Розвиток світової економіки і міжнародних економічних відносин, входження України до системи світових господарських зв'язків та перебудова національної економіки потребують розвитку страхового ринку України з урахуванням світового досвіду відповідно до національних особливостей, що зумовлює проведення наукового дослідження міжнародного ринку страхування та вироблення рекомендацій щодо використання світового досвіду в галузі страхування для подальшого розвитку національного страхового ринку в період переходу до ринкової економіки.
Аналіз сутності страхування в ринковій економіці свідчить про необхідність розвитку страхування та його величезну роль як надійного механізму захисту підприємств різних форм власності та громадян від можливих ризиків, зростання яких останнім часом спостерігається в усьому світі як важливого чинника стабільності суспільного виробництва, неперервності та безперебійності процесу відтворення, ефективного засобу реалізації інвестиційної політики держави.
Історичний аналіз становлення національного ринку страхування, комплексне системне дослідження його сучасного стану та структури свідчать про якісні зміни, що відбуваються останнім часом у розвитку страхування в Україні. Спостерігається стійка тенденція збільшення частки страхування в загальному обсязі валового внутрішнього продукту. Темпи зростання страхування перевищують темпи зростання валового внутрішнього продукту. Спостерігається збільшення обсягів страхових послуг, перевищення темпів зростання обсягів страхових резервів над темпами зростання страхових платежів, збільшення обсягів сплачених статутних фондів та інші позитивні тенденції. За умов спаду виробництва промислової й сільськогосподарської продукції, негативного впливу інфляційних процесів розвиток страхового ринку України протягом перехідного періоду порівняно з іншими галузями національної економіки характеризується високими темпами зростання.
Процеси ринкової трансформації економіки України потребують здійснення адекватних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту населення, та впровадження нових методів з урахуванням світового досвіду відповідно до особливостей національної системи. Вивчення досвіду медичного страхування та пенсійного забезпечення у країнах із ринковою економікою, аналітично-порівняльне дослідження реформ системи соціального забезпечення у країнах із перехідною економікою Центральної та Східної Європи, Латинської Америки дозволяють, враховуючи зарубіжний досвід та національні особливості, виробити шляхи впровадження медичного й пенсійного страхування в Україні. Першочергового вирішення потребує питання вдосконалення законодавчої та нормативної бази, зокрема прийняття законів, що регламентували б права та обов'язки ринкових суб'єктів та визначили механізми здійснення медичного й пенсійного страхування.
54. Тенденції збільшення обсягів статутного фонду страховиків
Порядок створення нових або реорганізації існуючих страхових компаній регулюється як загальними законами (про підприємницьку діяльність, реєстрацію та ліцензування юридичних осіб, виконання грошово-валютних операцій, рух цінних паперів і т. ін.), так і законодавством, що стосується особливостей страхової діяльності.
Процес створення страхової компанії можна поділити на два етапи: формування юридичної особи і надання їй статусу страховика. Безперечно, ці етапи тісно взаємозв'язані, що відбивається в установчих документах, розмірі статутного фонду, визначенні сфер діяльності тощо.
Юридичні особи (крім банків) мають бути зареєстровані в адміністраціях за місцем розташування. Компанія, котра отримала реєстраційне посвідчення як підприємницька структура, може виконувати певні фінансові операції, пов'язані з формуванням статутного фонду, підготовкою офісу, розміщенням тимчасово вільних грошових коштів. Але на цьому етапі компанія ще не є страховиком. Вона набуває такого статусу тільки після внесення її до Державного реєстру страховиків та видачі їй ліцензії на право здійснення певних видів страхування.
Дозволяється формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, але не більше ніж 25 % загального розміру статутного фонду. Забороняється використовувати для його формування векселі, кошти страхових резервів, кошти, які одержані в кредит, позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи Джерелами статутного фонду, залежно від організаційно-правової форми, можуть виступати: акціонерний капітал, внески членів товариств взаємного страхування, бюджетні кошти, кошти держави, довгостроковий кредит, внески приватних осіб. Враховуючи специфіку страхової діяльності, держава законодавчо закріпила вимоги щодо мінімального розміру статутного фонду страхових організацій на етапі їх створення. Мінімальний розмір статутного фонду страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн євро, а страховика, який займається страхуванням життя, - 1,5 млн євро за валютним обмінним курсом валюти України. Це пов'язано з тим, що на початковому етапі у страхової компанії немає інших засобів для виконання зобов'язань за договорами страхування, а надходжень страхових внесків ще не недостатньо, щоб можна було їх розглядати як основне джерело фінансових ресурсів. Достатній страховий капітал дає змогу страховій організації швидше адаптуватися до умов ринку, здійснювати страхування середніх і великих ризиків, вистояти в конкурентній боротьбі. Якщо власний капітал перевищує статутний, то це означає, що діяльність страхової компанії прибуткова. Основним джерелом фінансових ресурсів діючої страхової компанії виступають залучені кошти. Ними є сукупна вартість реалізованих на ринку страхових продуктів - обсяг страхових премій за укладеними і діючими договорами страхування, який набуває форми страхового фонду, саме його подальший рух і розподіл , його оптимальна і збалансована структура, показники динаміки за видами страхування і за операціями визначають пропорції і результати страхової діяльності окремо взятої страхової організації і страхового ринку в цілому.
55. Функції, права та обов'язки Комітету в справах нагляду за страховою діяльністю
56. Методи державного регулювання страхової діяльності
57. Умови і порядок ліцензування страхової діяльності
58. Санкції до страхових компаній за результатами перевірок Укрстрахнагляду
МОДУЛЬ 2
59. Класифікація особистого страхування
60. Розрахунок страхових тарифів в особистому страхуванні
61. Страхування життя і його основні види
62. Особливості договорів змішаного страхування життя