Страхування - Плиса В. Й. - 11.7. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати

(доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (враховуючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, ґрунтується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням"* і прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, визначено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застосовуються норми міжнародного договору.

Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є встановлення гарантій щодо захисту прав громадян на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі тимчасової непрацездатності (враховуючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною, смерті громадянина або члена його сім'ї.

Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, відбувається за принципами:

— законодавчого визначення умов і порядку проведення загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

— обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обраних на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

— обов'язковості страхування членів колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів;

— добровільності страхування громадян України, які працюють за межами території У країни і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають (мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);

— добровільності страхування осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок);

— державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;

— обов'язковості фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням";

— формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування;

— цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

— паритетності в управлінні Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності представників держави, застрахованих осіб та роботодавців;

— відповідальності роботодавців та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають:

— особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

— члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства. Особам, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, видають свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування.

Керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, здійснює Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який проводить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення, соціальних послуг і забезпечує їх надання, а також контролює використання цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів, є некомерційною самоврядною організацією.

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, надають такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

— допомога з тимчасової непрацездатності (враховуючи догляд за хворою дитиною);

— допомога по вагітності та пологах;

— допомога при народженні дитини;

— допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

— допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

— забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам і членам їхніх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми).

Допомогу з тимчасової непрацездатності надають застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) необхідності догляду за хворою дитиною;

3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;

4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інва-лідом віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу;

7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

8) санаторно-курортного лікування.

Умови надання допомоги з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, визначено у Законі України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомогу з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.

У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомогу надають у порядку та розмірах, визначених законом.

Допомогу з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачують застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше як за 14 календарних днів.

Допомогу з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачують застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

Допомогу з тимчасової непрацездатності по догляду за хворим членом сім'ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надають застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарних дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім'ї та побутових обставин, — не більше як за сім календарних днів.

Допомогу з тимчасової непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, надають застрахованій особі, яка доглядає за дитиною, з першого дня та за весь період захворювання.

Допомогу з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, не надають, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи зумовлена карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служои, то допомогу з тимчасової непрацездатності надають з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу, цій особі надають допомогу з тимчасової непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більше як за два місяці. Цю допомогу обчислюють за загальними правилами, але надають у розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.

Допомогу з тимчасової непрацездатності в разі виконання протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного заклади надають застрахованій особі з першого дня за весь період перебування в цьому закладі з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного закладу і назад.

Допомогу з тимчасової непрацездатності в разі проведення санаторно-курортного лікування надають застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Застрахованій особі, яку направлено на санаторно-курортне лікування після перенесених захворювань і травм безпосередньо зі стаціонару лікувального закладу за рахунок страхових коштів Фонду, допомогу з тимчасової непрацездатності надають лише за час проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Якщо таке лікування здійснювалося за рахунок власних коштів застрахованої особи або інших джерел, допомогу по тимчасовій непрацездатності надають за весь період перебування в санаторії з урахуванням часу на проїзд.

Допомогу з тимчасової непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 16 років, надають за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і назад), якщо є медичний висновок про необхідність стороннього догляду за нею.

У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи, допомогу з тимчасової непрацездатності надають за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.

Допомогу з тимчасової непрацездатності не надають:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги з тимчасової непрацездатності порушують режим, визначений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений термін на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на термін, що визначається рішенням органу, який призначає допомогу з тимчасової непрацездатності.

Допомогу з тимчасової непрацездатності виплачують застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

— 60% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

— 80% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

— 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

— 100% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх заміняє та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Допомогу по вагітності та пологах надають застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачують за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомогу по вагітності та пологах виплачують за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюють сумарно та надають застрахованій особі в повному обсязі, незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Допомогу по вагітності та пологах виплачують застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів — для жінок, віднесених до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період її тимчасової непрацездатності, листок непрацездатності з тимчасової непрацездатності закривають і з дня настання цієї відпустки видають інший листок непрацездатності. Кожен із зазначених листків оплачують за відповідними нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, допомогу по вагітності та пологах надають з дня виникнення права на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами.

За період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомогу по вагітності та пологах виплачують незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Допомогу по вагітності та пологах надають застрахованій особі у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу)*, незалежно від страхового стажу.

Застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) при народженні дитини надають одноразову допомогу.

Застрахованій особі, яка усиновила дитину або взяла її під опіку, допомогу при народженні дитини надають, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше шести місяців з дня народження дитини.

У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомогу надають на кожну дитину.

У разі народження мертвої дитини допомогу при народженні дитини не надають.

Допомогу при народженні дитини надають застрахованій особі (одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну) у розмірі, що визначається правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, визначеного чинним національним законодавством.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично доглядає за дитиною.

Допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають застрахованій особі у розмірі, що визначається правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму.

Допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають застрахованій особі, яка фактично доглядає за дитиною, щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною до дня її закінчення, але не більше як до дня досягнення дитиною трирічного віку включно.

Усиновителям і опікунам допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають не раніше дня прийняття рішення про всиновлення або встановлення опіки.

Обчислюючи середню заробітну плату (доход) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховують усі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховують страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначає Кабінет Міністрів України.

Допомогу на поховання надають у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім'ї, які перебували на її утриманні:

1) дружини (чоловіка);

2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших за цей вік, якщо вони стали інвалідами до 18 років (братів, сестер та онуків — за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання — до 23 років;

3) батька, матері;

4) діда та баби за прямою лінією спорідненості.

Не вважають такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, членів сім'ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).

Допомогу надають застрахованій особі, члену її сім'ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які поховали.

Для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, визначених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Застрахованим особам надають послуги, пов'язані із санаторно-курортним лікуванням, коли є медичні показання.

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам призначають та надають за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.

У разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації, матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до ліквідації (реорганізації),застрахованим особам виплачують їхні правонаступники, якщо немає правонаступника — виконавча дирекція відділення Фонду за місцем реєстрації ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування, яку створюють (обирають) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (профспілкових або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування контролює правильне нарахування і своєчасну виплату матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів,які є підста вою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) з загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, яке затверджує правління Фонду.

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у визначеному порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, контроль за правильністю їх видачі визначає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

Допомогу при народженні дитини призначають застрахованій особі на підставі заяви про виплату допомоги та свідоцтва про народження дитини, виданого органом реєстрації актів громадянського стану.

Підставою для призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є наказ (розпорядження) роботодавця про надання застрахованій особі, яка фактично доглядає за дитиною, відпустки для догляду за дитиною.

Застрахованій особі, яка фактично доглядає за дитиною (батькові дитини, бабі, дідові, іншому родичу), допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надають за її заявою та на підставі довідки з місця роботи матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну відпустки по догляду за дитиною та виплату їй допомоги по догляду за дитиною припинено (з зазначенням дати).

Допомогу на поховання застрахованої особи призначають сім'ї померлого або особі, яка поховала, на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану.

Допомогу на поховання члена сім'ї застрахованої особи призначають застрахованій особі на підставі свідоцтва про смерть, виданого органом реєстрації актів громадянського стану, та довідки з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи.

Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розглядають не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги Із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видають або надсилають заявникові не пізніше п'яти днів після винесення відповідного рішення.

Допомогу з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах виплачують:

— застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обраних на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, а також члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів — у найближчий після дня призначення допомоги строк, визначений для виплати заробітної плати;

— застрахованим особам, громадянам України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та особам, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок) — протягом десяти днів після призначення допомоги.

Допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачують:

— застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних і консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обраним на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, а також члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів) — у термін, визначений для виплати заробітної плати;

— застрахованим особам, громадянам України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та особам, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок) — у дні, визначені Фондом.

Допомогу при народженні дитини та допомогу на поховання призначають і виплачують не пізніше дня, наступного за днем звернення.

Призначене, але не одержане у зв'язку зі смертю застрахованої особи матеріальне забезпечення виплачують членам сім'ї, які проживали разом з нею, або спадкоємцям.

Призначене, але не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачують за минулий час без обмеження будь-яким строком у розмірі, визначеному на час настання страхового випадку.

Суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, виплачують застрахованій особі за минулий час з дотриманням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Надміру виплачені суми матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, унаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім'ї стягують з них у судовому порядку.

Обчислюючи середню заробітну плату (доход) для забезпечення допомогою з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховують страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах визначає Кабінет Міністрів України.

Контрольні запитання

1. Які основні принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку?

2. Хто наглядає за сферою загальнообов'язкового державного соціального страхування в Україні?

3. Хто сплачує внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань?

4. Які основні принципи страхування від нещасного випадку?

5. Хто підлягає обов'язковому страхуванню від нещасного випадку?

6. Чи потрібна згода або заява працівника для страхування від нещасного випадку на виробництві?

7. Чи нещасний випадок або професійне захворювання" яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, є страховим випадком?

8. Хто фінансує всі витрати на лікування, якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність?

9. Який розмір одноразової допомоги виплачують сіміпотерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання у разі його смерті?

10. Чи може Фонд соціального страхування від нещасних випадків відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок не визнаний пов'язаним з виробництвом?

11. Які основні права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника ?

12. За рахунок яких коштів відбувається фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків?

13. Чи входять до складу Державного бюджету України кошти на проведення страхування від нещасного випадку?

14. Чи підлягають страхуванню на випадок безробіття працюючі пенсіонери та особи, в яких відповідно до законодавства України виникло право на пенсію?

15. Чи підлягають страхуванню на випадок безробіття іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні?

16. Чи підлягають страхуванню на випадок безробіття особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту)?

17. Чи підлягають страхуванню на випадок безробіття особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу?

18. Чи підлягають страхуванню на випадок безробіття особи, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень?

19.3 якого моменту особа набуває статусу застрахованої особи?

20. Чи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги незастраховані особи — військовослужбовці Збройних сил України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ України, звільнені з військової служби у зв'язку зі скороченням кількості або штату без права на пенсію, та особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їхньої реєстрації у визначеному порядку як безробітних?

21. Чи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги незастраховані особи, звільнені з військової служби у зв'язку зі скороченням кількості або штату без права на пенсію?

22. Чи мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу застраховані особи, визнані у визначеному порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески?

23. Чи може допомога по безробіттю бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, або нижчою за прожитковий мінімум, визначений законом?

24. У якому розмірі визначено допомогу по безробіттю особам, як