Соціологія - Гіденс Ентоні - Ваші особисті шанси на мобільність

Вивчення соціальної мобільності виявляє різні проблеми. Наприклад, зовсім не очевидно, чи мобільність від "синьокомірцевої" до "білокомірцевої" праці завжди буде коректно визначати як мобільність "угору". Кваліфіковані робітники "синьокомірцевої" праці можуть бути в кращому економічному середовищі, ніж багато людей більш рутинної "білокомірцевої" роботи. Природа праці постійно змінюється з плином часу, й не завжди очевидно, що професії, розглядувані як "ті самі", досі є тими самими. Наприклад, клерківські професії, як ми вже переконалися, дуже змінилися за останні кілька десятиріч через механізацію та комп'ютеризацію офісної праці. Ще одна трудність полягає в тому, що при вивченні інтерґенераційної мобільності буває важко визначити, в яких точках відповідних кар'єр робити порівняння. Батько може досягти лише середини своєї кар'єри, коли його дитина починає своє трудове життя; батьки і їхній нащадок можуть бути водночас мобільними, можливо, в одному напрямку або (рідше) в різних. Де ми повинні їх порівнювати — на початку чи наприкінці їхніх кар'єр?

Усім цим труднощам можна до певної міри дати раду. Можна спробувати поміняти професійні категорії, коли стає очевидно, що природа професії радикально змінилася за період даного дослідження. Наприклад, ми могли б об'єднати "синьокомірцеві" професії вищого ранґу в одну групу з рутинними "білокомірцевими", розглядаючи мобільність із цих посад і на ці посади як один процес. Проблема, в якій точці індивідуальних кар'єр робити порівняння при вивченні інтерґенераційної мобільності, може бути розв'язана (там, де дозволяють дані) порівнянням батьків і дітей тільки на початку або в кінці їхніх кар'єр. Але ці стратегії не можна вважати цілком задовільними. До точних цифр, які дають дослідження мобільності, слід підходити обережно, вони можуть бути тільки приблизними. Ми можемо робити лише загальні висновки з досліджень мобільності, а надто там, де йдеться про міжнародні порівняння.

Ваші особисті шанси на мобільність

Які висновки можна зробити зі студій мобільності про ті можливості кар'єри, що постають перед вами, людиною, котра прагне влаштуватися на добру роботу в 1990-і роки? Як і люди попередніх Генерацій, ви маєте шанси пробитися нагору, якщо ви ще не потрапили в привілейовані верстви населення за правом народження. Цілком імовірно, що пропорція менеджерських вакансій та вакансій, які вимагають високої професійної кваліфікації, буде й далі збільшуватися коштом посад нижчого ранґу. Ті, хто добре проявив себе під час навчання, мають реальну нагоду заповнити ці "порожні місця".

Проте вакансій високого статусу, звичайно ж, забракне для всіх, хто прагне їх посісти, й комусь із вас доведеться змиритися з тим, що ваша кар'єра складається зовсім не так, як ви сподівалися. Хоча на менеджерському рівні та рівні висококваліфікованих професіоналів створюється значно більше вакансій, аніж раніше, їхня загальна кількість у економіці знижується порівняно з числом людей, які активно шукають роботу. Одна з причин такого становища — дедалі більше число жінок, котрі змагаються з чоловіками за скінченне число вакансій. Друга (наслідки якої поки що важко точно передбачити) — дедалі ширше застосування інформаційної технології у виробничих процесах. Оскільки комп'ютеризоване обладнання сьогодні може розв'язувати проблеми навіть надзвичайної складності, яким раніше могли дати раду лише люди, то можливо і навіть дуже ймовірно, що в майбутні роки багато вакансій зникне.

Якщо ви жінка, то хоч ваші шанси зробити добру кар'єру й поліпшуються, на шляху вашого просування до успіху постануть дві головні перешкоди. Чоловіки-менеджери та чоловіки-роботодавці досі дискримінують жінок, які претендують на вакантні посади. Вони так роблять принаймні почасти тому, що, на їхню думку, "жінки по-справжньому не зацікавлені в кар'єрі" і схильні покинути трудові лави, як тільки заведуть сім'ю. Другий із цих факторів справді досі дуже істотно впливає на шанси жінок. Бо суть, зрештою, не в тому, що вони не зацікавлені в кар'єрі, а в тому, що їм часто справді доводиться обирати між можливістю зробити кар'єру і можливістю мати дітей. Чоловіки рідко бажають брати на себе повну відповідальність за домашню роботу та догляд за дітьми. І хоча сьогодні набагато більше жінок, ніж раніше, вміють організувати своє домашнє життя так, щоб продовжувати кар'єру, на їхньому шляху все ще чимало великих перешкод.