Організація готельного господарства - Головко О.М. - 4.1. Класифікація підприємств готельного господарства у світі

4.1. Класифікація підприємств готельного господарства у світі

Класифікація готелів та інших засобів розміщення передбачена для вирішення задач і тому в основу багатьох класифікацій покладені різні категорії.

Найбільш загальним є розроблене Всесвітньою Торгівельною Організацією (ВТО) поділ засобів розміщення на дві основні групи: колективні засоби розміщення та індивідуальні засоби розміщення (табл. 4.1.1).

Готельні підприємства можна класифікувати і за місткістю номерного фонду.

В кожній країні, враховуючи соціально-економічні і історичні особливості розвитку, існує свій підхід до визначення місткості малих, середніх та великих готелів.

ВТО рекомендує вважати малим готелем підприємство, номерний фонд якого - 30 номерів. Для більшості країн Європи (Італії, Греції, Німеччини та ін.) характерні невеликі готелі, для Америки і Азії характерні готелі із великою місткістю.

Багато країн дотримуються підходу до класифікації за місткістю, при якій:

- малими готелями вважаються підприємства за місткістю до 150 номерів;

- середніми - від 150 до 229 номерів;

- великими - від 300 до 600 номерів;

- мега готелями - кількість номерів більше 600.

Таблиця 4.1.1. Стандартна міжнародна класифікація засобів розміщення

В багатьох країнах Європи найпоширеніша система класифікації готелів - по зірках. Але за півстолітнє існування такої системи так і не виникло єдиних правил присвоєння готелям певної категорії. У більшості країн кількість "зірок" на фасаді готелю - справа абсолютно добровільна. Проте, власники готелів різних країн у прагненні додати певний статус об'єкту керуються національними засадами відповідності.

Як не сумно це усвідомлювати, але сьогодні "зірко вість" готелів діє як своєрідна принада для туристів. У різних країнах готелі з рівною кількістю "зірок" можуть відрізнятися за рівнем сервісу, комфортністю номерів, місцем розташування.

Всесвітня туристична організація (ВТО) кілька років тому спробувала покласти кінець цьому "параду зірок" й увести універсальну систему класифікації готелів. Секретаріат ВТО виніс на розгляд міжнародним готельним компаніям новий звід правил для визначення "зірковості" готелів. Приміром, "нові зірки" прижилися в Польщі, де більшість готелів відкрито американськими фірмами, що спираються у своїй роботі на стандарти ВТО. Втім, фахівці готельного бізнесу з жалем відзначають, що критерії Всесвітньої туристської організації теж недосконалі.

Напевно, потрібно час для того, щоб більшість країн внесло свої пропозиції в дану класифікацію, що зробить її більш ефективною й прийнятною.

При класифікації готелів фіксується певний рівень комфорту, технічне оснащення, склад й якість номерного фонду для конкретної категорії готелю.

За даними Міжнародної Готельної Асоціації (МГА), у цей час офіційна система класифікації готелів прийнята в 64 країнах світу, в 11 країнах вона перебуває в стадії розробки, в 58 - готелі не мають єдиної класифікації.

У світі здійснювалися спроби створення єдиної міжнародної класифікації готелів.

Так, Міжнародною Готельною Асоціацією разом з Міжнародною Торговельною Палатою й Міжнародним Союзом Офіційних Туристичних Організацій був розроблений проект єдиної міжнародної класифікації готелів. Але цей проект не був схвалений національними асоціаціями, членами МГА через різний підхід до оцінки якості устаткування, різниці в кліматичних й інших умов. Більшість країн визнали неможливим створення єдиної класифікації, придатної для використання повсюдно в кожній з них.

У цей час у світі діють близько 30 різних національних систем класифікації готелів (система зірок від Ідо 5; система букв - А, В, 3. Б; система "корон" або "ключів", "діамантів" і т.д.), які можна об'єднати у дві основні групи. "Європейський" тип, в основу якого покладена французька національна система, і бальна оцінка, в основі якої лежить індійська національна система.

Всі існуючі в світі національні системи класифікації готелів можна об'єднати в дві основні групи:

європейська система, в основу якої покладено французьку національну систему і яка застосовується у більшості розвинених країн;

індійська система, яка ґрунтується на бальній оцінці і застосовується здебільшого у країнах, що розвиваються.

Класифікація готельних споруд у цілому світі проводиться за спеціальними критеріями. Готелі й ресторани перевіряються щорічно й анонімно. Готелям привласнюються "зірки" від 1 до 5 чорних кольорів. Вони характеризують відповідність підприємств єдиним прийнятим у країні стандартам.

Крім чорних зірок, готелям привласнюються додаткові оцінки у відсотках. Відсотки відображають якісну різницю обслуговування в готелях з однаковою кількістю зірок. Цю процентну оцінку виставляє інспектор, ґрунтуючись на своїх особистих враженнях від обслуговування.

Крім "зірок" чорних кольорів використовується й більше престижна класифікація. Готелям, які забезпечують прекрасний рівень гостинності й комфорту, привласнюють від 1 до 5 "зірок" червоних кольорів.

Така оцінка привласнюється щорічно готелям, визнаним кращими в межах своєї категорії. У цьому випадку процентна оцінка за якість уже необов'язкова.