнодень, на всіх широтах, окрім екватора, день і ніч змінюють свою тривалість впродовж року. Між 66°33' пн. ш. і 66°33 пд. ш. протягом доби відбувається зміна дня й ночі. На паралелі 66°33'пн. ш. у день літнього сонцестояння Сонце не заходить, а зимового - не сходить. Північніше воно може не заходити або не сходити над горизонтом упродовж декількох діб, а на північному полюсі - майже півроку. Таку ніч або день які тривають понад однієї доби, називають полярними. А паралель 66°33' пн. ш., яка розділяє частину півкулі, де впродовж року усі доби мають звичайнігхоч і різної тривалості, ніч і день, з тією, де бувають полярні дні й ночі, називають Північним полярним колом.

На паралелі 66°33 пд. ш. (Південному полярному колі) полярний день і ніч також тривають тільки одну добу, але це спостерігається відповідно у дні зимового та літнього сонцестояння.

На широтах між полярними колами і полюсами полярні дні і ночі тривають від декількох місяців до декількох днів. Решту року там спостерігається звичайна зміна дня і ночі впродовж доби. На широтах, близьких до полярних кіл, улітку спостерігаються так звані білі ночі. Вони є світлими через те, що смеркання після заходу Сонця відразу переходить у світання перед його сходом.

Зі зміною висоти Сонця над горизонтом відбуваються зміни пір року та сезонні зміни в природі. Вони проявляються у зміні температур, вологості повітря та інших елементів погоди, у режимі водойм, у житті рослин, тварин тощо.

У результаті нахилу осі обертання до площини орбіти та річного руху на Землі утворилося п'ять поясів освітлення, обмежених тропіками і полярними колами. Вони відрізняються висотою полуденного Сонця над горизонтом, тривалістю дня, а відповідно й тепловими умовами.

Жаркий пояс, розміщений між Північним і Південним тропіками, займає близько 40 % земної поверхні. Помірні пояси (два) розташовуються між тропіками і полярними колами. Загальна площа помірних поясів складає 52 % земної поверхні. Холодні пояси (два) — від полярних кіл до полюсів, загальною площею 8% земної поверхні.