Як і функціоналізм, структуралізм зазнав впливу дюркгаймових праць, хоча головний поштовх до його розвитку дала лінґвістика. Праця швейцарського лінґвіста Фердінана де Сосюра (1857—1913) була найголовнішим раннім джерелом ідей структуралізму. Хоча Сосюр писав тільки про мову, розвинуті ним погляди згодом стали надбанням численних дисциплін, як природних, так і гуманітарних.
До Сосюра дослідження мови обмежувалося здебільшого вивченням детальних змін у вжитку слів. Згідно з Сосюром, у такій процедурі нехтується найголовніша властивість мови. Ми ніколи не зможемо визначити основні характеристики, або структури, мови, якщо розглядатимемо тільки слова, які люди вживають у своєму мовленні (Saussure, 1974). Мова складається з правил граматики та значення, що розуміється, але не формулюється. Простий приклад: в англійській мові ми зазвичай додаємо до дієслова закінчення "-ed", коли хочемо повідомити, що дія відбувалася в минулому. Це тільки одне граматичне правило з-поміж тисячі інших, які знає кожний мовець і які вживаються для конструювання того, що ми говоримо. Згідно з Сосюром, аналіз структур мови означає пошук правил, які лежать в основі нашої мови. Більшість цих правил відома нам тільки імпліцитно: ми не можемо так просто сформулювати ці правила. Фактично, завдання лінґвістики — виявлення того, що ми імпліцитно знаємо, однак знаємо лише на рівні практичного володіння мовою.
Мова і значення
Сосюр стверджував, що значення слів походить від структур мови, а не об'єктів, які позначаються словами. Ми можемо наївно уявляти, що слово "дерево" означає вкритий листям об'єкт, позначений цим терміном. Проте, за Сосюром, це не так. Ми можемо переконатися в цьому на тому прикладі, що в мові існує багато слів, які взагалі нічого не означають, наприклад, "і", "але" або "все-таки". Більше того, існують цілком повнозначні слова, які позначають міфічні об'єкти, що не існують реально, наприклад, "одноріг". Якщо значення слова не походить від об'єкта, який воно позначає, то звідки ж воно бере початок? Сосюр відповідає, що це значення створюється відмінностями між спорідненими поняттями, які визначаються правилами мови. Значення слова "дерево" походить від того факту, що ми відрізняємо "дерево" від "куща", "чагарника", "лісу" та безлічі інших слів з подібними, однак відмінними, значеннями. Значення створюються в рамках самої мови, а не через об'єкти навколишнього світу, які ми наділяємо відповідними значеннями.
Структуралізм і семіотика
Сосюр доповнює свій аналіз важливою заувагою, що значення створюються не тільки за допомогою звуків (мовлення) чи знаків на папері (письмо). Значення можуть створюватися будь-якими об'єктами, що систематично розрізняються. Для прикладу візьмімо вуличний світлофор. Ми користуємося контрастом зеленого й червоного кольорів, надаючи їм значення "йдіть" та "зупиніться" (жовтий колір означає "приготуйтеся зупинитися"). Зауважте, що значення створюється не самими кольорами, а різницею між ними. Не мало б значення, якби ми користувалися зеленим кольором для сигналу "стій", а червоним — для сигналу "йдіть", поки ми усвідомлюємо різницю між ними. Сосюр називає науку про позамовні значення семіологією, однак сьогодні найчастіше вживається термін семіотика.
Дослідження семіотики можуть відбуватися в багатьох різних аспектах людської культури. Одним з прикладів є одяг і мода. Що робить певний стиль одягу модним у той чи той час? Звісно, це не сам одяг, який ми носимо, адже короткі спіднички можуть бути модними цього року, а наступного — вийти з моди. Речі робить модними знову-таки відмінність між тим, що носять ті особи, які "в курсі справи"у і тим, що вдягають "несучасні" люди. Іншим прикладом із сфери одягу є носіння жалобного вбрання. У нашому культурному середовищі ми демонструємо жалобу тим, що вдягаємось у чорне. З іншого боку, у деяких інших культурах люди на знак жалоби носять біле. Тут значення має не сам колір, а той факт, що люди в жалобі відрізняються своїм одягом від звичайного стилю
Структуралістський підхід ширше застосовувався в антропології, ніж у соціології, особливо в Сполучених Штатах. За прикладом Леві-Строса, який популяризував термін "структуралізм", структуралістський аналіз застосовували у дослідженні родинних зв'язків, міфів, релігії та в інших сферах. Водночас, багато теоретиків-соціологів зазнавали впливу понять, узятих із структуралізму. Мішель Фуко, про праці якого згадувалося в кількох розділах, хоча й не називав себе структуралістом, запозичив кілька головних понять із структуралістської думки. Структуралістські концепції було застосовано до вивчення засобів масової інформації (газет, журналів, телебачення), ідеології й культури в цілому.
Ідеї структуралізму мають свої вади, що обмежують їхню цінність як загальної теоретичної структури в соціології. Структуралізм зародився в процесі вивчення мови і виявився більш придатним для аналізу одних аспектів людської поведінки, аніж дослідження інших. Він доцільний у дослідженні комунікації й культури, однак має обмежену цінність у більш практичних питаннях суспільного життя, таких як економічна або політична діяльність.
Структуралізм і семіотика
Символічний інтеракціонізм
ТЕОРЕТИЧНІ ДИЛЕМИ
Дилема І: Структура й діяльність
Дилема II: Консенсус і конфлікт
Дилема III: Проблема гендеру
Дилема IV: Формування сучасного світу
ТЕОРІЇ
ТЕОРЕТИЧНЕ МИСЛЕННЯ В СОЦІОЛОГІЇ