Географія - Гілецький Й. Р. - Загальні відомості та ЕГП

Загальні відомості та ЕГП

До Північно-Західного економічного району входять дві області (Волинська й Рівненська) загальною площею 40,3 тис. км7, кількістю населення 2,2 млн осіб.

Розташований у західній частині України, район виходить до кордонів України з Білоруссю і Польщею. Ці країни мають постійно тісні економічні відносини з нашою державою. Північно-Західний економічний район перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких може суттєво впливати на його економічне зростання.

Населення і трудові ресурси

Район виділяється серед інших тим, що демографічна ситуація не набрала тут надто загрозливого характеру. За підсумками 1998 р. у Рівненській області ще спостерігався незначний додатний приріст населення. Із 1999р. в обох областях відбувається депопуляція населення, але її темпи і 2005 р. були найменшими (близько -3 на 1000 осіб) серед усіх економічних районів. Саме у Північно-Західному районі зараз залишається найвищим показник народжуваності в Україні.

Частка сільських жителів на сьогодні становить тут 51 %. Середня густота сільського населення тут не набагато нижча, ніж у Карпатському економічному районі. Через невисокий рівень урбанізації, середня густота населення (55 осіб на 1 км ) значно нижча за середню в країні, найменша серед усіх економічних районів.

У Північно-Західному економічному районі України значною є частка (понад 96%) українського населення, а також помітно виражені етнографічні особливості (своєрідний побут і культурні традиції, витоки яких сягають часів язичництва) корінних жителів краю — поліщуків. Найбільші серед національних меншин — росіяни, білоруси, поляки, які проживають у містах та прикордонних районах.

У районі сформувався значний надлишок трудових ресурсів, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює як значні маятникові міграції, так і виїзд мешканців на роботи до інших держав.

Природні умови і ресурси

У межах Північно-Західного економічного району є незначні паливно-сировинні ресурси. Важливе місце серед запасів паливних ресурсів регіону належить Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейну. Перспективні для місцевого використання газові родовища виявлені на Волині. У районі е значні запаси торфу.

Рудних корисних копалин тут практично немає. У 1990-х рр. у Волинській області виявлені перспективні поклали мідних руд.

Порівняно багатий район на будівельну сировину (вапняки, мері елі. крейду, граніт, габро), дорогоцінні камені (топази, бурштин).

Північно-Західний район — один із найбагатших на водні та лісові ресурси. Тут густа річкова мережа, багато озер і боліт, великі запаси підземних вод; зосереджені значні масиви лісів Полісся.

Поверхня регіону охоплює рівнинні простори Поліської низовини. Волинської височини. Помірно континентальний клімат із достатнім, а в деяких районах надмірним зволоженням зумовили формування на рівнинах природних комплексів мішаних лісів з дернопо підзолистими, іноді заболоченими грунтами.

Північно-Західний економічний район мас значні природні рекреаційні ресурси. Питома вага потенційно рекреаційних територій у структурі земель у Рівненській області є найбільшою в Україні (понад 50 %).

Господарство району

Провідними у Північно-Західному економічному районі с паливна промисловість та електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка та лісова галузі промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси.

Паливна промисловість та електроенергетика базуються на видобуг ку палива (вугілля, торф) та виробництві електроенергії на Рівненській атомній електростанції.

Основними галузями машинобудування району є автомобілебудування (виробництво вантажо-пасажирських автомобілів), сільськогосподарське машинобудування, радіотехнічна, приладо- та верстатобудування.

Хімічна промисловість орієнтується, в основному, на споживача. Найбільшими центрами хімічної промисловості є Рівне (азотні добрива), Луцьк (вироби з пластмаси, фарби, побутова хімія).

Набули розвитку промисловість будівельних матеріалів. Це видобуток і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу (Здолбунів), залізобетонних конструкцій, скла, цегли, черепиці тощо.

Лісова і деревообробна промисловість складається майже з усіх (крім целюлозно-паперового) виробництв: від лісозаготівлі до лісохімії (Костопіль, Радивилів, Луцьк, Ківерці, Рівне).

Сільське господарство району спеціалізується передусім на льонарстві, картоплярстві та молочно-м'ясному тваринництві. Місцеве значення має зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне тваринництво. Харчова промисловість переважно зорієнтована на переробку власної сировини, тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спирто-горілчана, молочна, м'ясна.

Використовуючи місцеву та довізну сільськогосподарську сировину, а також значні трудові ресурси району, набула значного розвитку легка промисловість. Основними центрами є Рівне, Луцьк, Дубно, Ковель.

Транспортна система розвинута недостатньо. Найбільше значення мають залізничний та автомобільний, а також трубопровідний та повітряний види транспорту. Шляхи сполучення переважно мають загальнодержавне й міжнародне значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також міста Ковель, Здолбунів, Сарни.

Найважливіші центри рекреації та туризму: Володимир-Волинський, Рівне, Луцьк, Шацьк та ін.

Проблеми й перспективи розвитку

Основними проблемами району є відносно низький, у порівнянні з іншими регіонами, рівень соціально-економічного розвитку. Дуже мало промислових підприємств працює у малих містах і селищах. Особливо гостро в них та у сільській місцевості стоять питання зайнятості, благоустрою тощо.