Аргентина на сьогоднішній день належить до нових індустріальних держав. Структура господарства країни представлена розвинутими різноманітними галузями. Вартість промислової продукції значно більша за сільськогосподарську.
Промисловість Аргентини в минулому складали галузі, які були пов'язані з переробкою сільськогосподарської сировини: м'ясна, борошномельна, олійна, шкіряна, виноробна тощо. Сьогодні тут виробляють транспортні засоби (автомобілі, рухомий склад залізниць), сільськогосподарські машини та устаткування для харчової промисловості, елект-
ротехніку, нафтопродукти, хімікати, текстиль. Іноземний капітал майже повністю контролює автомобільну, хімічну і нафтохімічну, фармацевтичну, тютюнову промисловість, будівництво.
Для країни характерне переважання великого землеволодіння — латифундизму. Значна частина економіки країни має експортне спрямування.
Промисловість
Аргентина видобуває власні нафту (27 млн т), майже 2 млрд м3 газу і близько 1 млн т вугілля. Розміщення більшої частини території Аргентини в тропічному і субтропічному кліматичних поясах позитивно впливає на її енергозабезпечення і не потребує використання великих обсягів паливно-енергетичних ресурсів. Але власного палива все-таки не вистачає і Арґентина змушена імпортувати нафту з Венесуели, вугілля з Південної Африки і Австралії. Основу електроенергетики становлять ТЕС і ГЕС, які виробляють майже однакову кількість електроенергії (разом 95 %). 5 % виробляють АЕС. Аргентина була першою країною Латинської Америки, яка почала будувати АЕС і не відмовилась від подальшого розвитку атомної енергетики.
Металургійна промисловість є базовою для розвитку машинобудування та транспорту і охоплює чорну і кольорову металургію. Чорна металургія працює на власній залізній, довізних мангановій руді та коксівному вугіллі. Кольорова металургія охоплює, передусім, свинцево-цинкову промисловість, а також виплавку алюмінію із довізних бокситів із Бразилії. Розміщені підприємства металургійної промисловості переважно у Буенос-Айресі та сусідніх містах.
Аргентина вирізняється серед інших держав Латинської Америки розгалуженим машинобудуванням. Добре розвинені транспортне, сільськогосподарське машинобудування, електротехніка та верстатобудування. Розвинене морське суднобудування, виробництво устаткування для харчової промисловості. Б останні роки розвивається літакобудування.
В Аргентині розвивається хімічна промисловість, яка має виключно місцеве значення. Працюють підприємства нафтохімії, у тому числі з виробництва шин, хімічних волокон, пластмас і виробів із них, побутова хімія і лакофарбова промисловість. Із чорною металургією пов'язано виробництво азотних добрив. Але переважну частину мінеральних добрив Арґентина імпортує.
У державі розвивається заготівля і механічна переробка лісу, у тому числі виробництво фанери, столярних та будівельних матеріалів, меблів, целюлози, паперу та картону.
У структурі легкої промисловості переважає текстильна і шкіряно-взуттєва промисловість, які працюють на власній сировині. Текстильна промисловість виробляє вовняні, бавовняні та лляні тканини, розвивається трикотажне виробництво. Арґентина є одним із найбільших у Південній. Америці виробників взуття.
Харчова промисловість — високоспеціалізована галузь, яка орієнтована значною мірою на світовий ринок. У структурі харчової промисловості виділяється борошномельна промисловість, тому разом із зерном Арґентина експортує також борошно. Набули розвитку олійна, виноробна і чайна, м'ясна промисловість, продукція яких експортується. При цьому у м'ясній промисловості Аргентина спеціалізується на виробництві яловичини, яка і надходить на експорт. На місцевий ринок орієнтована цукрова, плодоовочеконсервна і рибна промисловість.
Сільське господарство
Арґентина має відносно добре розвинуте сільське господарство, у структурі якого переважає тваринництво, але базовою галуззю є рослинництво.
У структурі посівних площ Аргентини провідне місце посідають посіви зернових культур, під якими зайнято більше як 1/2 усіх посівів. Валові збори зерна сягають 27 млн т і дозволяють Аргентині задовольняти не лише власні потреби в зерні, але й експортувати його значну частину. Головні зернові культури — пшениця (10 млн т) і кукурудза (10 млн т). Вирощують також ячмінь, є посіви гречки і зернобобових.
Важливе місце в структурі посівів посідають технічні культури, передусім, посіви бавовни, соняшнику, сої, на півночі вирощують чай, у центральних районах — цукровий буряк, є посіви льону-довгунця. В Аргентині добре розвинене садівництво, на півночі — виноградарство, у приміських зонах великих міст — овочівництво.
У структурі тваринництва провідною галуззю є вирощування великої рогатої худоби, що має чітко виражену спеціалізацію на вирощування бичків для виробництва м'яса і корів для виробництва молока. Переважає м'ясний напрямок. Скотарство сконцентроване на північному сході Аргентини.
Друга галузь — це вівчарство, поголів'я якого становить більше як 35 млн голів. Вівчарство має м'ясо-вовняний напрямок спеціалізації і розвивається в північно-західних, західних та південних районах країни. Місцеве значення має птахівництво і свинарство, розвивається конярство, на узбережжі добре розвивається риболовство і ведеться формування рибного та рибоконсервного комплексу.
Транспорт
В Аргентині склалась чітко виражена радіальна конфігурація транспортної мережі з центром у Буенос-Айресі. У внутрішніх перевезеннях провідне місце посідають залізниці та автомобільний транспорт. Довжина залізниць — 34 тис. км, довжина автомобільних шляхів — 215 тис. км, з яких 64 тис. км — з твердим покриттям. Зростає значення трубопровідного транспорту.
Внутрішній водний транспорт великої ролі не відіграє. Морський транспорт переважає у зовнішніх зв'язках. >
Зовнішньоекономічні зв'язки
Економіка Аргентини значною мірою пов'язана з економікою інших країн світу, залежить від реалізації своєї продукції на світовому ринку, від імпорту багатьох товарів з інших країн світу, перш за все, розвинутих. В експорті провідне місце посідає продукція сільського господарства і харчової промисловості, зокрема зерно, борошно, олія, м'ясо і м'ясопродукти, молочні продукти, тваринний сир і масло, вовна, шкіра. Аргентина експортує автомобілі і сільськогосподарське устаткування.
В імпорті Аргентини переважають машини і устаткування, нафта, вугілля, кольорові метали, продукція хімічної промисловості та товари народного споживання. Основними торговими партнерами Аргентини є Бразилія, США, Японія, Австралія і країни Західної Європи.
Сільське господарство
Транспорт
Зовнішньоекономічні зв'язки
КРАЇНИ АФРИКИ
Єгипет
ЕГП
Населення
Природні умови і ресурси
Загальні риси господарства