Стандартизація та сертифікація товарів і послуг - Салухіна Н.Г. - 1.8. Порядок розроблення, затвердження та впровадження стандартів

Ключові слова та поняття: видання стандартів, Державна програма стандартизації на 2006-2010 роки, Державна програма розвитку еталонної бази на 2006-2010 роки, державна реєстрація стандартів, державний нагляд, координація, метрологічне забезпечення, нагляд за впровадженням та додержанням стандартів, національна програма стандартизації, НДІстандартизації, основні принципи розроблення програми робіт із стандартизації, перспективна програма (план) стандартизації, поточна програма (план) стандартизації, правила розроблення програми робіт із стандартизації, програма робіт із стандартизації, стратегічна програма (план) стандартизації

Планування робіт зі стандартизації є складовою частиною плану економічного та соціального розвитку країни. Основним завданням у цій сфері, є створення ефективної, дієвої, визнаної на міжнародному рівні, запитуваної промисловістю та споживачами національної стандартизації, згармонізованої з усталеною міжнародною практикою, щоб:

o забезпечити національну, екологічну, технічну та технологічну безпеку;

o підвищити якість та конкурентоспроможність продукції, робіт та послуг, зокрема, на міжнародному ринку;

o сприяти глобалізації торгівельних відносин та усуненню технічних бар'єрів у торгівлі;

o сприяти за допомогою стандартів взаємопроникненню технологій, знань та досвіду, накопичених у різних галузях економіки.

Проведення оптимального, економічно ефективного планування робіт з стандартизації необхідно, передусім, для створення фонду національних стандартів, який би відповідав фондові міжнародних стандартів та стандартів промислово розвинених країн Європи, і тим самим підвищувати рівень гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими.

Методологічні засади та правила формування програми національної стандартизації значною мірою визначено звершенням заходів щодо вступу України до СОТ та набуття членства в ЄС. А позиція міжнародних організацій у сфері стандартизації є чіткою і зрозумілою:

o необхідно підтримувати міжнародні стандарти ISO та IEC;¹

o стандарти повинні бути простими і відповідати цілям;

o міжнародні стандарти повинні використовуватися, за можливості, без модифікацій;

o розроблені стандарти повинні прийматися на підставі консенсусу;

o необхідно уникати дублювання зусиль;

o галузеві стандарти та технічні умови компаній слід мінімізувати і, за можливості, подавати у формі документів, які визначають функціональні вимоги;

o користувачі повинні мати представництво в робочих групах зі стандартизації. Отже, пріоритетним під час складання планів є розробляння національних стандартів, гармонізованих з європейськими стандартами, що входять до переліків стандартів директив ЄС. Для забезпечення комплексності стандартизації до плану також вносять теми щодо розробляння національних стандартів, гармонізованих з міжнародними (ISO, ІЕС, ІТU тощо), у першу чергу ті, на які є посилання в гармонізованих стандартах директив ЄС, а також стандарти тих міжнародних організацій (САС, ОІУ, ICUMA, IDF тощо), стандарти яких СОТ визнає як міжнародні.

Вперше в незалежній Україні правила розробляння плану державної стандартизації було викладено в КНД 50-014-93. "Порядок розроблення плану державної стандартизації", де фактично було зафіксовано практику колишнього СРСР. У 1995 р. було надано чинності стандарту ДСТУ 3250-95. "Порядок розроблення плану державної стандартизації", який встановив загальні положення, порядок формування, узгодження, затвердження та контролю виконання річного плану державної стандартизації на основі напрацювань у незалежній Україні. Законодавчою базою його розроблення був Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 № 46.

Після прийняття Закону України "Про стандартизацію" від 17.05.2001 № 2408-111 НДІстандартизації в рамках національної системи стандартизації розробив проект ДСТУ 1.8. "Національна стандартизація. Правила розроблення програми робіт із стандартизації" (на заміну ДСТУ 3250-95. "Порядок розроблення плану державної стандартизації"), який встановлює основні правила складання програми робіт із стандартизації та ведення цієї програми. Законодавчою базою розроблення цих правил є Закон України "Про стандартизацію". Ураховано також практику європейського законодавства та вимоги міжнародних нормативних документів. ¹

Ще одним кроком до запровадження в Україні міжнародної практики стандартизації було започатковане наприкінці 1990-х рр. розроблення (з актуалізацією двічі на рік) Технічної програми робіт із стандартизації відповідно до ISO/IEC Guide 59:1994. "Кодекс усталених правил стандартизації". Технічна програма містить теми, пов'язані з розробленням лише таких національних стандартів, що не запроваджують міжнародні чи регіональні, відрізняються від них або не мають серед них аналогів. Технічна програма дає змогу усім заінтересованим сторонам ознайомитись із суто національними напрацюваннями у сфері стандартизації.

Структура Технічної програми є аналогічною плану. Додатково в ній для кожної теми наводять відповідними кодами поточний етап розроблення стандарту та термін його виконання, що дає змогу відслідковувати хід виконання робіт. Технічну програму актуалізують двічі на рік та розміщують в інформаційних мережах, адреса сайту - www.dssu.gov.ua.

Тобто, з 2001 р. (хоча на сьогоднішній день чинності ДСТУ 1.8 ще не надано) складалися щорічні плани національної стандартизації з дотриманням таких принципів:

o відкритість та прозорість процедур розробляння та прийняття плану;

o забезпечення участі усіх зацікавлених юридичних і фізичних осіб у розроблянні плану;

o забезпечення системності та узгодженості складників плану;

o прийняття плану на основі добровільної згоди усіх заінтересованих сторін (консенсусу);

o доступність плану та інформації щодо нього.

Усі роботи зі стандартизації здійснюються на основі перспективних і поточних програм (планів) стандартизації, програм комплексної стандартизації і метрологічного забезпечення. Ці програми дають змогу координувати діяльність усіх організацій країни, які займаються питаннями стандартизації.