Міжнародний туризм і сфера послуг - Мальська М.П. - 9.2.1. Медичне страхування туристів

Через високу вартість медичних послуг за кордоном оплачувати їх на місці самостійно туристам невигідно. За наявності страхового поліса турботу про життя і здоров'я туриста бере на себе страхова компанія.

Страховий поліс мандрівника (Travel Insurance Policy) є номерним бланком суворої звітності. На паспортній частині поліса, тобто на його обкладинці, зазначаються повна назва страхової компанії та її партнера— закордонної сервісної компанії (Medical Assistance Company). В основній частині поліса подають реквізити страхувальника, ім'я, прізвище і дату народження туриста, територію дії поліса (країна), страхову суму, розмір збитків, які не відшкодовуються (франшиза), об'єкт страхування, вказують правила страхування, докладно описують ризики, за які страхова компанія відповідає, а також інші умови за згодою сторін і ставляться підписи страхувальника і туриста.

У полісі завжди повинні бути зазначені адреси і телефони лікарів чи асистанс-центрів, за якими можна звертатися, щоб одержати безкоштовну екстрену допомогу. Щоб одержати безкоштовну медичну допомогу чи консультацію, незалежно від місцезнаходження, турист повинен звернутися в цілодобовий диспетчерський центр сервісної медичної компанії за вказаним у полісі телефоном. Оператору асистанс-служби необхідно повідомити такі дані:

— ім'я і прізвище застрахованої особи, якій потрібна допомога;

— номер страхового поліса і термін його дії;

— назву страхової компанії, що видала поліс;

— короткий опис проблеми і характер необхідної допомоги;

— місцезнаходження туриста і номер контактного телефону для безкоштовної міжнародної розмови.

Якщо турист самостійно звертається в інші медичні організації чи до лікаря готелю, він втрачає право на безкоштовну медичну допомогу та виписані ними рахунки до оплати не приймаються.

Страхові компанії, укладаючи договір з турфірмою на обслуговування туристів за кордоном, включають у страховий поліс мандрівника широкий спектр послуг страхування:

— за раптового захворювання — невідкладну медичну допомогу, амбулаторне та стаціонарне лікування, у тому числі операцію у першокласних клініках;

— екстрену стоматологічну допомогу (за гострого зубного болю) на суму не більше 200 дол. США;

— надання медичного устаткування (інвалідні візки, милиці тощо);

— термінове доправляння одного з найближчих родичів до місця події і назад;

— екстрене повернення потерпілого на батьківщину разом з особою, що його супроводжує, якщо це необхідно за медичними показниками. У випадках летального результату страхова компанія оплачує всі витрати здоправлення тіла туриста на батьківщину;

— забезпечення засобами для повернення додому неповнолітніх дітей, які подорожують із потерпілим туристом;

— сприяння в організації кваліфікованої юридичної допомоги застрахованому і його захисту;

— оплату термінових повідомлень, пов'язаних зі страховим випадком;

— надання допомоги при втраті чи затримці багажу під час закордонної поїздки;

— страхування цивільної відповідальності автовласників ("зелена картка");

— страхування від неможливості вирушити в поїздку за кордон;

— страхування квартир і майна на час перебування власника за кордоном.

Страховик не відшкодовує витрат туриста, якщо вони не належать до страхових випадків. Не є страховими випадками:

— хронічні захворювання і сонячні опіки;

— захворювання, пов'язані з вживанням алкоголю і наркотичних засобів;

— захворювання, викликані невиправданим ризиком (спуск у печери, стрибки у воду з трампліна тощо);

— захворювання чи нещасні випадки, які виникли до чи після повернення застрахованого в країну постійного проживання;

— пластична хірургія, різного роду протезування, щеплення, профілактичні вакцинації та ін.;

— тілесні ушкодження при участі в страйках, воєнних діях;

— навмисне заподіяння собі тілесних ушкоджень;

— самогубство;

— витрати на додатковий комфорт (телевізор, телефон, кондиціонер, послуги масажиста чи косметолога), якщо турист перебуває в лікарні.

Нерідко туристи самі порушують встановлені в країні правила поведінки, через що потрапляють у ризиковані ситуації, які не вважаються страховими випадками: купаються при штормовій погоді, стрибають із парашутом без відповідної підготовки, займаються віндсерфінгом у місцях, де існує загроза зустрічі з акулами, необережно поводяться в містах із підвищеною криміногенністю, відвідують сумнівні розважальні заклади тощо. Теплових ударів, сонячних опіків, фотодерматитів також можна уникнути, якщо поводитися розумно і звикати до сонця поступово.

Уникнути проблем, які спричиняють вживання незвичних продуктів і зміна режиму харчування, можна, якщо ретельно мити руки і з обережністю вживати екзотичну їжу. Якщо на літній відпочинок за кордон їдуть туристи, які страждають хронічними захворюваннями, з надією погрітися, подихати морським чи гірським повітрям, підлікувати старі болячки, їм варто подбати про себе заздалегідь і захопити медикаменти, якими вони звикли користуватися вдома. Різка зміна клімату і режиму може згубно позначитися на здоров'ї, і відпочинок обернеться проблемами. При цьому жодна страхова компанія не візьме на себе оплату всіх витрат з лікування захворювання.

При оформленні страхового поліса мандрівника сума страхового внес ку (страхової премії) становить приблизно 1 дол. США на день на одну людину. Страхова компанія зазвичай покриває видатки застрахованому туристу на багато видів послуг у межах страхової суми від 10 тис. до 100 тис. дол . США залежно від умов страхування. Страхова сума —- це сума, в межах якої застрахованому туристу буде надана медична, юридична та адміністративна допомога.

Розмір страхового внеску залежить від декількох факторів:

— від терміну перебування за кордоном — чим триваліший термін, тим нижчий страховий внесок у день на людину (менше 1 дол. США на день);

— від країни в'їзду — вартість страховки при поїздці, наприклад, у США, Канаду чи Австралію, є вищою, ніж в інші країни;

— від кількості людей у туристській групі — для групи (від б осіб) застосовується дешевший, груповий, тариф, а якщо родина подорожує разом, тоді застрахованими повинні бути всі її члени;

— від ступеня ризику — страховий внесок зростає, якщо страхують підвищені ризики (наприклад, для туристів, які виїжджають кататися на гірських лижах і займатися іншими видами активного відпочинку, базовий тариф зросте в середньому вдвічі);

— від віку туристів — страховий внесок для туристів віком до 21 року буде меншим від звичайного базового тарифу, для туристів, старших 65 років, тариф звичайно збільшується вдвічі, старших за 70 років — утричі (туристи, старші 80 років, не підлягають страхуванню).

Додатково до медичного страхування турист може застрахуватися від інших ризиків. Наприклад, власник пластикової картки серії "Visa Classic" чи "Master Card" при поїздці за кордон може застрахуватися від фінансового ризику. Страхування фінансових ризиків при поїздці за кордон власників пластикових карток розраховане на співпрацю турфірм, страхових компаній, банків і туристів. Такі програми орієнтовані на туристів, які, заощаджуючи свій час, вирушають на відпочинок із пластиковими картками, а не з пачками валюти.

Найчастіше власник пластикової картки надає перевагу найбільш повному і мобільному обслуговуванню за сукупністю декількох страхових програм, зведених до єдиного поліса мандрівника. Це, як правило, і страхування тих, хто виїжджає за кордон, і добровільне медичне страхування, і страхування майнових ризиків (майна, транспорту), і страхування відповідальності. Такий вид співпраці турфірм, банків і страхових компаній вигідний і страховику, і страхувальнику, і туристу.

Багато страхових компаній пропонують страхування від ризику невиїзді) в заплановану поїздку за кордон. За незначних витрат застраховані зможуть повернути свої гроші у разі невиїзду з поважних причин: через хворобу застрахованого чи його близьких родичів, відмову у видачі в'їзної візи посольствами країн Шенгенської угоди й інших, значні майнові збитки при пожежі, затопленні квартири й ін., повістку до суду, запізнення не з власної провини. Застрахувавшись від фінансових втрат, турист при страховій сумі, наприклад, у 1000 дол. США, заплатить внесок усього близько 20 дол. США.

Туристи можуть застрахуватися також від ризику затримки закордонної поїздки, ризику втрати чи викрадення документів під час поїздки тощо. Плануючи свою поїздку за кордон, туристи завжди повинні бути готовими до будь-яких несподіванок і прагнути звести до мінімуму їхні наслідки, перекладаючи свої турботи на туроператорів і страхові компанії.