Соціологія - Герасимчук А.А.-ЛІТЕРАТУРА

Соціологія / Соціологія - Герасимчук А.А.

Міжнародні стосунки як сфера людського спілкування складаються з економічних, політичних, правових, дипломатичних, соціально-психологічних, культурних, науково-технічних, торгових, військових та інших зв'язків і взаємовідносин між державами, народами, соціальними групами, партіями, а також окремими особами, які діють на ниві міжнародної політики.

Основним суб'єктом міжнародних відносин виступає держава, яка через ці відносини реалізує свою зовнішньополітичну функцію.

Цілком зрозуміло, що для успішної реалізації цієї функції відповідні державні інститути зобов'язані планувати свою діяльність. Особливо це важливо, коли справа стосується таких болючих і актуальних проблем, як обмеження виробництва зброї, зміцнення миру. На цих проблемах, справедливо зазначав великий італійський гуманіст Ауреліо Печчеї, фокусується доля народів світу.

Напрями прогнозування

Дослідження нинішньої ситуації в світі і надання рекомендацій щодо дій у майбутньому відповідних директивних органів здійснюється у двох взаємопов'язаних напрямах:

а) розробка наукового інструментарію прогнозування конфліктів і пошуки відповідних заходів щодо їх уникнення, а якщо вони вже виникли, то нейтралізації;

б) моделювання нових форм і методів міжнародного співробітництва на шляху утвердження стабільного миру на планеті.

Як слушно зазначив соціолог-футуролог Р.Юнгк: "Хто дійсно сьогодні і завтра прагне миру, повинен його передбачити, проектувати, планувати. Це можна здійснювати з такою точністю, з якою військово-промисловий комплекс планує свою майбутню стратегію і системи зброї". Футурологи вказують на те, що для реалізації цього на практиці необхідно зняти грифи "таємно" з величезної кількості військових документів, які не мають ніякої таємниці. Ці грифи, стверджує Р.Юнгк, військові чиновники запроваджують з метою обмеження контролю за їх діяльністю з боку суспільства.

Необхідність збереження миру на Землі

У минулому, 10-15 років тому, існувало дві концепції стосовно збереження миру:

1) Мир може бути збережений лише за умови існування країни (або групи країн), яка силою зброї погрожує потенційному агресорові, не дозволяє йому розв'язувати військові конфлікти (Г.Кан, З.Бжезінський та ін.). Прихильники цієї концепції, окрім наукових кіл, мали і велику матеріальну силу працівників, які були зайняті виробництвом зброї. Серед деякої частини населення набула поширення думка про те, що військова продукція сприяє розвиткові наукових досліджень, розширенню виробництва, створенню додаткових робочих місць і т. д.

2) Наявність "караючого меча" окремої держави (або групи держав) може створити, за певних обставин, напружену ситуацію в світі, оскільки уряд кожної країни формує таку військову політику, яка йому найбільше відповідає. Для збереження миру необхідно максимально обмежити діяльність військово-промислового комплексу, проводити політику роззброєння, відкритості і довіри.

Футурологи дотримуються думки про те, що мир завжди матиме крихку основу, якщо в світі й надалі процвітатиме виробництво і продаж зброї. Відомо, що донедавна майже необмеженими щодо кількості закупленої зброї були Африка, ряд країн Азії і Латинської Америки. Незважаючи на катастрофічний стан економіки, уряди країн цих континентів за будь-яку ціну намагаються озброїтися. Виникають великі бандитські угрупування типу бен-ладенських терористів.

Сьогодні футурологам при прогнозуванні розвитку міжнародної політики необхідно враховувати не тільки всі нюанси політичних, економічних, національних й інших зв'язків між народами окремих країн, але і діяльність партій, рухів, соціальних груп і навіть окремих осіб, визначити їх вплив на державне життя. Саме часто "з подачі" футурологів одним державним діячам, партіям і т.д. надається більше уваги, ніж іншим. Враховуються всі аспекти діяльності суспільства і соціальних інститутів, і вже на основі цього формується певний план політичної діяльності. З часом вносяться певні корективи.

Планування міжнародної політики має жорсткий характер, корективи модифікують певні елементи цієї політики. Від того, наскільки є гнучким бюрократичний апарат, залежить майбутнє міжнародної політики. Сьогодні Україна йде нелегкою дорогою розбудови своєї міжнародної політики. Країни світу визнали нашу незалежність. Проте утримання і зміцнення незалежності залежить не тільки і не стільки від того, визнають чи ні декларативно її інші країни, а від того, як вона будує свою зовнішню політику.

Як і в усьому світі, роль прогнозування буде зростати і в Україні, яка має певні традиції і досвід дослідження майбутнього. Досить згадати хоча б середньовічного доктора філософії і медицини Юрія Дрогобича (справжнє прізвище—Котермак), автора першої вітчизняної друкованої книги "Прогностична оцінка 1483 року", виданої в Римі в 1483 p., низки відомих рукописних праць з проблем прогностики. Наприкінці 20-х років XX ст. М.Грушевський у роботі "Початки громадянства" ставив питання про створення соціально-політичної прогностики, розвиток футурології. Один з відомих у колишньому СPCP прогностиків В.Косолапов жив і працював у Києві. Наприкінці минулого століття Україна стала місцем проведення масштабних конференцій з питань теорії і практики прогнозування, симпозіумів з наукознавства і науково-технічного прогнозування.

ТЕРМІНИ І ПОНЯПЯ

1. Футурологія — галузь наукового дослідження, що охоплює перспективи соціальних процесів, комплекс соціального прогнозування, наука про майбутнє.

2. Передбачення — обґрунтоване припущення, здогад про те, що станеться у майбутньому.

3. Прогнозування (грецьк.—передбачення)—процес наукового передбачення майбутнього розвитку суспільних і природних явищ.

4. Екстраполяція — перенесення висновків, одержаних в результаті вивчення соціальних явищ з однієї царини на іншу, подібну.

5. Інтерполяція — спосіб знаходження за допомогою таблиці (що містить числові дані) проміжних результатів, яких немає в таблиці безпосередньо.

6. Модель — це спрощене математичне уявлення про той чи інший процес.

ЗАПИТАННЯ

1. Причини виникнення футурології. Функції футурологи.

2. Які ви знаєте періоди прогностичної діяльності людини?

3. Назвіть напрями досліджень футурології.

4. Розкажіть про футурологічні центри на Заході.

5. Яку ланку футурології вважають основною при прогнозуванні міжнародної політики держави?

ЛІТЕРАТУРА

1. Бурдье П. Социология политики.— М., 1993.

2. Ирибаджаков Н. Критика на метафизическая разум.— София, 1979.

3. Городяненко В.Г. Проблемы социального планирования в Украине. Уч. пособие.— Днепропетровск: ДГУ, 1992.

4. Мертон Р. Социальная структура и аномия // Социологические исследования.— М., 1992.— №3,4.

5 МихапъченкоМЪЖуравсъкийВ.СЛаннерВЛСа^ трансформація України: реальність, міфологеми, проблеми вибору.- К., 1997.

6. Ланарин A.C. Глобальное политическое прогнозирование.— М.:

Негоритм, 2000. „ -

7. Осипов Г.В., Коваленко Ю.П., Щипаное Н.И., Яновский Р.Г.

Социология.—М., 1990.

8. Соціологія. За ред. проф. В.Г.Городяненка.— К., 1999.

9. Смелзер Н. Социология.— М., 1994.

10. Соболь О.Н. Неоконсервативные тенденции в современной философии человека // Современная буржуазная философия человека: Критический анализ.— К., 1985.

11. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество.— М., 1992.

12. Соціологічний довідник / За ред. проф. ВЛ.Воловича.— К., 1999.

13. Социология. Наука об обществе. Учебное пособие для студентов высших учебных заведений/Под ред. В.П.Андрущенко.— Харьков, 1996.

14. Шаповал М. Загальна соціологія.— К., 1996.