Географія - Гілецький Й. Р. - Мінерали і гірські породи, що складають земну кору. Вивітрювання

Оскільки в земній корі немає гірських порід, які утворилися б давніше ніж 4,6 млрд років тому, то вважають, що в цей період виникла первісна земна кора. Вона сформувалася з остигаючої магми і мала незначну середню товщину. Припускають, що 3.млрд років тому середня потужність твердої оболонки Землі становила 2 км, 1 млрд років — 10 км, а на сьогодні сягає 20 км. За прогнозами вчених процес формування земної кори завершиться через 1,5 млрд років. її середня товщина досягне 26 км.

Визначення віку земної кори стало можливим після того, як на початку XX ст. було винайдено явище радіоактивності. Суть цього явища полягає в тому, що атоми деяких важких хімічних елементів, розпадаючись, поступово перетворюються на легкі елементи. Період, за який кількість атомів важкого елемента стане наполовину меншою, точно розраховується за математичною формулою. За наявності у товщі гірських порід атомів урану, торію, калію, рубідію тощо можна з точністю встановити час утворення гірської породи.

Вік, виражений у роках, що минули від моменту утворення породи, називають абсолютним.

Етап у розвитку Землі (5,5—4,6 млрд років тому) називають догеологічним, а з початку формування земної кори (4,6млрд років) відраховують геологічний етап. Його назва походить від науки геології, яка вивчає процеси, що відбуваються на поверхні і в надрах Землі, а також її будову, походження та розвиток.

Мінерали і гірські породи, що складають земну кору. Вивітрювання

Земна кора складається з магматичних, осадових і метаморфічних гірських порід. Магматичні породи утворюються при затвердінні магми, що надходить з,верхніх шарів мантії. Якщо магма проникає по тріщинах у земну кору і на глибині повільно застигає в умовах високого тиску, утворюються інтрузивні гірські породи (граніт, габро тощо). При виливанні магми на земну поверхню і швидкому остиганні її формуються ефузивні гірські породи (базальт, вулканічний туф тощо).

Осадові гірські породи утворюються на земній поверхні під дією зовнішніх сил, переважно у результаті вивітрювання. Це процес подрібнення та хімічних змін гірських порід унаслідок температурних коливань, хімічного впливу атмосфери, води та організмів. Розрізняють фізичне, хімічне й органічне вивітрювання. Перше являє собою процес подрібнення і розпушування гірських порід під впливом різких змін темпе

ратури, замерзання води в тріщинах. Руйнування гірських порід під дією води і повітря (кисню та вуглецю) називають хімічним вивітрюванням. Воно не лише руйнує породи, а й змінює їхній мінералогічний склад.

Органічним вивітрюванням називається процес руйнування і розпушування гірських порід корінням рослин та розчиненням мінералів кислотами рослин і мікроорганізмів, що поселяються на гірських породах.

Пухкий матеріал, що утворився в результаті вивітрювання, залишається на місці або переноситься текучими водами, вітром, льодовиками. Перенесені і відкладені продукти вивітрювання — це осадові гірські породи. Ті з них, які формуються при руйнуванні й наступному відкладанні різних гірських порід, називаються уламковими породами (глина, пісок, валуни тощо). У результаті хімічних реакцій, що відбуваються переважно у воді, утворюються осадові породи хімічного походження (солі, гіпси, вапняки, боксити, фосфорити, руди деяких металів тощо). Наслідками життєдіяльності організмів є органогенні породи (вапняк-черепашник, крейда, кам'яне вугілля, нафта тощо).

Метаморфічні породи виникають у результаті зміни (метаморфізму) осадових та магматичних гірських порід, які опинилися на значній глибині. Під впливом високих температур і тиску, а також гарячих розчинів і газів, що піднімаються з мантії, ці породи перекристалізовуються, змінюють свої властивості.