Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - Лісовець О.В. - 8.1. Психологічні та соціальні фактори виникнення неформалізму

Неформальний рух є цікавим і різностороннім яви щем, яке в науковому плані становить об'єкт дослідження соціології, психології, педагогіки, культурології, мовознавства та ін. Соціально-педагогічний аналіз організованого неформального руху важливий із погляду впливу різних неформальних груп та об'єднань на формування особистості та Ті соціалізацію, Актуальність такого аналізу зумовлена тим, що, незважаючи на активність у нашій державі різноманітних неформальних груп та об'єднань, достовірних відомостей про їхню діяльність мало. Робота соціального педагога з цією категорією об'єднань має певні особливості.

8.1. Психологічні та соціальні фактори виникнення неформалізму

Термін "неформальний" на позначення молодіжних рухів чи груп увійшов до повсякденного вжитку, і широка громадськість асоціює його з екстравагантним,

нестандартним способом життя молоді. Для традиційно орієнтованої частини суспільства "ненормали" - незвичайна і незрозуміла молодь, якій властиві неформа-лізм, нонконформізм, конфлікти із суспільством, претензії на нетрадиційні для старшого покоління життєві орієнтири. Неформалізм характерний для більшості країн; різноманітні молодіжні групи, спільноти стихійно виникають, розпадаються, змінюються разом із модою, суспільним чи політичним устроєм тощо.

Неформальне об'єднання - добровільне самодіяльне громадське формування, яке виникає переважно з ініціативи "знизу", діє в інтересах своїх членів незалежно від мети й характеру об'єднання.

Ними можуть бути і невеликі групи, і великі об'єднання, і широкі громадські рухи.

Як правило, кожному неформальному об'єднанню властива певна субкультура.

Субкультура - система цінностей, установок, способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи, яка відрізняється від домінуючої в суспільстві культури і водночас пов'язана з нею.

Формується субкультура під впливом таких чинників, як вік, етнічне походження, релігія, соціальна група або місце проживання. її цінності здебільшого не передбачають відмови від національної культури, прийнятої більшістю, а лише деякі відхилення від неї. Іноді група активно виробляє норми або цінності, що явно суперечать загальноприйнятій культурі, її змісту і формам, на основі яких утворюється кошир культура.

Елементи як субкультури, так і контркультури виявляються в культурі сучасної української молоді. Визначальною характеристикою молодіжної субкультури в Україні є феномен суб'єктивної "розмитості", невизначеності, відчуження від основних нормативних цінностей (цінностей більшості).

Основою неформальності є насамперед психологічні і соціальні чинники. До психологічних чинників належать такі:

- намагання підлітків, молоді бути самими собою (часто невміле і невдале);

- пошук чогось незвичайного;

- механізми зараження і наслідування;

- інстинкт натовпу;

- суперництво з конкурентами, опонентами і навіть ворогами (ними можуть бути хто завгодно).

Виникнення неформальної організації є наслідком природного прагнення людини до об'єднання з іншими, творення стійких форм взаємодії з ними. Найважливіша причина вступу до групи - прагнення до певної спільноти, де можна отримати взаємодопомогу, взаємо-захист, тісне спілкування за спільними інтересами.

Основними соціальними чинниками, що сприяють виникненню неформальних груп, є такі:

- неможливість самореалізації в сім'ї, школі, ВНЗ чи формальних громадських організаціях;

- відсутність взаєморозуміння, розбіжності в поглядах із батьками, учителями;

- намагання потрапити в середовище однодумців;

- намагання втекти від самотності, нагляду батьків, учителів.

Усі неформальні колективи мають спільні ознаки, зокрема відсутність офіційного статусу, програми діяльності, слабко виражена внутрішня структура, розважально-рекреативна спрямованість, протидія змінам. У таких групах іноді дуже складно визначити лідера.

Проте, незважаючи на спільність ознак, неформальні групи та об'єднання не однорідні, відрізняються соціальною чи політичною спрямованістю, організаційною структурою, масштабами діяльності, мають різні історичні витоки.