Географія - Гілецький Й. Р. - Індія

Площа — 3,3 млн км2. Населення — понад 1095 млн осіб.

Федеративна республіка — 28 штатів і сім союзних територій центрального підпорядкування. Столиця — Нью-Делі.

ЕГП

Індія є найбільшою за площею і населенням, найпотужнішою за економічним потенціалом і найвпливовішою державою регіону Південної Азії. Територія Індії охоплює материкову і півострівну частини. Більша частина території розташована на півострові Індостан. Береги Індії омивають води Аравійського моря і Бенгальської затоки. Індії належать три великі архіпелаги.

На північному заході країна межує з Пакистаном, на сході — з Бангладеш і М'янмою, по гірських хребтах Гімалаїв — з Китаєм, Непалом і Бутаном. Протока відділяє Індію від Шрі-Ланки. Найбільш економічно розвиненими і політично впливовими сусідніми країнами є Китай і Пакистан, всі інші, крім Шрі-Ланки,— є одними з найменш розвинутих держав світу.

Велике значення має близьке розташування до держав регіону Перської затоки, світових лідерів нафто- і газовидобутку. Брак сухопутних міжнародних магістралей, які б перетинали територію країни, компенсується інтенсивними вантажопотоками морського транспорту світового значення, які склалися протягом століть і проходять вздовж західного і південного узбереж Індії та спрямовані з Європи і Близького Сходу до Південно-Східної Азії.

Населення

За кількістю населення Індія — друга після Китаю держава світу. Для неї характерні значні темпи приросту населення (1,4 %). Високий рівень народжуваності зумовлений етнічними і релігійними традиціями. Індія здійснює цілеспрямовану демографічну політику, яка спрямована на скорочення приросту населення, оскільки його високі темпи зумовлюють бідність, безробіття, неписьменність, поширення інфекційних хвороб.

У віковій структурі населення держави переважають молодші вікові групи. Середня тривалість життя невисока — 62,5 року. Для статевої структури населення характерним є переважання кількості чоловіків.

Громадяни Індії є активними мігрантами, показник сальдо міграції характеризується доволі значними від'ємними величинами. Частину емігрантів становлять висококваліфіковані спеціалісти (програмісти, лікарі, інженери), які виїжджають до Великої Британії, США, Канади та інших високорозвинутих держав.

На півночі, північному заході та більшій частині центру регіону живуть представники великої європеоїдної раси, а в центрі та частково на півдні Індії — групи, які становлять гілку великої австралоїдної раси. Практично увесь південь Індії заселений представниками південноіндійської перехідної раси. В Індії проживає близько 500 етносів, які розмовляють понад 1600 мовами і діалектами. Найчисельніші етноси — хіндустанці, які проживають у центральній і північній частинах Індії; бенгальці — на північному сході та ін. Жителі країни належать до різних мовних сімей:

індоарійської групи індоєвропейської сім'ї (бенгальці, біхарці, хіндустанці та ін.); дравідійської сім'ї (таміли, малаялі, телугу та ін.); китайсько-тибетської сім'ї (шерпи). Офіційні мови — хінді та англійська. Більшість населення (85 %) сповідують індуїзм, багато мусульман, буддистів, християн, послідовників інших релігій.

Індія є однією з найгустіше населених країн світу. Найбільш густонаселеними (400—1000 осіб на 1 км2) є долини річок Ґанґу і Брахмапутра, а також приморські низовини та родючі рівнини південно-західних штатів. Необжитими до цього часу є Гімалаї та соляні болота на заході Індії.

Близько 30 % населення країни проживає у містах. В Індії відбувається процес псевдоурбанізації, тобто швидкого зростання міст за рахунок зубожілого сільського населення, яке утворює суцільну зону заселення навколо міських центрів. Зростання кількості міських жителів випереджає ріст індустріалізації.

Серед зайнятого населення у сільському господарстві працює 64 %, у промисловості — 16%.