Географія - Гілецький Й. Р. - Рельєф і корисні копалини

У рельєфі Африки переважають рівнини і плоскогір'я з висотами від 200 до 1000 м. Середня висота материка становить 660 м (друге місце після Азії). Менше 10 % поверхні займають низовини, понад 20 % — гірські області. Найвищою точкою Африки е вулкан Кіліманджаро (5895 м), найнижчою — западина озера Ассаль (153 м нижче рівня моря). Окраїнні частини материка, здебільшого, підняті порівняно з внутрішніми районами. Разом із тим поверхня Африки одноманітна. Важливою особливістю рельєфу Африки є умовний її поділ на Високу і Низьку. Високі елементи рельєфу зосереджені на сході та півдні материка (Висока Африка), де середні висоти становлять 1000—2000 м. На півночі та заході материка (Низька Африка) переважають висоти до 1000 м.

Майже цілий материк — це давня Африкано-Аравійська платформа, яка є частиною материка Гондвана, фундамент якого формувався протягом архею і протерозою. Давні складчасті споруди, що складають основу платформи, розвивалися впродовж тривалого часу сотні мільйонів років тому. Зараз їхні корені становлять фундамент материка, який у різних своїх частинах зазнавав підняттів та опускань. У зонах опускань накопичувалися осадові породи. У деяких місцях у земній корі утворювались розломи, по яких на поверхню виливалася магма.

Сучасний рельєф північної і південної частин материка істотно відрізняється. На півночі більше зон опускань, що неодноразово затоплювалися морями. Зруйновані давні складчасті споруди перекрилися осадовими породами. На цих плитах

сформувались плоскі рівнини. Давні кристалічні породи виходять на земну поверхню тільки на північному узбережжі Гвінейської затоки, у центрі Сахари і вздовж Червоного моря. На них переважає рельєф нагір'їв і плоскогір'їв.

У Східній і Південній Африці плоскогір'я та нагір'я на кристалічних щитах займають більшу частину території. У мезозої та кайнозої сталися грандіозні рухи земної кори материка. Особливо активно вони відбувались у його східній частині, де утворилася, найбільша на планеті система розломів. В Африці вона простягається від Суецької затоки через Червоне море, Ефіопське нагір'я і Східноафриканське плоскогір'я до нижньої течії річки Замбезі. По тріщинах відбувалися вертикальні та горизонтальні переміщення великих блоків земної кори. Утворились підняття — горсти й опускання — грабени. Горстам у рельєфі відповідають брилові хребти Східноафрикансько-го плоскогір'я з плоскими вершинами і крутими схилами. У багатьох грабенах утворились вузькі та глибокі озера. Розломи супроводжувалися вулканічною діяльністю. Горсти поширені й у Південній Африці. Вулканічна діяльність продовжується і сьогодні. Уздовж розломів у Східній Африці і на узбережжі Гвінейської затоки є діючі вулкани (наприклад Камерун).

На крайньому північному заході та півдні материка до давньої платформи приєднуються рухомі складчасті пояси — Атлаські гори на північному заході та Капські гори — на півдні. Складчасті рухи в Капських горах закінчились під час герцинського горотворення, в Атлаських — під час альпійського.

Африка багата на різноманітні корисні копалини, наявність яких обумовлена геологічною будовою. Так, переважання на материку корисних копалин магматичного і метаморфічного походження — це результат поширення давніх інтрузій, які залягають близько до поверхні.

У південній частині материка є найбільше родовищ корисних копалин магматичного походження. Світове значення мають запаси міді (Замбія), золота (Південна Африка), урану (Південна Африка, Намібія).

Осадові корисні копалини накопичувалися в западинах, які характерні для Низької Африки. Тому нафтові родовища розташовані на території Північної та Західної Африки. Крім нафти, тут є родовища природного газу та фосфоритів. Африка багата й на інші нерудні корисні копалини, у першу чергу — алмази. Особливо багато їх у Південній Африці. Західна Африка багата на алюмінієві та манганові руди (осадового походження).

Порівняно бідна на корисні копалини Східна Африка.