Хоча досі ми зосереджували увагу на газетах, телебаченні та інших складових частинах "індустрії культури", не слід мислити про засоби комунікації тільки в межах цих категорій. Мас медіа також впливають на нашу діяльність і в інших сферах, особливо після появи комп'ютера. Наприклад, за глибокими змінами у грошових системах та на біржах світу стоять нові комунікаційні технології. Гроші — це вже не золото і не готівка у вашій кишені. Гроші все більше перетворюються на електронний засіб, накопичений у комп'ютерах світових банків. Цінність готівки, що буває у вашій кишені, визначається діяльністю учасників торгів на грошових ринках. Такі ринки утворилися лише 10—15 років тому; вони є продуктом "шлюбу" між комп'ютерами та супутниковою технологією комунікації. Як зазначалося, "технологія швидко перетворює біржу на суцільний глобальний ринок, що діє 24 години на добу" (Gibbons, 1990, p. 111).
Цим досягненням сприяли чотири тенденції в технології: постійне вдосконалення спроможностей комп'ютерів з одночасним зменшенням витрат; цифрове опрацювання даних, що уможливлює інтеграцію комп'ютера і телекомунікаційних технологій; розвиток супутникових комунікацій; скловолоконна оптика, яка дозволяє передавати безліч повідомлень по одному невеликому кабелю. Потужний "комунікаційний вибух", що відбувся останніми роками (див. мал. 14.1), не виявляє тенденції до сповільнення.
У своїй книжці "Цифрове опрацювання" (1995) засновник лабораторії мас медіа у Масачусетському технологічному інституті Ніколас Неґропонте аналізує важливу роль цифрових даних у сучасних комунікаційних технологіях.
Будь-який фраґмент інформації, включаючи малюнки, рухомі образи та звуки, можна перетворити на біти. Біт дорівнює 1 або 0. Наприклад, цифрова репрезентація 1, 2, 3, 4, 5 — це 1, 10, 11, 100, 101 і т. п. Цифрове опрацювання і швидкість стоять біля витоків еволюції мультимедіа; те, що було різними мас медіа і потребувало
різних технологій (приміром, візуальне зображення і звук), тепер можна поєднати в одному єдиному пристрої (такому як комп'ютер CD-ROM тощо). Швидкодія комп'ютерів подвоюється кожні півтора року, а технологія досягла етапу, на якому відеоплівку можна перетворити на малюнок на екрані персонального комп'ютера, і навпаки.
Неґропонте прорікає, що персональний комп'ютер (ПК) стане мультимедійним орієнтиром на майбутнє. Існуючі комп'ютери вже мають діапазон мультимедійних можливостей. Але їхній перелік істотно розшириться. ПК, окрім того, перетвориться на телевізор і електронний "вхід" для кабельного, телефонного та супутникового зв'язку. У майбутньому окремі індустрії виробництва телеприймачів не існуватимуть. Цифрове опрацювання також сприятиме розвиткові інтерактивних засобів інформації, дозволяючи індивідам брати участь у тому, що бачать чи чують, або самим конструювати ситуацію.
Роль "інформаційної супермаґістралі" жваво обговорювалася в середині 1990-х років. Цей термін кілька разів вживав у виступах віце-президент США Ел Гор. Супермаґістраль — це радше образ майбутнього, ніж характеристика сучасного. У майбутньому існує можливість з'єднати більшість або й геть усі домівки скловолоконним кабелем. Електронний вхід, про який говорить Неґропонте, з'явиться у кожному помешканні. Зараз чотири різні технології йдуть до осель чотирма окремими електронними стежками: телефон, наземні трансляції, кабельний та супутниковий зв'язок. (Звісно, не кожен з нас має всі чотири). У майбутньому всі передаватимуть інформацію по одному кабелю і матимуть один комп'ютер (телевізор) як інформаційний вихід.
"Інформаційна супермаґістраль", можливо, не дуже вдалий термін для позначення підтексту революції в цифровій технології. Він викликає в уяві образ карти шляхів, тимчасом як нові інтерактивні технології долають відстань і роблять її неважливою. Цей термін передбачає порядок, тимчасом як вплив нових технологій цілком може виявитися хаотичним та руйнівним.
ВИСНОВКИ
Розділ 15.ОСВІТА
РОЗВИТОК ПИСЕМНОСТІ ТА ШКІЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ
ЗАПОЧАТКУВАННЯ ТА РОЗВИТОК БРИТАНСЬКОЇ СИСТЕМИ
Школи з платним навчанням
Освіта і політика
Система загальної освіти та її критики
ПОРІВНЯННЯ СИСТЕМ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
ВИЩА ОСВІТА