Оцінювання теорій, особливо теоретичних підходів, є складним та ґрандіозним завданням у соціології. За своєю суттю теоретичні дискусії мають більш абстрактний характер" ніж суперечності більш емпіричного порядку. Факт відсутності єдиного теоретичного підходу, який би домінував у соціології, може видатись ознакою слабкості цього предмета. Проте це не так . Навпаки, боротьба протилежних теоретичних підходів і теорій є виявом життєздатності предмета соціології. У вивченні людських істот, нас самих, розмаїття теорій рятує нас від догматизму. Людська поведінка складна й багатогранна, і малоймовірно, щоб усі її аспекти міг охопити єдиний теоретичний підхід. Неоднорідність теоретичного мислення служить багатим джерелом ідей, на які можна покластися в процесі досліджень, і стимулює уяву, таку важливу для прогресу в соціології.
Резюме
1. У соціології (а також інших суспільних науках) спостерігається розмаїття теоретичних підходів. Причину цього неважко зрозуміти: теоретичні суперечності важко вирішити навіть у природничих науках, а в соціології ми стикаємося з особливими труднощами через складні проблеми, пов'язані з дослідженням нашої власної поведінки.
2. Головними теоретичними підходами в соціології є функціоналізм, структуралізм, символічний інтеракціонізм та марксизм. До певної міри ці підходи доповнюють один одного. Втім, між ними існують значні відмінності, які впливають на способи вирішення теоретичних питань авторами — прихильниками різних підходів.
3. Одна з головних теоретичних дилем у соціології стосується того, як співвідноситься людська діяльність із соціальною структурою, хто ми — творці чи продукти суспільства? Вибір з-поміж цих альтернатив не такий абсолютний, як може видатися на перший погляд, і проблема насправді полягає у створенні взаємозв'язку між цими двома аспектами суспільного життя.
4. Друга дилема стосується того, як характеризувати суспільства — як гармонійні й упорядковані чи як такі, що роздираються безперервним конфліктом. І, знову-таки, ці два погляди не є абсолютно протилежними, тож нам треба показати, як взаємопов'язані консенсус і конфлікт. У вирішенні цього завдання доцільно скористатися поняттями ідеології та влади.
5. Третя дилема вимагає вирішення питання тендеру в соціологічному аналізі. Феміністи кинули соціології виклик, на який поступово реагують на рівні емпіричного дослідження: сьогодні проблеми й світогляд жінок вивчаються значно інтенсивніше, ніж раніше. Однак сам цей факт не вирішує того питання, як нам слід найкраще аналізувати тендер у зв'язку з існуючими підходами та поняттями соціологічної теорії.
6. Четверта дилема, що досі є предметом дебатів у соціології, стосується аналізу сучасного суспільного розвитку. Чи формуються процеси змій у сучасному світі переважно капіталістичним економічним розвитком чи іншими чинниками, включаючи й неекономічні? На позиції науковців у цих дебатах до певної міри впливають політичні переконання та цінності, яких дотримуються різні соціологи.
7. Теза Вебера про вплив пуританства на сучасний економічний розвиток є наочним прикладом в осмисленні того, що робить теорію цінною. Ідеї Вебера залишаються суперечливими, проте в деяких відношеннях його теорія зробила новий прорив, давши поштовх безлічі подальших досліджень.
Додаткова література
Roslyn W. Bologh, Love or Greatness: Max Weber and Feminist Thinking — a Feminist Enquiry (London: Unwin Hyman, 1990). Феміністична критика Макса Вебера.
Anthony Giddens, Capitalism and Modern Social Theory, revised edn (Cambridge: Cambridge University Press, 1992). Дискусійний аналіз праць Маркса, Дюркгайма та Вебера.
Charles Wright Mills, The Sociological Imagination (Harmondsworth: Penguin, 1979). Класичний аналіз тем, які повинні давати інформацію для теоретичного мислення в соціології.
The Polity Reader in Social Theory (Cambridge: Polity Press, 1994). Quentin Skinner (ed.), The Return of Grand Theory (Cambridge: Cambridge University Press, 1986). Збірка статей про чільні теоретичні традиції.
Важливі терміни
• функціоналізм • символ
• антропологія • марксизм
• явні функції ф теоретична дилема
• латентні функції • соціальні обмеження
• дисфункції • раціоналізація
• структуралізм • відносна знедоленість
• семіотика • контрінтуїтивне мислення
• символічний інтеракціонізм
Частина перша. Соціологія як наука
Розділ 1 МЕТОДОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ
Пропедевтичні зауваження
Загальна характеристика методології наукового пізнання
З історії розвитку методологічної проблематики
Структуралізм у гуманітарних науках: від структурно if лінгвістики до функціональної семантики та структуралізму в соціології
Поняттєво-функціональне відображення дійсності
Методологічна самосвідомість та раціоналізація науково-теоретичної діяльності
Як ставлять та розв'язують проблеми