Країнознавство - Мальська М.П. - Господарство

Політика кіпрського керівництва направлена на перетворення країни на торговельно-фінансовий і туристичний центр Східного Середземномор'я. Одним з найважливіших елементів економічної політики є залучення на Кіпр іноземних капіталовкладень. Для кіпрської економіки (не враховується окупована територія острова) характерна велика питома вага сфери послуг і туризму (76% ВВП).

Об'єм ВВП в 2004 р. склав 14,7 млрд дол., на душу населення -14,69 тис. дол. Зростання ВВП Кіпру в 2005р. склало 3,8%. Але в основному це досягається за рахунок розвитку економіки грецької частини острова (у турецькій частині ВВП на душу населення складає 5000 дол.).

Рівень інфляції - 2,1%. Дохід на душу населення - біля 17,4 тис. євро. Безробіття - 3,5% від загального числа економічно активного населення.

Парламент Республіки Кіпр прийняв пропозицію про перехід з 1 січня 2008 року на єдину європейську валюту, яка прийде на зміну національній валютній одиниці, - кіпрському фунту.

У травні 2007 року Європейський центральний банк і Європейська комісія повинні прийняти висновок, чи відповідає Кіпр фінансово-економічним критеріям зони євро.

Республіка Кіпр була у минулому відсталою аграрною країною, де землеробство було основою економіки. Тепер же землеробство не має колишньої провідної ролі, основою економіки Кіпру є невиробнича сфера. Та все ж у 2000 році частка сільського господарства у ВВП склала 3,6%, при цьому даний сектор економіки забезпечив зайнятість 8,3% робочої сили країни.

Сільське господарство успішно розвивається, не дивлячись на те, що найродючіші землі зосереджені на півночі острова, на території нинішньої Республіки Північного Кіпру. Жителі острова обробляють трохи менше половини земель. Основні культури: пшениця, ячмінь, овес, боби, баштанні, картопля, виноград, тютюн, мигдаль, гранат, оливки і горіхи, волоський горіх, ячмінь, баштанні і цитрусові. На території Республіки Кіпр найбільш розвинене виноградарство, кіпрські вина відомі у всьому світі, а свіжий виноград відрізняється надзвичайною соковитістю і запахом.

Основними сільськогосподарськими продуктами, що експортуються, в даний час є картопля, свіжі овочі, консервовані фрукти, фруктові соки, цитрусові, свіжий виноград, молочні вироби, вина і спиртні напої. У гірських районах розвинене тваринництво: вівці, кози, свині, велика рогата худоба і свійська птиця. Останнім часом з'явилася мода на розведення на фермах страусів.

Непогано розвинене рибне господарство острова, що виникло з прибережного і тралового лову, а також з розведення морських риб в природних умовах.

Кількісна недостача риби в морських водах Кіпру частково компенсується різноманітністю тих, що мешкають тут її видів - їх налічується близько двохсот п'ятдесяти: від крупної мурени до дрібної барабульки (або вусаня). Народною кіпрською рибкою давно стала маріда (або хамса), яка виловлюється у великих кількостях і коштує зовсім не дорого. Синагріда, окунь, скат, мурмура, лящ - ось що ловлять рибаки біля берегів Кіпру.

Утворений в 1964 році Департамент рибальства свого часу розробляв декілька програм, направлених на штучне розведення морської риби. Най-популярніший вид риби, що отримується шляхом розведення в природних морських риб'ячих розплідниках, - це лящ ("тциппура").

Після встановлення незалежності в 1960 році по всьому Кіпру починається споруда штучних водосховищ. Їх збагачення дало добрі результати: з двадцяти шести прижилося близько двадцяти видів риби. В основному, це короп, лин, вугор, плітка і кохана багатьма форель. Риболовлею на водосховищах, яких на острові зараз близько двох десятків, захоплюються кіпрські любителі-риболови.

За роки незалежності Кіпр добився великих успіхів в промисловому розвитку. На острові створена багатогалузева оброблювальна промисловість, що проводить якісну продукцію, яка має попит не тільки на внутрішньому ринку, але і на зовнішніх ринках. В даний час уряд робить кроки по впровадженню високих технологій в промисловість шляхом створення так званих "інкубаторів" і утворення науково-дослідного центру розвитку нових технологій.

Промисловість в основному представлена галузями, орієнтованими на експорт, - швейною, трикотажною, взуттєвою, тютюновою. До основних її напрямів також відносяться: виробництво продуктів харчування, напоїв, виробів з шкіри, металовиробів, продуктів хімії і виробів з пластика.

Харчова і харчовосмакова галузь проводить високоякісні продукти харчування - м'ясні і молочні продукти, оливкове масло і інші рослинні масла, борошняні і кондитерські вироби, соки, різні овочеві консерви, безалкогольні напої, натуральні виноградні вина, пиво, сигарети; текстильні і трикотажні вироби, миючі засоби, парфюмерію і косметичні засоби, медикаменти, фарбники, стекло, картон, гумові вироби і багато що інше [20].

На острові є підприємства добувної промисловості: ведеться здобич міді, хрому, азбесту, пірітов. Є також родовища мармуру і гіпсу. У обро-блювальній промисловості (переважають дрібні підприємства) використовуються сучасні методи організації і управління, проводиться якісна продукція, яка має попит не тільки на внутрішньому ринку, але і на зовнішніх ринках. Найбільш розвинена харчова галузь: виноробство, виготовлення оливкового масла, виробництво фруктових і овочевих консервів. Є підприємства хімічної, цементної, меблевої, тютюнової, текстильної і шкіряно-взуттєвої промисловості, налагоджено виробництво окремих видів сільськогосподарської техніки. Працює нафтопереробний завод.

Кіпру властиве вигідне транзитне положення. Завдяки своєму центральному географічному і вигідному економіко-географічному положенню, Кіпр сьогодні є регіональним центром послуг у сфері морських перевезень і є важливим перевалочним центром з великим об'ємом вантажів, що реекспортуються на ринки Близького Сходу і Центральної Європи, що розвиваються.

Основну роль у внутрішніх перевезеннях належить автотранспорту. Загальна протяжність автомагістралей 10 633 км., з них 6249 км. з твердим покриттям. Залізниця відсутня. На Кіпрі лівобічний рух - один із наслідків британського колоніального володіння. Багатьох ставить в безвихідь правило, згідно якому переважне право при проїзді перехрестя має водій, що рухається справа, а не зліва, що було б логічніше.

Максимально допустима швидкість на автомагістралях складає 100 км/год, на шосе - 80 км/год; усередині населених пунктів не можна рухатися із швидкістю більше 50 км/год. Сучасна дворядна магістраль сполучає Нікосію, Лімассол і Ларнаку, що вельми скорочує час переїзду в морський порт Лімассол і в аеропорт міста Ларнаки. Час переїзду з Нікосії в Ларнаку складає 30 хвилин, а з Нікосії до Лімассолу - 50 хвилин. Зараз ведуться роботи по будівництву дворядної дороги між містами Лімассол і Пафос, що скоротить час переїзду з одного міста в іншій (в даний час воно складає одну годину).

Щодо автобусів варто відмітити, що це не дуже популярний вид транспорту на Кіпрі, та зате найдешевший. Як правило автобусні маршрути сполучають міста з селами і найбільш популярними туристичними місцями. Вони зв'язують як центр будь-якого курорту з туристичними районами, так і всі головні міста Кіпру. Міжміські автобуси ходять досить рідко, роблячи, як правило, по два рейси в день: один - вранці, другий - увечері. По неділях рейсів немає. Міські автобуси обслуговують пасажирів з 6:00 до 19:00, в літній сезон - довше, іноді до опівночі; інтервал руху в туристичних зонах, як правило, 20-30 хвилин.

Через аеропорти в Ларнаці і Пафосі пролягають повітряні лінії, що зв'язують близькосхідні, північноафриканські і європейські країни. Аеропорт міста Ларнака знаходиться в 2-ох годинах їзди від Пафосу і є важливим транспортним вузлом на Близькому Сході. Більше 230 рейсів в тиждень виконують 33 авіакомпанії. На додаток до цього, здійснюється значна кількість пасажирських і вантажних чартерних рейсів. Аеропорт Пафосу, розташований всього в 20 хвилинах їзди від міста, став діяти в 1983 році, і його значення постійно росте разом з кількістю рейсів в багато європейських центрів.

Острівне положення зумовило провідну роль морського флоту (2753 судна під кіпрським прапором в 1998 р.). Кіпр належить до країн відкритої реєстрації. Острів є важливим центром морського судноплавства і в світовому рейтингу морських держав займає на сьогоднішній день шосте місце. Основні морські порти: Лімассол, Ларнака, Пафос. Аеропортів 15, з них 7 великих. Два найкрупніші морські порти в Лімассолі і Ларнаці, розташовані на південному узбережжі острова. Це сучасні багатоцільові порти, що забезпечують перевезення як контейнерних, так і насипних торгових вантажів для Кіпру і транзитом.

Зручне географічне положення і мінімальні митні формальності для перевезень в обох портах сприяють тому, що Кіпр стає все більш важливим транзитним центром. Кіпр бере активну участь в міжнародних морських перевезеннях: під кіпрським прапором плавають більше 1200 суден, переважно з Греції, Німеччини, Росії і Латвії.