Страхування - Базилевич В.Д. - Використання трестів

Оскільки страхування ануїтетів (ренти) довгострокове, виникає проблема інвестування страхових премій, отриманих від страхувальників. Страховики можуть використовувати з цією метою власні трасти.

Трасти - це регульовані законом угоди, за якими активи, що є власністю окремого індивіда чи групи індивідів, передаються під опіку довірених осіб, які управляють цими активами на користь їх власників.

Наприклад, у Великій Британії є пайові інвестиційні фонди {unit trust), які управляють активами страховиків. Вартість часток трасту визначається вартістю активів. Сума виплат застрахованої особи в разі смерті або по закінченні строку дії страхового договору залежить від вартості його часток в трасті, нагромаджених на момент страхової виплати.

У випадку одноразово сплаченої страхової премії виплата визначається множенням обсягу інвестицій на індекс, який залежить від віку застрахованого в момент його смерті. Якщо страхова премія сплачувалась у розстрочку, то застрахований отримує мінімальні виплати доходу від інвестиції.

Страхувальники можуть купувати та продавати частки в трасті. Як правило, курс продавців вище курсу покупців на 4-5%.

Використання бонусів

Здійснюючи страхування життя в країнах з розвиненою ринковою економікою, страховики подекуди мають надлишкові доходи, джерела яких пов'язані з такими причинами:

1) таблиці смертності відображають завищений рівень смертності у зв'язку з тим, що страховики користуються цими таблицями за минулий період, а з часом тривалість життя має тенденцію до зростання;

2) під час оцінки реальної вартості активів песимістично налаштовані страховики використовують занижену величину відсоткової ставки;

3) власники дохідних полісів сплачують вищі страхові премії;

4) здійснюється економія на управлінських витратах.

Оскільки в страховій компанії може утворитись надлишковий прибуток, він підлягає розподілу за напрямами: на приріст страхових резервів; виплати акціонерам; виплати власникам дохідних полісів.

Сума грошей, що виплачується страховиком власникам дохідних страхових полісів за рахунок інвестування страхових резервів зі страхування життя, називається бонусом (лат. bonus - добрий, хороший).

Види страхових бонусів

Бонуси в зменшенні премій Якщо страхувальник сплатив всі премії, то страховик здійснює виплати готівкою. Якщо сплачено не всі премії - внески страхувальника скорочуються на величину бонуса.

Стандартний простий бонус - це доповнення до всіх полісів, незалежно від віку страхувальника та строку дії договору. Надбавка за цим бонусом не виплачується готівкою, а надходить на приріст страхової суми. Виплата бонуса здійснюється разом зі страховою сумою.

Стандартний нагромаджу вальний бонус передбачає розрахунок додаткової виплати на основі збільшеної страхової суми на величину бонуса. Бонус залежить від ринкової вартості інвестицій страхової компанії зі страхування життя на момент виплат. У зв'язку з цим величина бонуса може змінюватись аж до його відміни (у випадку негативних для страховика обставин).

Остаточний бонус виплачується по закінченні строку дії поліса та в разі смерті застрахованого в період дії договору як доповнення до основних виплат за договором.

Проміжні бонуси передбачають надбавку до страхової суми за умови, що строк дії договору закінчився або смерть застрахованого сталася в період між строками нарахування регулярних бонусів. Ці бонуси не залежать від раніше нарахованих бонусів. Як правило, ці бонуси менші за попередньо нараховані.