Товарознавство м'яса - Бірта Г.О. - Розділ 3. Вівчарство

3.1. Значення вівчарства як галузі тваринництва

Вишукана краса і гігієнічна бездоганність виробів з вовни, каракулю, хутра і шкіри овець, неперевершені смакові, ароматичні і дієтичні якості відмінної баранини і сиру з овечого молока, естетична гармонійність поведінки, зовнішніх форм і розміру тварин, широка різноманітність продуктивних можливостей і адаптивних здатностей овець зробили вівчарство невід'ємною частиною світового матеріального виробництва. В усьому світі спостерігається поступове зростання чисельності овець (близько 1,2 млрд. гол.), виробництво немитої (3,04 млн. т) і чистої (1,85 млн. т) вовни, баранини (9,8 млн. т), молока (10,1 млн. т), каракулю (10 млн. шкурок). Майже всі країни світу мають овець, але не скрізь добре розвинено вівчарство. За чисельністю поголів'я і загальними виробничими показниками першість посідають Австралія, Нова Зеландія, Англія, Росія, Аргентина. Україна має відмінну племінну (породну) базу всіх виробничих напрямків світового вівчарства. Це батьківщина історичної традиції культури вівчарства Східної Європи. Але нині ця галузь в Україні на межі загибелі. Поголів'я овець скоротилося з 9 до 1 млн. Внаслідок розвалу економіки держави в цілому майже не працюють підприємства з переробки вовни. Ціни на сировину низькі, попит на вовну та вироби з неї задовольняють за демпінговими цінами імпорту. Це не шлях до майбутнього. Навіть у багатьох економічно розвинених країнах (Англії, Італії, Франції, Іспанії) в останні роки поголів'я овець зросло на 14-318 %. В Україні теж має бути високорозвинене вівчарство сучасного світового рівня. Вівчарство як галузь тваринництва і система знань про виробництво продукції овець має три структурних компоненти: продукцію, селекцію і технологію.

3.2. Породи овець

Продуктивні особливості. Тільки у тонкорунних овець вовна складається з самого пуху, тонина вовни до 25 мкм включно (60, 64, 70 і 80 якості), найвища вирівняність вовнового покриву за тониною, найвища густота і жироггітність вовни, найдосконаліша штапельна будова руна, неперевершений характер звивистості штапелю, найкраща оброслість тварин рунною вовною. Лише тонкорунні вівці мають типову складчастість шкіри, найвищі настриги немитої вовни, порівняно невисокі та середні показники живої маси, скоростиглості, довжини вовни, процента виходу чистого волокна. Загальна кількість тонкорунних порід овець - 65, у т. ч в Україні - 4 (найбільш поширені - дві). Виробничі напрями тонкорунного вівчарства - вовновий (австралійський меринос - найкраща порода у світі, аргентинський меринос, грозненьська, ставропольська та ін.), вовново-м'ясний (асканійська, алтайська, кавказька, американський рамбульє і т. ін.), м'ясо-вовновий (прекос, мерино-фляйш, полварс).

Асканійська порода

Асканійську породу створено у 1925-1934 рр. в Асканії-Нова на основі схрещування місцевих тонкорунних овець (акліматизованих і поліпшених німецьких електоралей, негретті та електораль х негретті) з американським рамбульє. У 1981- 1992 рр. шляхом селекції і застосування ввідного схрещування з австралійськими мериносами створено таврійський внутрішньопородний тип асканій-ських тонкорунних овець. Області районованого розведення - Херсонська, Запорізька, Дніпропетровська, Миколаївська, Кіровоградська, Луганська. Становить близько 35 % загальної кількості овець в Україні. Кращі племзаводи - "Червоний чабан" і "Асканія-Нова" Херсонської, "Атманайський" Запорізької областей. Настриги чистої вовни по заводських стадах- 3,1-3,5 кг.

Жива маса баранів-плідників досягає 115-125 кг, вівцематок - 55-65 кг, настриг немитої вовни відповідно 14-16 і 6-7 кг, вихід чистого волокна - 55-60 і 50-55 %, настриг чистої вовни - 8-10 і 3-3,5 кг, довжина вовни - 10-11 і 9-10 см. Барани - рогаті, матки - комолії. Жива маса ягнят при відлученні у 4 міс. - 27-29 кг, молодняка у річному віці - 70-75 % маси дорослих тварин.