Страхування в запитаннях та відповідях - Долгошея Н.О. - 109. Визначення та склад доходів страховика

Незалежно від обсягів зібраних страхових премій страховик зобов'язаний мати в розпорядженні кошти, достатні для задоволення вимог страхувальників по страхових виплатах. Тому перше питання для страховика - реальна оцінка власних можливостей за прийнятими ризиками на страхування, тобто розмір власного утримання за договором страхування. При недостатніх розмірах власних коштів українських страховиків таке обмеження потребує використання перестрахування.

На сьогодні умовами чинного страхового законодавства встановлено максимальний розмір власного утримання, недостатній рівень якого зобов'язує страховика перестрахувати ризик виконання прийнятих зобов'язань у перестраховиків резидентів або нерезидентів (ст.30 Закону України "Про страхування").

При цьому державна політика регулювання страхового ринку та інтереси кожного окремого страховика мають збігатися в питаннях підвищення капіталізації, фінансової стабільності і платоспоможності.

Вплив умов перестрахування як на фінансовий результат діяльності страховиків, так і на економіку держави в цілому достатньо відчутний і має тим більше значення, чим більша частина ризиків передається на перестрахування, особливо за участю перестраховиків-нерезидентів.

На сьогодні ринок перестрахування має тенденції до зростання обсягів перестрахування частини відповідальності за договорами страхування як в Україні, так і за кордоном. Як правило, за договорами перестрахування передається близько половини всіх прийнятих на страхування зобов'язань.

Звичайно, через різні причини вже сталою тенденцією превалювання здійснення операцій перестрахування за межами України. Водночас відплив валюти за кордон посилює тиск на гривню. Але останніми роками ці процеси поступово уповільнюються. Тобто, якщо в 2000 році темпи приросту перестрахування в нерезидентів були 86,3%, то вже в 2001 - 52,28%.

Це суттєві позитивні зрушення, які зумовлюють перспективу використання потенціалу українського ринку перестрахування. А також сприяють збільшенню інвестиційного капіталу в Україні.

Нині всі розуміють, що повністю розмістити великі ризики на внутрішньому ринку неможливо і не враховувати географії страхування недоцільно. Разом з тим необхідно знайти оптимальне співвідношення між частками ризиків, які передаються на перестрахування за кордон, і тими, які залишаються в Україні. На жаль, не всі українські страховики, які традиційно утримують певну частку ринку, працюють за такими принципами.

Отже, зважаючи на стан страхового ринку України, можна назвати плюси та мінуси страхової діяльності. Серед позитивних моментів - стійка тенденція до зростання капіталу, обсягів активів, зобов'язань страховиків, що є необхідною умовою їхнього стабільного функціонування та розвитку. Однак актуальними залишаються проблеми підвищення рівнів капіталізації та ліквідності активів, платоспроможності, поліпшення якості страхових послуг, активів і пасивів та збільшення обсягів інвестування реального сектора економіки.

З метою подальшого розвитку страхового ринку Міністерством фінансів України й надалі буде проводитися робота в напрямі реалізації державної політики щодо удосконалення системи державного регулювання страхової діяльності.

109. Визначення та склад доходів страховика

Головна особливість діяльності страховика, яка полягає в тому, що він спочатку акумулює кошти (створює страховий фонд) і лише згодом зазнає витрат у вигляді страхових виплат, зумовила специфіку його доходів. Страховик може отримувати такі види доходів:

o доходи від страхової діяльності;

o інші доходи, в тому числі доходи від інвестиційної діяльності.