Географія - Гілецький Й. Р. - ЕГП

Єгипет

Площа — 1001,4 тис. км2. Населення — 79,6 млн осіб.

Унітарна республіка — 26 мухафаз (губернаторств). Столиця — Каїр.

ЕГП

Єгипет є найбільшою за кількістю, економічним потенціалом, політичним значенням та найбагатшою на історичну спадщину країною Північної Африки. Частина території країни — Синайський півострів — розташована в Південно-Західній Азії. Єгипет на півночі має вихід до Середземного моря, на сході — Червоного. На території країни розташований Отецький канал, який з'єднує Середземне і Червоне моря, моря басейнів Атлантичного та Індійського океанів.

Держава межує з Лівією на заході, Суданом — на півдні, Ізраїлем та Сектором Ґази Палестинської автономії (територія Ізраїлю) — на сході. Геометрична прямолінійність кордонів держави свідчить про колоніальну спадщину Африки, більшість із них проходять по Лівійській та Нубійській пустелях, майже незаселених територіях. Єгипет, як і сусідні Судан та Лівія, входить до міждержавних організацій — Африканського Союзу, Ліги арабських держав (штаб-квартира в Каїрі), "Ісламської конференції". Єгипет є країною-членом ООН.

Єгипет розташований в політично нестабільному регіоні. Із 1960-х рр. Північна Африка є одним із найбільших нафтовидобувних регіонів світу.

Перевагою ЕГП Єгипту є наявність власних великих запасів нафти і газу. Сусідня Лівія є членом ОПЕК і має 2 % розвіданих запасів нафти світу.

Єгипет сповна використовує переваги свого транспортно-географічного положення між Африкою та Азією. Держава має. змогу розвивати зв'язки з 24 країнами Середземномор'я і басейну Червоного моря. Через міжнародний Суецький канал проходить інтенсивний вантажопотік морського транспорту світового значення між морями басейнів Атлантичного та Індійського океанів.

Населення

Для Єгипту, як і для інших арабських країн, характерними є високі показники народжуваності (22 на 1000 осіб у 2005 р.), при невисоких показниках смертності (5 на 1000 осіб). Відповідно природний приріст населення стабільно великий і становить 17 на 1000 осіб на рік. Частка дітей і підлітків у віковій структурі населення є також високою — 35 %. Середня тривалість життя єгиптян — 67,1 року. Відповідно в структурі населення незначною є частка населення старшого віку — 4 %. Для Єгипту характерним є від'ємне сальдо зовнішньої міграції (-0,22 на 1000 осіб).

Єгиптяни (араби Єгипту) — це 98,9 % населення країни. Вони належать до європеоїдної раси, розмовляють каїрським і нижньоєгипетським діалектами арабської мови (семіто-хамітська мовна сім'я), сповідують мусульманство сунітського напрямку. На півдні Єгипту населення розмовляє нубійською мовою. Особливу етноконфесійну групу єгиптян складають копти, які з II ст. сповідують християнство.

Населення в Єгипті розміщене вкрай нерівномірно. Середня густота населення —79 осіб на 1 км2, у долині Нілу цей показник становить 2000 осіб на 1 км2. Більшість його сконцентрована в долині та дельті Нілу. Частила населення проживає в оазисах Нубійської та Лівійської пустель. Більшість .єгиптян живе в сільській місцевості, рівень урбанізації невисокий (45 %). Найбільші міста: Каїр (9,7 млн осіб), Александрія (3,6 млн осіб).

Загальна кількість трудових ресурсів становить приблизно 21 млн осіб, із них у сільському господарстві — 43 %, промисловості — 23 %, решта працюють на транспорті, у сферах торгівлі, послуг і зв'язку.

Переважна більшість населення країни неграмотна (чоловіки — 2/3, жінки — 90 %). Вищу освіту мають лише 0,4 % жителів.

Природні умови і ресурси

Основними видами ресурсів, які використовуються в промисловості, є нафта і газ, залізні руди і фосфорити. Як і у всій Північній Африці, вода є дефіцитним ресурсом. Найважливішим джерелом водних ресурсів є річка Ніл (у межах Єгипту — 1600 км, єгипетська назва Ель-Бахр). Окрім плантацій фінікової пальми, інших деревних насаджень немає.

Приблизно 94 % території Єгипту — це пустелі. Ландшафти Аравійської, Лівійської і Нубійської пустель представлені кам'янистими, щебеневими, галечниковими, глинистими, піщаними плато і низовинами. Дельта і долина Нілу з наносними ґрунтами займають 4 % площі Країни. На півночі Єгипту — субтропічний клімат, на решті території — пустельний тропічний. Єгипет розташований в межах сухої зони зволоження субтропічного і тропічного агрокліматичних поясів. Тут вирощують теплолюбні культури з тривалим періодом вегетації — бавовник, кукурудзу, цитрусові, рис, фінікову пальму.

Єгипет найбагатший на туристичні і рекреаційні ресурси за всі регіони Північної Африки.