Страхування в запитаннях та відповідях - Долгошея Н.О. - 24. Методи оцінювання ризику

Класифікація ризиків суб'єкта господарювання на основі критеріїв визначення центрів формування ризиків наведена в табл. 1.

Таблиця 1

Класифікаційна сукупність ризиків підприємства

Продовження табл. 1

24. Методи оцінювання ризику

Існують такі основні методи оцінювання економічного ризику:

- статистичний;

- метод доцільності затрат;

- метод експертних оцінок;

- аналітичний метод;

- метод аналогів.

1. Статистичний метод оцінювання ризику полягає у вивчені статистики втрат (негативних наслідків реалізації рішень), які мали місце в аналогічних видах підприємницької діяльності. При цьому можуть використовуватись різні способи оцінювання, в тому числі і дисперсійний аналіз. Основним показником, який розраховується на підставі статистичного методу, є частота втрат, пов'язаних із певним видом діяльності:

де п - кількість випадків настання втрат у статистичній вибірці, п_заг - загальна кількість випадків, що розглядались у статистичній вибірці.

На основі методу при проектуванні рішення показник частоти втрат переноситься на прогнозовані дані і розглядається вже як ймовірність настання певного рівня втрат.

На сьогоднішній день статистичний метод застосовується в різних модифікаціях і найбільшої популярності набуває метод статистичного випробування (метод Монте-Карло). Перевагою цього методу є можливість аналізувати і оцінювати різні сценарії розвитку проекту, враховуючи різні фактори в рамках одного підходу. Недоліком цього методу є значний рівень використання ймовірних характеристик, що іноді не задовольняє менеджерів проекту.

2. Метод доцільності затрат, орієнтований на ідентифікацію потенційних зон ризику по проекту. Узагальненим фактором ризику тут вважається перевитрата коштів порівняно із запланованим обсягом. При цьому перевитрати по проекту можуть бути викликані одним із чотирьох факторів або їх комбінації:

1) первісна недооцінка вартості проекту;

2) зміна меж проектування;

3) зміни в продуктивності;

4) збільшення первісної вартості проекту.

Врахування таких факторів дозволяє, після розбивки інвестиційного процесу на окремі стадії, оцінити зону ризику, в яку потрапляє проект на кожній стадії і таким чином захистити інвестора від критичного та катастрофічного ризиків, оскільки на кожній стадії інвестор може прийняти рішення про припинення асигнувань по проекту.

Для здійснення аналізу коштів, що вкладаються в інвестиційний процес і, відповідно, піддаються ризику, загальнофінансовий стан фірми інвестора можна поділити на п'ять фінансових областей:

1) область абсолютної стійкості з нульовим ризиком, коли мінімальною є величина запасів, затрат, а фірма перебуває в безризиковій зоні;

2) область нормальної стійкості - відповідає області мінімального ризику, коли існує нормальна величина запасів і затрат;

3) область нестійкого фінансового стану - відповідає зоні підвищеного ризику, коли існує надлишкова величина запасів і затрат;

4) область критичного фінансового стану - відповідає зоні критичного ризику, коли на підприємстві має місце затовареність продукцією, низький попит на продукцію фірми;

5) область кризового стану, що відповідає області катастрофічного ризику, коли на підприємстві в наявності надмірна затовареність готовою продукцією, великі запаси і витрати, фірма перебуває на грані банкрутства.

Постійний контроль за фінансовим станом у такий спосіб дає змогу заздалегідь прослідкувати негативні тенденції і тим самим зменшити ймовірність ризику банкрутства на підприємстві. 3. При досліджені складних систем, до яких входять і фінансові системи, виникають проблеми, які виходять за межі формальних математичних поставок завдань. Тому дуже часто для оцінювання ризику використовують метод експертного оцінювання. Основна ідея цього методу полягає у використанні інтелекту людей та їх здатності знаходити рішення слабо формалізованих завдань. Методика проведення експертного оцінювання:

1) формування мети оцінювання;

2) постановка завдання;

3) створення групи управління процесом оцінювання;

4) опис форми отримання необхідних результатів;

5) підбір експертів та визначення їх компетентності.

Підбір експертів повинен здійснюватись таким чином, щоб фахівці, які увійшли в групу, по-перше, були обізнані в специфіці роботи підприємства (об'єкта рішень); по-друге, не були б зацікавленні в результатах оцінювання. Тому, як правило, до групи експертів включають 2-3 фахівців підприємства і 2-3 зовнішніх експертів.

Компетентність експертів об'єктивно визначається ступенем їхньої кваліфікації у певній області знань, шляхом аналізу професійної, наукової та іншої діяльності.

Суб'єктивний метод оцінювання компетентності полягає у взаємному оцінюванні кожним експертом кваліфікації своїх колег і своєї за певною шкалою. Після оброблення результатів опитування встановлюється компетентність експертної групи, яка визначає можливу похибку оцінювання;

6) складання анкет опитування;

7) вибір методу отримання інформації;

8) безпосереднє опитування експертів;

9) оброблення результатів і складання звіту для прийняття рішення. Методи оброблення результатів опитування:

1) метод надання переваг. При використанні цього методу експерти нумерують об'єкти (показники ризику) в порядку їх характерності, при цьому найменш характерний елемент отримує №1. У процесі оброблення результатів розраховують коефіцієнт відносної важливості (характерності) ^'-того елемента за такою залежністю:

де Щ - місце, на яке поставлена характерність^-того елемента (показника) у г'-того експерта;

п - кількість експертів;

5 - кількість елементів, що розглядаються.

Той показник, для якого цей коефіцієнт найбільший і є показник ризику, що, на думку експертів, більшою мірою характеризує об'єкт; 2) метод рангів. При цьому методі експерти оцінюють важливість

кожного елемента за школою відносної значимості в наперед

обумовленому діапазоні: 0-1, 0-10, 0-100.

Цей метод, на відміну від попереднього, дає можливість оцінити не тільки пріоритетність ^-того елемента, а й ступінь його вагомості. 4. В основі аналітичного методу лежить класичне правило ринкової економіки про те, що більший ризик пов'язаний з більшим доходом, тому застосування будь-якого методу з аналітичних менеджер зводить до оцінювання приросту доходу проекту і приросту ризику проекту, тобто граничної корисності. У рамках аналітичного використовують різні методи, серед яких можна виділити:

- метод аналізу абсолютних і відносних показників;

- метод аналізу чутливості. Для ілюстрації аналітичних методів розглянемо метод аналізу

чутливості моделі, який застосовується в такій послідовності:

1-крок: вибір основного ключового показника, відносно якого здійснюється оцінка чутливості;

2-крок: вибір факторів ризику (вхідних параметрів), які можуть вплинути на ключовий показник, відхиляючи його від очікуваного значення;

3-крок: розрахунок конкретних значень ключового показника на різних етапах здійснення проекту і за різних значень обраних факторів ризику.

Сформовані таким чином потоки надходжень і витрат дають змогу в кожний момент часу розрахувати показники ефективності. При цьому будують діаграми залежності між результуючим показником і змінними вхідними параметрами. Зіставляючи між собою отримані діаграми, можна визначати ті фактори, зміни в яких найбільше впливають на кінцеве значення ключового параметра ( фактори ризику).

Розраховуючи критичні для проекту значення факторів ризику, підприємець (менеджер) виявляє слабкі місця і розробляє програму дій щодо посиленя цих слабких місць. Так, якщо ціна на продукцію виявиться критичним фактором, то можна посилити програму маркетингу або знизити вартість проекту. Основним недоліком цього методу є те, що він не всеохоплюючий, оскільки не здатний врахувати всі можливі обставини реалізації. Крім того, він не уточнює ймовірності здійснення альтернативних проектів. 5. Для аналізу ризику, яким може бути обтяжений проект, може стати в пригоді інформація про вплив факторів ризику подібних за сутністю проектів, виконаних раніше. Для цього створюється інформаційна база і на підставі її дослідження роблять узагальнення і приймають рішення щодо проекту. Недоліком цього методу є його описовий характер, а також є, що з часом влив факторів ризику навіть на подібні проекти може змінитися, так само може змінитись і сам "набір" факторів ризику.