Організація готельного господарства - Головко О.М. - Освітленість

При поганій освітленості з'являються зорова втома, загальна млявість, погіршення зору, знижується продуктив­ність праці. У приміщеннях повинне бути природне (не менш одно­го вікна) і штучне освітлення, що забезпечує освітленість цілодобо­во при лампах розжарювання - 100 лк (у люменах), при люмінесце­нтних лампах - 200 лк, у коридорах - природне або штучне освіт­лення. Кожне робоче місце повинне бути досить освітлене, але осві­тлення при цьому неповинне справляти сліпучої дії. Штучне освіт­лення може бути загальним, місцевим і комбінованим. Застосування лише місцевого освітлення на робочих місцях не допускається. Іс­нує також аварійне освітлення на випадок евакуації.

Таблиця 10.4. Нормативи виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

Виробниче освітлення

За своєю природою світло - це видиме випромінювання електромагнітних хвиль довжиною від 380 до 780 нм (1 нм дорівнює 10-9 м).

Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супрово­джують зорове сприйняття.

Для створення оптимальних умов зорової роботи слід врахову­вати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Діючи на око, випромінювання, що мають різну довжину хвилі, ви­кликають відчуття того або іншого кольору. Межі довжини хвиль при колірних смугах наступні:

фіолетовий - 380-450 нм;

синій - 450-480 нм;

зелений - 510-550 нм;

жовтий - 575-585 нм;

оранжевий - 585-620 нм;

червоний - 620-760 нм.

Для ока людини найбільш відчутним є жовто-зелене випромі­нювання із довжиною хвилі 555 нм. Спектральний склад світла впли­ває на продуктивність праці та психічний стан людини. Так, якщо про­дуктивність людини при природному освітленні прийняти за 100%, то при червоному та оранжевому освітленні (довжина хвилі 600...760 нм) вона становить лише 76%. При надмірній яскравості джерел світла та оточуючих предметів може відбутися засліплення робітника. Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість ото­чуючих предметів призводять до частої преадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього, - до швидкого стомлення ор­ганів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються, краще фарбува­ти в кольори з коефіцієнтом відбивання 0,4-0,6, і, бажано, щоб вони мали матову або напівматову поверхню.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:

природне - освітлення приміщень світлом неба (прямим або ві­дбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огоро­джу вальних конструкціях;

штучне - здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного освітлення;

суміщене - одночасне поєднання природного і штучного освіт­лення.

Основним документом, який регламентує норми освітлення, є ДБН.В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення". Норми поши­рюються на проектування освітлення територій, приміщень нових та існуючих, що підлягають реконструкції, будівель і споруд різно­го призначення, місць виконання робіт на відкритих просторах, те­риторій промислових та сільськогосподарських підприємств, заліз­ничних колій площ підприємств, зовнішнього освітлення міст, посе­лень та сільських населених пунктів. Проектування пристроїв місце­вого освітлення, які постачаються комплектно зі станками, маши­нами і виробничими меблями, слід також виконувати відповідно до цих норм.

ДБН.В.2.5-28-2006 не поширюються на проектування освітлен­ня підземних виробок, морських і річкових портів, аеродромів, заліз­ничних станцій та їх колій, спортивних споруд, лікувально-профілактичних закладів, приміщень для зберігання сільськогос­подарської продукції, розміщення рослин, тварин, птиці, а також на проектування спеціального технологічного і охоронного освіт­лення при застосуванні технічних засобів охорони.

На базі цих норм розробляються галузеві норми освітлення, які враховують специфічні особливості технологічного процесу і будівельних рішень будівель і споруд галузі, які погоджуються і за­тверджуються відповідно до чинного порядку.

В залежності від характеристики зорової роботи (від об'єкта розрізнення) встановлено 8 розрядів зорової роботи, а саме:

І-найвищої точності;

II- дуже високої точності;

III- високої точності; IV-середньої точності; V- малої точності;

VI - груба (дуже малої точності);

VII- робота з матеріалами, які світяться і виробами в гарячих цехах;

VIII - загальне спостереження за ходом виробничого процесу В нормах наведені вимоги та допустимі значення освітлення для приміщень промислових підприємств:

- для штучного освітлення при системі комбінованого і загаль­ного освітлення;

- природного освітлення (значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) при природному

- освітленні (верхньому та боковому) та суміщеному (при верх­ньому або комбінованому освітленні

- та при боковому);

- допустимі показники освітленості і коефіцієнта пульсації освітленості.

Нормовані показники освітлення загальнопромислових громад­ських, житлових приміщень і допоміжних споруд визначаються ста­ндартом "Природне та штучне освітлення" (додаток И ДБН.В.2.5-28-2006).

Штучне і суміщене освітлення слід проектувати з урахуванням вимог до ультрафіолетового випромінювання згідно з чинними нор­мативними документами, затвердженими МОЗ України.

Природне освітлення

Приміщення з постійним перебуванням людей повинно ма­ти, як правило, природне освітлення. Без природного освітлення допускається проектування приміщень, які визначені державними будівельними нормами на проектування будинків і споруд, норма­тивними документами з будівельного проектування будинків і спо­руд окремих галузей промисловості, затвердженими в установленому порядку, а також приміщення, розміщення яких дозволено в підва­льних поверхах будинків.

Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє і комбіно­ване (верхнє і бокове).

Бокове природне освітлення - природне освітлення приміщень крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах.

Верхнє природне освітлення - природне освітлення приміщень крізь ліхтарі, світлові прорізи, у місцях перепаду висот будинку.

Комбіноване природне освітлення - поєднання верхнього і бо­кового природного освітлення.

Нормоване значення КПО, еN, для будинків, розташованих в різних районах, слід визначати за формулою:

еn = еn o mn

де еn - значення КПО за таблицями І і 2 ДБН.В.2.5-28-2006; mn - коефіцієнт світлового клімату наведено в таблиці 10.5; n- номер групи забезпеченості природним світлом за таблицею 10.5.

Таблиця 10.5. Коефіцієнт світлового клімату

Примітка. ПН - північ; ПНС - північ-захід; С - схід; 3 - захід; ПН-ПД - північ-південь; С-3 - схід-захід; ПД - південь; ПД - південь-схід; ПДЗ - південь-захід

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) - відношення при­родної освітленості, яка створюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба (безпосереднім або після відби­вання), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освіт­леності, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу; виражається у відсотках

При двосторонньому боковому освітленні приміщень різного призначення нормоване значення КПО повинно бути забезпечено в розрахунковій точці в центрі приміщення на перетині вертикальної площини характерного розрізу і робочої поверхні.

У виробничих приміщеннях глибиною до 6 м при односторон­ньому боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні на відстані 1 м від стіни або лінії максимального заглиблення зони, найбільше віддале­ної від світлових прорізів.

У великогабаритних виробничих приміщеннях глибиною бі­льше ніж 6 м при боковому освітленні нормується мінімальне зна­чення КПО в точці на умовній робочій поверхні, віддаленій від сві­тлових прорізів:

- на 1,5 м висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи І - IV розрядів;

- на 2 м висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зо­рової роботи V - VII розрядів;

- на 3 м висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зо­рової роботи VIII розряду.

При верхньому або комбінованому природному освітленні приміщень різного призначення нормується середнє значення КПО в точках, розташованих на перетині вертикальної площини характер­ного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні (або підлоги). Перша і остання точки приймаються на відстані І м від поверхні стін (перегородок) або осі колон.

Допускається розподілення приміщень на зони з боковим освіт­ленням (зони, які примикають до зовнішніх стін з вікнами) і зони з верхнім освітленням. Нормування та розрахунок природного освіт­лення в кожній зоні проводиться незалежно одне від одного.

У виробничих приміщеннях із зоровою роботою І-ІІІ розрядів слід використовувати суміщене освітлення. Допускається застосову­вати верхнє природне освітлення у велико прогонових складальних

Коефіцієнт світлового клімату цехах, де роботи виконуються в значній частині об'єму приміщення на різних рівнях підлоги і на різноорієнтованих у просторі робочих поверхнях. При цьому нормовані значення КПО приймаються для розрядів І, II, III відповідно 10; 7; 5%.

Розрахунок КПО проводиться з урахуванням середньозваже­них коефіцієнтів відбивання внутрішніх поверхонь приміщень без урахування меблів, устаткування, озеленення та інших предметів, що затіняють, а також при 100 % використанні світло прозорих за­повнень у світло прорізах. Розрахункові значення КПО слід округ­ляти до десятих часток.

Розрахункові значення середньозваженого коефіцієнта відби­вання внутрішніх поверхонь приміщення слід приймати 0,5 в гро­мадських, 0,4 в житлових і 0,3 у виробничих приміщеннях.

При розрахунку природного освітлення приміщень в умовах існуючої забудови слід приймати коефіцієнт відбивання будівель­них і облицювальних матеріалів для фасадів протилежних будинків (без засклених прорізів фасаду).

Суміщене освітлення

Суміщене освітлення приміщень виробничих будинків слід передбачати:

- для виробничих приміщень, в яких виконуються роботи І-ІІІ розрядів;

- для виробничих та інших приміщень у випадках, коли за умов технології, організації виробництва або клімату в місці будів­ництва необхідні об'ємно-планувальні рішення, які не дозволяють забезпечити нормоване значення КПО (багатоповерхові будинки великої ширини тощо), а також у випадках, коли техніко-економічна доцільність суміщеного освітлення порівняно з приро­дним підтверджена відповідними розрахунками; відповідно до но­рмативних документів з будівельного проектування будинків і спо­руд окремих галузей промисловості, затверджених в установленому порядку.

Суміщене освітлення приміщень житлових, громадських і до­поміжних будинків допускається передбачати у випадках, коли це потрібно за умов вибору раціональних об'ємно-планувальних рі­шень за винятком житлових кімнат та кухонь житлових будинків і гуртожитків, віталень і номерів готелів, спальних приміщень сана­торіїв і будинків відпочинку, групових і гральних дитячих дошкіль­них закладів, палат лікувально-профілактичних установ.

Загальне (незалежно від прийнятої системи освітлення) штуч­не освітлення виробничих приміщень, призначених для постійного перебування людей, повинно забезпечуватися розрядними джере­лами світла.

Застосування ламп розжарювання допускається в окремих ви­падках, коли за умов технологи, середовища або вимог до оформ­лення інтер'єру використання розрядних джерел світла неможливе або недоцільне.

Нормовані значення КПО для виробничих приміщень повинні прийматися як для суміщеного освітлення за таблицею 1 та додат­ком И ДБН.В.2.5-28-2006 загального стандарту "Природне та шту­чне освітлення".

Для виробничих приміщень нормовані значення КПО наведено в таблиці 10.6.

Штучне освітлення

Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, охоронне, чергове. Аварійне освітлення поділяється на освітлення безпеки і евакуаційне.

Таблиця 10.6. Нормовані значення КПО

Робоче освітлення - освітлення, яке забезпечує нормовані освітлювальні умови (освітленість, якість освітлення) в приміщен­нях і в місцях виконання робіт поза будинками.

Освітлення безпеки - освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення - освітлення для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення.

Охоронне освітлення - освітлення вздовж межі території, що охороняється.

Чергове освітлення - освітлення за відсутності основного ро­бочого процесу.

Для загального штучного освітлення приміщень слід викорис­товувати, як правило, розрядні джерела світла, віддаючи перевагу за однакової потужності джерелам світла з найбільшою світловою віддачею і строком служби.

Світлова віддача джерел світла для штучного освітлення примі­щень при мінімально допустимих індексах кольоропередачі непо­винна бути менше значень, наведених у таблиці 10.7.

Нормовані характеристики освітлення в приміщеннях і ззо­вні будинків може забезпечуватись як світильниками робочого освітлення, так і спільним з ним освітленням світильниками безпе­ки і (або) евакуаційного освітлення.

Таблиця 10.7. Світлова віддача джерел світла для штучного освітлення приміщень при мінімально допустимих індексах кольоропередачі

Для освітлення приміщень слід використовувати, як правило, найбільш економічні розрядні лампи. Використання ламп розжа­рювання для загального освітлення допускається тільки у випад­ках неможливості або техніко-економічної недоцільності викорис­тання розрядних ламп.

Для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, ре­комендується використовувати лампи розжарювання, в тому числі галогенні.

Нормовані значення КПО

Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не дозволяється.

Основні вимоги до виробничого освітлення. Для створення сприятливих умов зорової роботи освітлення робочих приміщень повинно задовольняти таким умовам:

- рівень освітленості робочих поверхонь має відповідати гі­гієнічним нормам для даного виду роботи;

- мають бути забезпечені рівномірність та часова стабільність рівня освітленості у приміщенні, відсутність різких контрастів між освітленістю робочої поверхні та навколишнього простору, відсут­ність на робочій поверхні різких тіней (особливо рухомих);

- у полі зору предмета неповинна бути сліпучого блиску;

- штучне світло, що використовується на підприємствах, за своїм спектральним складом має наближатися до природного;

- не створювати небезпечних та шкідливих факторів (небез­пеку ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпечність);

- бути надійним, простим в експлуатації та економічним.