Страхування - Плиса В. Й. - 9.3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду

Умови обов'язкового страхування визначають договором обов'язкового страхування, укладення якого засвідчують страховим полісом (страховим сертифікатом, страховим свідоцтвом).

Договір обов'язкового страхування укладають відповідно до Типового договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду.

Суб'єктами обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду є страховики та страхувальники. Страховиком є юридична особа — резидент України, яка отримала в установленому порядку ліцензію на проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду та є членом Ядерного страхового пулу. Страхувальником — оператор ядерної установки, призначений державою в установленому порядку.

Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству та пов'язані з відшкодуванням страхувальником ядерної шкоди.

Страховий ризик — подія, у разі настання якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання цивільної відповідальності страхувальника за ядерну шкоду.

Страховим випадком визнають факт набрання законної сили судовим рішенням щодо відшкодування ядерної шкоди або укладення договору про відшкодування ядерної шкоди, стороною якого є страховик.

Не підлягають обов'язковому страхуванню випадки заподіяння ядерної шкоди внаслідок ядерного інциденту, який спричинений:

— воєнними діями, збройними конфліктами, громадянською війною, повстаннями, політичними або громадянськими заворушеннями, страйками, терористичними актами;

— діями непереборної сили, в тому числі природними явищами, які мають винятковий, неминучий, непередбачуваний характер.

За договорами обов'язкового страхування не відшкодовують збитки:

— пов'язані з відшкодуванням моральної шкоди, упущеною вигодою, негативними наслідками від генетичних змін;

— пов'язані зі шкодою, заподіяною майну страхувальника, яке належить йому на правах власності чи яким він володіє на правах господарського відання, оперативного управління, за договором зберігання, доручення тощо.

Загальна страхова сума за договором обов'язкового страхування еквівалентна 150 млн спеціальних прав запозичення за кожний ядерний інцидент, а також сукупно за всіма страховими випадками, які сталися під час дії договору обов'язкового страхування. Мінпаливенерго за погодженням з Мінфіном і Ядерним страховим пулом щороку до 1 квітня подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо розміру страхового тарифу з обов'язкового страхування кожному оператору ядерних установок окремо на черговий страховий період.

Відповідальність страховика за заподіяння смерті обмежується сумою, що дорівнює 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, установлених на момент винесення судового рішення або укладення договору про відшкодування ядерної шкоди, за кожного померлого.

Відповідальність страховика за шкоду, заподіяну здоров'ю особи, обмежується сумою, що дорівнює 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, установлених на момент винесення судового рішення або укладення договору про відшкодування ядерної шкоди, але не більше, ніж розмір фактично заподіяної шкоди на кожного потерпілого.

Відповідальність страховика за шкоду, заподіяну майну особи, обмежується сумою, що дорівнює 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, установлених на момент винесення судового рішення або укладення договору про відшкодування ядерної шкоди, але не більше, ніж розмір фактично заподіяної шкоди.

За заподіяння шкоди життю або здоров'ю особи виплати страхового відшкодування здійснюють у такому розмірі:

— у разі смерті — 100% страхової суми;

— у разі встановлення інвалідності: І групи — 100% страхової суми, II групи — 75% страхової суми, Ш групи — 60% страхової суми;

— у разі тимчасової непрацездатності — 0,2% страхової суми за кожний день непрацездатності, спричиненої страховим випадком, але не більше, ніж 60% страхової суми на кожного потерпілого.

Якщо розмір ядерної шкоди перевищує загальну Страхову суму за договором обов'язкового страхування, виплати здійснюють у такому порядку:

— у разі смерті;

— у разі встановлення інвалідності;

— у разі тимчасової непрацездатності;

— у разі заподіяння шкоди майну фізичних осіб;

— у разі заподіяння шкоди майну юридичних осіб.

Страхова сума є величиною постійною і не підлягає зменшенню у разі здійснення страхового відшкодування. Якщо страхова сума під час дії договору обов'язкового страхування зменшилася в результаті здійснення страховиком страхового відшкодування, страхувальник сплачує додатковий страховий внесок, який обчислюють, виходячи з тарифу, встановленого договором обов'язкового страхування, й обсягу страхового відшкодування.

Умови сплати додаткового страхового внеску визначають додатковою угодою до договору обов'язкового страхування. Розміри страхових тарифів визначають в установленому законом порядку. Страховий платіж вносять відповідно до умов договору обов'язкового страхування.

Договір обов'язкового страхування укладають на підставі письмової заяви страхувальника між страховиком та страхувальником лише після призначення страхувальника оператором ядерної установки, він набирає чинності з моменту надходження першого страхового внеску на рахунок страховика, якщо інше не передбачено договором. Його можуть укласти між страхувальником та одним зі страховиків за дорученням членів Ядерного страхового пулу або страховим агентом членів Ядерного страхового пулу.

Якщо в період дії договору обов'язкового страхування стався ядерний інцидент, унаслідок якого була заподіяна ядерна шкода, відповідальність страховика, передбачена договором обов'язкового страхування, зберігається протягом 10-ти років з дня заподіяння шкоди майну осіб і безстроково — для ядерної шкоди, заподіяної життю або здоров'ю осіб.

Страхувальник зобов'язаний:

— під час укладення договору страхування надати страховику необхідну інформацію стосовно ядерної установки та про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику;

— надавати можливість страховику проводити експертний огляд об'єктів, що страхуються, або об'єктів, що можуть вплинути на визначення ступеня ризику під час страхування, а також за письмовим запитом надавати представникам страховика необхідну технічну та іншу інформацію щодо страхового випадку та експлуатації зазначених об'єктів відповідно до встановлених правил передачі такої інформації;

— повідомляти страховика про виникнення ядерного інциденту, внаслідок якого може настати страховий випадок, і вжити заходів для його локалізації;

— надавати страховику достовірну інформацію і документально підтвердити настання ядерного інциденту, внаслідок якого була заподіяна ядерна шкода, та про його наслідки;

— повідомити у десятиденний строк орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки про прийняття рішення щодо призупинення або припинення дії договору обов'язкового страхування.

Страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з правилами страхування;

2) видати страхувальнику в триденний строк страховий поліс;

3) після отримання повідомлення про настання страхового випадку (надходження письмової заяви від страхувальника) вжити заходів до оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування;

4) здійснити виплату страхового відшкодування за наявності необхідних документів, які підтверджують розмір заподіяної ядерної шкоди;

5) переукласти за обґрунтованою заявою страхувальника договір обов'язкового страхування у разі здійснення ним заходів, які сприяли зменшенню страхового ризику;

6) не розголошувати інформацію, що є комерційною таємницею страхувальника, а також іншу інформацію, надану страховику у зв'язку з дією договору обов'язкового страхування, зокрема відомості про страхувальника і його майновий стан, крім випадків, передбачених законодавством;

7) повідомляти спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю та орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки не пізніше, ніж за 3 0 днів про намір призупинити або припинити дію договору обов'язкового страхування, а у разі, коли страхування стосується перевезень ядерних матеріалів, — протягом періоду цих перевезень.

Страхувальник має право:

— отримати належну йому суму страхового відшкодування;

— отримати від страховика кошти на відшкодування пов'язаних з виплатою страхового відшкодування витрат, які здійснені за письмовим погодженням зі страховиком, якщо це обумовлено договором обов'язкового страхування.

Страховик має право:

— отримувати необхідну інформацію для оцінки ймовірного ступеня ризику для визначення розміру страхового тарифу. Якщо представники страховика виявлять умови, які за підтвердженням органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки є небезпечними з точки зору експлуатації ядерної установки, страховик має право вимагати їх усунення;

— виступати на боці страхувальника у разі пред'явлення до нього претензій або судового позову осіб, яким заподіяно ядерну шкоду;

— брати участь у роботі комісій з розслідування причин ядерного інциденту та заподіяння ядерної шкоди.

Виплату страхового відшкодування здійснюють страховиком відповідно до договору обов'язкового страхування на підставі:

— заяви страхувальника, в якій містяться дані про потерпілу особу, причини її звернення до страхувальника;

— страхового акта, який складає страховик або уповноважена ним особа за формою, що визначає страховик.

Страховий акт складають на підставі одного з таких документів:

— судового рішення щодо відшкодування ядерної шкоди, яке набрало законної сили;

— договору про відшкодування ядерної шкоди (у разі задоволення позовів або претензій у досудовому порядку), укладеного між страхувальником, потерпілою особою та страховиком.

Для укладення договору про відшкодування ядерної шкоди страхувальник, крім заяви, подає страховику:

— документи, що свідчать про стан здоров'я особи (листок непрацездатності або його засвідчену копію, копію висновку медико-соціальної експертної комісії про встановлення потерпілій особі інвалідності);

— нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть особи та свідоцтво про право на спадщину для її спадкоємців;

— заяви потерпілих осіб, подані страхувальнику у зв'язку із заподіянням ядерної шкоди;

— документи, що підтверджують право власності на майно, якому заподіяна ядерна шкода;

— документи, що підтверджують розмір шкоди, заподіяної майну осіб внаслідок ядерного інциденту (відповідні фінансові та бухгалтерські документи — для юридичних осіб, висновки експертизи тощо);

— документ, що посвідчує особу, якій буде виплачуватися страхове відшкодування (паспорт або документ, що його замінює, — для фізичних осіб; свідоцтво про державну реєстрацію — для юридичних осіб);

— інші документи (довідки, висновки державних комісій та експертів), що обґрунтовано підтверджують розмір заподіяної ядерної шкоди.

Страховик зобов'язаний скласти страховий акт протягом 20-ти днів з моменту отримання заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування та судового рішення або з моменту укладення договору про відшкодування ядерної шкоди. Копія страхового акта надається особі, якої він стосується.

Виплату страхового відшкодування здійснюють у строк, який не перевищує одного місяця з моменту настання страхового випадку.

Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страхувальник або особа, якій заподіяно ядерну шкоду, можуть оскаржити у судовому порядку.

Спори, пов'язані з проведенням обов'язкового страхування, вирішують у порядку, встановленому законодавством.