Страхова справа - Вовчак О.Д. - 11.3. Страхування валютних та біржових ризиків

Страхування валютних ризиків у багатьох країнах є обов'язковим і введено з метою стимулювання експортної діяльності виробників, котрі займаються зовнішньоторговельною діяльністю. Воно зумовлено специфічними умовами зовнішньоекономічних контрактів. Метою такого страхування є захист вітчизняних експортерів, імпортерів та інших учасників зовнішньоекономічної діяльності. Страхування валютних ризиків необхідне для відшкодування втрат, пов'язаних із виробництвом експортної продукції за відмову від її оплати закордонним імпортером з будь-яких причин, збитків від неплатежів за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги у разі загострення фінансового становища або банкрутства іноземного партнера, збитків від коливань валютних курсів у період від укладання контракту до закінчення його дії, що негативно впливає на купівельну здатність валюти платежу. Страхуванню підлягають і збитки, зумовлені політичною нестабільністю в країні імпортера. При цьому варто звернути увагу на те, що у перших двох випадках втрат зазнає вітчизняний інвестор. В інших випадках збитки можуть стосуватися як експортера, так і зарубіжного покупця. Перший зазнає збитків при зниженні курсу валюти платежу, другий — у разі підвищення.

Захист від валютних ризиків може включати використання захисних застережень у контрактах, прогнозування курсу різних валют тощо.

Страхування біржових ризиків за останні роки набуло значного поширення. Об'єктом такого страхування може бути відповідальність учасників біржових контрактів за збитки, зумовлені невиконанням умов угоди одним з партнерів. У світовій практиці страхуються збитки інвесторів, зумовлені шахрайством чи неплатоспроможністю члена біржі, а також збитки членів біржі від неплатоспроможності одного з них. При страхуванні контрактів на реальний товар договір може укладатися як продавцем, так і покупцем. Якщо договір укладається покупцем, відповідальність страховика виникає у разі відмови продавця від поставки товару або затримки його поставки. Коли договір страхування укладається з продавцем, відповідальність страхової організації виникає за відмови покупця від оплати товару або при затримці з Його оплатою.

Серед біржових контрактів значного розвитку набули ф'ючерсні угоди, що укладаються на поставку товарів через певний строк, які на певний момент можуть бути не виготовлені. За своїм змістом.ф'ючерсні контракти одночасно виконують функцію страхування від можливих збитків. Вони можуть застосовуватися для страхування від форс-мажорних обставин, або незалежних перешкод для виконання угод.

Об'єктами страхування можуть бути як грошова сума непоставленої продукції, так і виробничі (непрямі) збитки покупця.

Разом із тим, таке страхування в Україні наразі має обмежене застосування, насамперед, через нерозвиненість ринкових відносин, ринкової інфраструктури. Біржі не завжди сумлінно вибирають собі клієнтів, здійснюють відбір учасників торгів, контролюють виконання ними угод, контрактів. Тому вважається більш доцільним страхування біржових ризиків здійснювати у вигляді взаємного біржового страхування або через акціонерні страхові компанії за участю капіталу біржі, коли біржа і страховик є взаемозацікав-леними у такому страхуванні.

11.4. Страхування інших зовнішньоекономічних ризиків

Окремим видом страхування е страхування інтересів інвесторів (страхування інвестицій) на випадок заборони вивозу прибутку, одержаного від інвестування, та інших порушень прав іноземного інвестора внаслідок прийняття рішень законодавчих чи виконавчих органів влади, політичних обставин.

У сучасних умовах таке страхування є особливо актуальним для залучення в нашу країну коштів іноземних інвесторів, а також для українських підприємців, котрі вкладають ресурси в підприємницьку діяльність за кордоном.

Страхування експортних кредитів охоплює, як правило, дві групи ризиків — економічні та політичні, при цьому враховується те, що кожна з них має певні особливості. Тому з метою спрощення операцій страхування цих ризиків їх страхуванням у західних країнах займається одне страхове товариство (компанія) з одночасним передаванням політичних ризиків на відшкодування державі (при цьому до державного бюджету передається частина страхових премій, одержаних від експортерів). У багатьох країнах існують спеціалізовані заклади страхування таких кредитів, наприклад, товариство "Гермес" у Німеччині, "Кофас" у Франції та ін. Вони переважно належать державі, або держава в них має контрольний пакет акцій.

Різноманітність умов експортного страхування та складність ідентифікації та оцінки кредитних ризиків призводить до того, що страхові тарифи суттєво різняться як у розрізі окремих країн, так і в розрізі окремих страхових організацій у межах однієї країни.

Важливу роль у зовнішньоекономічній діяльності відіграє страхування майна. Типовою формою є форма "Страхування будинку і майна" (Building and Property Insurance Form або, скорочено, ВРІ). За цією типовою формою страхується будинок, споруди, машини й устаткування, особисте майно, що використовуються в підприємницькій діяльності. У договорі на основі форми ВРІ можна також розширити коло об'єктів страхування і включити в нього:

— майно, придбане після укладання договору;

— майно, що знаходиться в межах помешкань, придбаних після укладання договору;

— майно, що знаходиться поза межами помешкань, використовуваних у підприємницькій діяльності;

— майно, що знаходиться поза будинком, наприклад, огорожа, знаки, антени. Суму відшкодування можна встановити таким чином:

— усі об'єкти, включені в договір (договір часто оформляється у вигляді страхового поліса), страхуються на визначену суму;

— окремі об'єкти, включені в договір, страхуються на визначену суму;

— ризики, що страхуються за договором, перераховуються в договорі.

У договорі можна також передбачити інші умови та застереження.

Тим часом існують й інші договори страхування, за якими страхується збиток, що є непрямим результатом певних подій. Найбільш відомий тип такого страхування — це страхування прибутку від підприємницької діяльності. За цим страхуванням страховик зобов'язується відшкодувати страхувальнику втрату прибутку або фіксованих платежів у результаті понесеного страхувальником збитку. Наприклад, у результаті пожежі магазин був зачинений протягом місяця, коли працювали тільки декілька його відділів. Якби не було пожежі, було б отримано більше прибутку. Крім того, власник магазину повинен продовжувати виплачувати заробітну плату, податки та вартість утримання помешкань й устаткування.

Глобалізаційні процеси у світі й на страховому ринку зумовлюють формування транснаціональних фінансових груп і страхових компаній, яким під силу страхування глобальних страхових ризиків та різноманіття страхових продуктів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Контрольні запитання

1. Класифікація зовнішньоекономічних ризиків та їх страхування.

2. Міжнародні угоди з перевезення вантажів, їх види та зміст.

3. Страхування перевезень вантажів різними видами транспорту.

4. Суть та класифікація валютних ризиків.

5. Суть та класифікація біржових ризиків.

6. Страхування валютних ризиків.

7. Страхування біржових ризиків.

8. Страхування інших видів ризиків у зовнішньоекономічних операціях.

9. Проблеми та перспективи розвитку страхування експортних кредитів в Україні.

10. Страхування майнових ризиків посольств України за кордоном.

11. Види міжнародних розрахунків та їх вплив на заборгованість імпортерів перед експортерами.

12. Характеристика об'єктів майнового страхування в зовнішньоекономічній діяльності.

Індивідуальні тематичні завдання для самостійної роботи

1. Розробіть класифікацію ризиків, які потребують страхування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

2. Складіть перелік видів страхування зовнішньоекономічних ризиків.

3. Наведіть характерні риси страхування експортних кредитів.

4. Складіть перелік страхових компаній, які мають право в Україні проводити операції з іноземного страхування.

5. Наведіть перелік іноземних страхових компаній, що співпрацюють з вітчизняними страховиками.

Література

1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" Х° 44 від 4 жовтня 2001 р. // Урядовий кур'єр. — 2001. — 7 листопада.

2. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" J4i> 2774-IV від 7 липня 2005 р. // www.rada.gov.ua

3. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. // Україна-бізнес. — 2001. — № 35.

4. Автострахование: теория, практика и зарубежный опыт: Специальное приложение к журналу "Финансы". — М.: Финансы, 1995. — 225 с.

5. Агеев Ш. Р. Страхование: теория, практика и зарубежный опыт. — М., 1998. — 376 с.

6. Александрова М. М. Страхування: Навч.-метод, посіб. — К.: ЦУЛ, 2002. — 208 с.

7. Александрова Т. Г., Мещерякова О. В. Коммерческое страхование: Справочник. — М.: Ин-т новой экономики, 1996. — 216 с.

8. Аленичев В. В.,Аленичева Т.Д. Страхование валютных рисков, банковских и экспортных коммерческих кредитов. — М.: ИСТ-СЕРВИС, 1994. — 114 с.

9. Базилевич В. Д., Базилевич К . С. Страхова справа. — З-тє вид., перероб. і доп. — К.: Т-во "Знання"; КОО, 2003. — 250 с.

10. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. — К.: Т-во "Знання"; КОО, 1998. — 374 с.

11. Вовчак О.Д., Завійська О.Д. Страхові послуги: Навч. посіб. — Л.: Компакт-ЛВ, 2005. — 656 с.

12. Вовчак О. Д. Страхування: Навч. посіб. — Л.: Новий Світ-2000, 2004. — 480 с.

13. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник. — К.: Т-во "Знання"; КОО, 1998. — 321 с.

14. Ротова Т. А., Руденко Л. С. Страхування: Навч. посіб. — К.: КДТЕУ, 2001. — 400 с.

15. Страхування: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. С. С. Осадець. — К.: КНЕУ, 2002. — 526 с.

16. Страхування: Теорія та практика: Навч.-метод, посіб. / Н. М. Внукова, В. I. Успаленко, Л. В. Временно та ін.; За заг. ред. проф. Н. М. Внукової. — X.: Бурун Книга, 2004. — 376 с.

17. Фалин Г. И., Фалин А. И. Введение в актуарную математику. Математические модели в страховании. — М.: Изд-во МГУ, 1994.

18. Шахов В. В. Страхование: Учебник для вузов. — М.: Страховой полис; ЮНИТИ, 1997. — 311 с.

19. Шумелда Я. Страхування: Навч. посіб. для студ. екон. спец. — Тернопіль: Джура, 2004. — 280 с.