Страхова справа - Вовчак О.Д. - 10.6. Страхування інвестицій

Під страхуванням інвестицій розуміють страхування таких вкладень інвестора, які пов'язані з одержанням прибутку, а саме — підприємницьких (реальних) та фінансових інвестицій.

В Україні законодавче визначення інвестицій наведено в Законі України "Про інвестиційну діяльність".

Фінансові інвестиції — це придбання різного роду фінансових активів. Розрізняють три форми фінансових інвестицій:

1) вкладення капіталу в дохідні інструменти фондового ринку (цінні папери);

2) вкладення капіталу в дохідні інструменти грошового ринку (депозитні вклади);

3) вкладення капіталу в статутний капітал інших суб'єктів господарювання.

Якщо інвестор або інша особа, що діє на ринку фінансових інвестицій, страхує себе від можливих збитків у зв'язку з операціями на такому ринку, купуючи страховий поліс у професійного страховика, який не бере участі в угоді та виступає як третя особа, то таке страхування називається страхуванням фінансових інвестицій.

Операції на фінансовому ринку як об'єкта страхування відрізняються порівняно з іншими об'єктами страхування. Інвестор свідомо йде на певний ризик, вкладаючи свої кошти, знаючи наперед, який прибуток він одержить. Звернення за допомогою до страховика, зменшуючи ризик, одночасно зменшує і прибуток у силу того, що інвестор сплачує страховику страхову премію. Таким чином, інвестор може вибрати менш ризикований спосіб вкладання капіталу й одержати менший прибуток. Такі можливості щодо страхування операцій на фондовому ринку доступні для інвестора на достатньо розвиненому фінансовому ринку.

Страхове покриття при страхуванні угод з купівлі цінних паперів ґрунтується на використанні одного з таких варіантів:

— страхується річний дохід інвестора;

— страхується вся величина, що відповідає різниці між розміром дивідендів і фактично одержаними виплатами в рахунок дивідендів;

— страхується дохід за 3—5 і більше років;

— страхується ризик втрати капіталу, вкладеного в придбання цінних паперів.

На фінансовому ринку діє багато осіб, які несуть встановлену законом відповідальність за свої дії. Наприклад, інвестиційний консультант несе чітко встановлену законом відповідальність перед інвестором. Водночас страхування з визначеною відповідальністю більш вигідне для страховика, оскільки дає можливість встановити конкретного винуватця збитку страхувальника.

Для страхувальника додаткова зацікавленість полягає у тому, що з'являється можливість урегулювати всі претензії через третю особу — страхову компанію, зберігши при цьому відносини з партнером.

Підприємницькі інвестиції — це вкладання майнових та інших цінностей (коштів) безпосередньо в здійснення певного інвестиційного проекту. Під страхуванням підприємницьких інвестицій розуміють угоду, при якій інвестор купляє поліс страхової компанії, яка не буде участі в цій угоді.

Страхування підприємницьких інвестицій можна розглядати в широкому і вузькому розумінні цього терміна.

При розширеному трактуванні страхування підприємницьких інвестицій у договір включають страхування новозбудованих будівель, різних систем, незавершеного будівництва.

Страхування підприємницьких інвестицій у вузькому розумінні відрізняється тим, що воно поширюється тільки на інвестиційний процес, тобто процес вкладання й освоєння коштів, і не стосується об'єктів, створених у результаті цих вкладень. До таких видів страхування відносять страхування на випадок зриву поставок матеріалів під час будівництва і страхування кредитів.

Поширеним у світовій практиці є страхування замовника будівельних робіт. Цей вид страхування особливо важливий, коли підрядник повинен завершити роботу, не виходячи за межі встановленого строку. Певний ризик замовника існує в тому, що кошти на проведення будівельних робіт можуть бути витрачені, а будівництво — не завершене. Це означає, що замовник повинен буде переукласти контракт або шукати іншого підрядника. Щоб застрахуватися від такого ризику, замовник звертається в страхову компанію, яка бере на себе зобов'язання гарантувати кредити в розмірі, необхідному для завершення будівельних робіт.

Цей вид страхування, зазвичай, включає два види гарантії:

1) гарантія того, що підрядник завершить роботу відповідно до специфікацій;

2) гарантія того, що замовник оплатить усі рахунки за роботи, матеріали й обладнання.

Нетрадиційним є страхування замовника від різного роду ризиків, які виникають при виборі підрядника на конкурсній основі під час проведення тендерних (аукціонних) торгів підрядниками.

Суть цього виду страхування полягає у тому, що часто замовник висуває попередню умову про страхування повного завершення будівельних робіт тим підрядником, який уклав контракт.

Але інвестор-підприємець може страхувати не тільки свій капітал, але й майбутні доходи, пов'язані з певним інвестиційним вкладом. Така форма страхування доходів с більш прийнятною, вона базується на фактичних даних про прибутковість уже діючих об'єктів і тісно пов'язана з майновим страхуванням. Водночас такий вид страхування належить до категорії найбільш ризикових і потребує проведення достатнього дослідження ринку.

Однією з форм страхування інвестицій також є страхування прав власності на будь-який об'єкт. Зміст цього страхування полягає у тому, що інвестор захищений від збитку внаслідок будь-яких помилок, пов'язаних з оформленням його прав власності на будь-який об'єкт. Це особливо важливо при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості та інших майнових прав.

Поліс страхування прав власності — це контракт, за яким страхова компанія погоджується застрахувати страхувальника від будь-яких втрат.

Стандартне страхове покриття включає захист проти дефектів при державній реєстрації документів на право власності.

Зазвичай, не страхують:

1) дефекти, не перераховані в полісі;

2) дефекти, відомі інвестору.

За контрактом страхова компанія бере на себе зобов'язання захистити титул власності, як тільки потенційний покупець урегулює вимоги за тими позиціями права власності, які є дефектними.

При виплаті страхового відшкодування страхова компанія одержує право регресу до тієї особи, за чиєї вини був нанесений збиток страхувальнику.

Укладання договору страхування здійснюється на основі письмової заяви страхувальника. Договір страхування укладається, як правило, на рік. Продовження дії договору на наступний рік може здійснюватися авансовим внесенням відповідної суми страхових платежів.