Соціологія - Гіденс Ентоні - Іудаїзм, християнство та іслам

У традиційних суспільствах релігія здебільшого відіграє визначальну роль у соціальному житті. Релігійні символи та ритуали часто інтеґруються з матеріальною та мистецькою культурою суспільства — музикою, живописом або скульптурою, танцями, усною творчістю й літературою. У невеликих культурах не існує професійного інституту священиків, проте завжди є особи, котрі спеціалізуються на знанні релігійних (часто й магічних) обрядів. Хоча фахівців такого роду існує багато, одним з найпоширеніших є шаман (це слово походить з мови північноамериканських індіанців). Шаман — це особа, котра, як вважається, здатна спілкуватися з духами чи надприродними силами через ритуальні засоби. Шамани за своєю суттю іноді є радше магами, ніж релігійними провідниками, і їм часто дають поради особи, незадоволені станом справ у релігійних ритуалах громади.

Тотемізм та анімізм

Двома формами релігії, котрі часто зустрічаються у невеликих культурах, є тотемізм та анімізм. Слово "тотем" виникло серед племен північноамериканських індіанців, проте часто вживається для позначення окремих тварин чи рослин, що, як вважається, володіють надприродною силою. Здебільшого кожна родина або клан у такому суспільстві має свій власний тотем, з яким пов'язані різноманітні ритуальні дії. Тотемічні вірування можуть здатися дивними жителям індустріалізованих країн, проте в певних доволі незначних контекстах їм відомі символи, подібні до тотемів, наприклад, емблемою спортивної команди є якась тварина або рослина. Тотемами є й талісмани.

Анімізм — це віра в духів або привидів, котрі, як думають, населяють той самий світ, що й люди. Таких духів можна мати за добрих або злих, і вони можуть впливати на людську поведінку в різні способи. Наприклад, у деяких культурах духи, як вважається, спричинюють захворювання або божевілля і, крім того, можуть оволодівати чи маніпулювати особами, керуючи їхньою поведінкою. Анімістичні вірування не обмежуються невеликими культурами, а певною мірою присутні і в багатьох релігійних громадах. У середньовічній Європі осіб, котрих підозрювали в одержимості злими духами, часто переслідували як чаклунів або відьом.

У невеликих, на перший погляд "простих", суспільствах існують складні системи релігійної віри. У цих суспільствах тотемізм та анімізм поширені більше, ніж у великих, проте в деяких малих суспільствах існують набагато складніші релігії. Наприклад, у народності "нуер" у південному Судані, описаної Б. Евансом-Прічардом, існує складний комплекс теологічних ідей, зосереджених на "верховному богові" або "небесному духові" (Evans - Pritchard, 1956). Водночас релігії, котрі тяжіють до монотеїзму, відносно нечасто зустрічаються у малих традиційних культурах. Більшість цих культур політеїстичні, тобто у них вірують в багатьох богів.

Іудаїзм, християнство та іслам

Трьома найвпливовішими монотеїстичними релігіями у світовій історії є іудаїзм, християнство та іслам. Усі вони сягають витоками Середнього Сходу, і кожна з них мала вплив на іншу.

Іудаїзм

Найстарішою з трьох релігій є іудаїзм, котрий датується близько 1000 років до нашої ери. Ранні іудеї були кочовиками, що проживали у стародавньому Єгипті та довкола нього. їхні пророки, або релігійні провідники, часто черпали свої ідеї з існуючих релігійних вірувань цього регіону, проте відрізнялися своїм поклонінням єдиному, всемогутньому Богові. Більшість їхніх сусідів були політеїстами. Іудеї вірили, що Бог вимагає дотримання суворих моральних принципів, і доводили своє виключне право на істину, вважаючи свою віру єдиною правдивою релігією (Zeitlin, 1984, 1988).

До утворення Ізраїлю, незабаром після закінчення другої світової війни, не існувало держави, де іудаїзм був би офіційною релігією. Єврейські громади збереглися в Європі, Північній Африці та Азії, хоча їх часто переслідували; кульмінацією цього стало знищення нацистами мільйонів євреїв у концентраційних таборах під час війни.