Географія - Олійник Я.Б. - 13.3. Поверхневі води, особливості їх формування й розподілу. Основні річки, річкові басейни. Канали

До поверхневих вод належать річки й канали, озера й водосховища, ставки, джерела.

Україна має досить густу річкову мережу. На 1 км² її території припадає 0,25 км річок. Річок із довжиною більш як 10 км тут майже 3302, понад 100 км — 123, великих річок (довжиною понад 500 км) — 14 (табл. 7). Україною течуть такі великі річки, як Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Дунай.

Таблиця 7. Найбільші річки, що течуть територією України

Дніпро за довжиною є третьою річкою в Європі. З загальної протяжності 2201 км 1121 припадає на Україну, басейн його займає половину території України.

Найдовшими з правих приток є Прип'ять, у яку вливаються води Стиру, Горині, Ужа, а також Тетерів, Ірпінь, Рось, Інгулець. Зліва у Дніпро впадають Десна, Сула, Псел, Ворскла, Оріль, Самара. Західні відроги Середньоруської височини й Донецького кряжу розчленовані річкою Сіверським Дінцем та її притоками. Просторами лісостепової та степової зон несуть свої води Інгул, Південний Буг, Дністер із притоками Стриєм, Збручем, Смотричем та ін. Завдяки найбільшій кількості опадів Українські Карпати мають найгустішу річкову мережу, створювану притоками Пруту і Тиси.

Річки Криму маловодні: у степовому Криму випадає мало опадів, а в горах поверхневий стік або поглинається карстовими тріщинами й порожнинами, або короткими схилами стрімко скочується до моря. Найбільша річка Криму — Салгир. Всі згадані річки належать до Азово-Чорноморського басейну, і лише Західний Буг і Сян прямують до Балтійського моря. Коли пролітаєш над Поліссям, то під крилом літака видніють річкові меандри Прип'яті та її приток. Наприкінці квітня — на початку травня після танення снігів вони виходять із берегів і затоплюють великі простори, іноді будівлі, сільськогосподарські угіддя. Можна спостерігати широкий весняний розлив Прип'яті або Десни. Всюди затоплені луки, дерева, оточене водою село... Водомірні рейки гідропостів фіксують підвищення рівня води в річках. Більшість річок України належить до рівнинного типу і живиться переважно талими водами. Вони мають високу повінь весною. На цю пору припадає від 50 до 100 % стоку за рік.

Влітку річки міліють, течія їх уповільнюється, а в Степу і Криму багато їх пересихає, розпадається на окремі плеса. Інший характер мають річки Українських Карпат. Вони живляться переважно атмосферними водами. Тривалі дощі можуть викликати повені о будь-якій порі року. Русла річок заповнені галькою й валунами, брилами гірських порід. Гірський рельєф зумовлює велику швидкість течії води, яка завдає значних руйнацій. У місцях, де залягають різні за стійкістю шари гірських порід, потоки води стрімко падають униз, утворюючи водоспади. Такими є найбільший в Українських Карпатах водоспад Шипот і найбільший у Кримських горах водоспад Джур-Джур біля підніжжя масиву Карабі-Яйла. Взимку більшість річок, озер і водосховищ України замерзає, проте в окремі зими льодоставу на них не буває.

Дніпро за довжиною є найбільшою річкою в Україні. Він перетинає український кордон на південь від м. Лоєва. Тут річка має широку долину, мандрує серед лучних і болотних ландшафтів. Значна кількість опадів (600—800 мм) і плоский рельєф зумовлюють повноводність Прип'яті та її приток, їхню повільну течію, загальну велику заболоченість Прип'ятської низовини. Широким руслом Прип'яті бурувата від наявних у ній домішок заліза вода надходить у верхів'я Київського водосховища. З борту теплохода недалеко від гирла Десни можна простежити злиття буруватих дніпровських і світліших деснянських вод. Після впадіння Прип'яті й Десни Дніпро перетворюється в широку повноводну ріку. На Дніпро з його притоками припадає 53,5 км³ середньорічного стоку, що становить 60 % загальної кількості водних ресурсів України. Дніпро від Комарина у верхів Таж до Нової Каховки в пониззі перетворений в каскад водосховищ. Від Каховського водосховища він тече природним руслом і впадає в Дніпровський лиман, утворюючи широку дельту.

Південний Буг бере початок на Подільській височині і впродовж 792 км перетинає Дніпровську височину та Причорноморську низовину. Річка має низькі заболочені береги у верхній течії на Подільській височині. У межах Придніпровської височини над руслом нависають гранітні скелі. А в Причорномор'ї річка розширюється і доносить свої води до Бузького лиману.

Дністер починається на північно-східних схилах Українських Карпат, де мережа його приток є най густішою. Перетинаючи Подільську височину, Дністер і його притоки глибоко врізаються в рожеві девонські вапняки й пісковики, утворюючи каньйоноподібні долини. З правого берега у Дністер впадають повноводні притоки, напоєні карпатськими дощами, ліві ж притоки мілкі, влітку пересихають. Дністер у нижній течії — це вже рівнинна річка, яка, впадаючи в лиман, утворює широку дельту. В долині річки Тиси на 3 км вище від м. Рахова з високого пагорба на схилі добре видно, як зливаються дві гірські річки. Течія їх швидка, русло виповнене галькою, валунами, кам'яними брилами. Так зі схилів найвищих вершин Українських Карпат—Полонинського хребта й Чорногори тисячі потоків зливаються у Чорну Тису та Білу Тису, а ті, своєю чергою, — у власне річку Тису, яка, прийнявши в своє русло води Тересви, Ріки, Тереблі, Боржави, Латориці та Ужа, пробігши територією України 211 км, допливає до Дунаю за межами України. Своєю нижньою течією теренами України протікає найбільша річка Європи Дунай — важливий міжнародний водний шлях, із знаменитими плавнями, багатими на рибу й дичину. Дунай має повноводне русло, рукави, низькі заболочені береги (плавні), з протоками і озерами. Водними протоками — "вулицями" с. Вилкове рухаються човни, ними перевозять людей, речі та ін.

Канали. Україна, а надто лісостепова і степова зони, є територіями з недостатнім зволоженням і малими водними ресурсами. Для забезпечення водою промислових районів, міст, розвитку зрошення за рахунок перерозподілу водних ресурсів в Україні було збудовано канали і зрошувальні системи, такі як канал Сіверський Донець—Донбас, канал Дніпро-Донбас, канал Дніпро — Кривий Ріг, Північнокримський канал, Каховська та інші зрошувальні системи. Від Харківщини до Приазов'я простерся Великий Донбас — тисячі заводів і фабрик, шахт, транспортних вузлів, міст і робітничих селищ. Усе це потребує великої кількості води. Біля околиці с. Райгородки бере початок канал Сіверський Донець—Донбас. Збудований 1958 р. Магістральний канал має довжину 131 км. Трубопроводи подають воду в міста Донецьк, Слов'янськ, Артемівськ, Макіївку, Горлівку, Єнакієве та ін. Від берега Дніпродзержинського водосховища недалеко від русла річки Орелі починається канал Дніпро -Донбас. У Донбасі для розв'язання проблеми водопостачання 1969 р. було розпочато будівництво цього каналу довжиною понад 550 км.

Криворізький промисловий район характеризується поєднанням металургії, коксохімії, залізорудної, металообробної промисловості, сільського господарства, а місцеві водні ресурси не в змозі задовольнити потреб водоспоживачів. Від берега Каховського водосховища біля с. Марийського починається канал Дніпро — Кривий Ріг. Звідси він пролягає до м. Апостолового і далі до Кривого Рогу. Його побудували 1961 p., він має довжину близько 42 км.

Бідний на водні ресурси Крим, а потреби у воді величезні. Через Перекопський перешийок прокладено Північнокримський канал, який тягнеться від Каховського водосховища до м. Керчі. Довжина цього каналу403 км. Крім розв'язання проблеми з водопостачанням населених пунктів і курортів, дніпровськими водами в перспективі зрошуватиметься до 700 тис. га земель.

На Україні створено великі меліоративні зрошувальні системи: Каховську, Інгулецьку, Краснознам'янську, Північнорогачицьку, Північнокримську, Сірогозьку, Бортницьку та ін. Значними осушувальними системами є Трубізька, Всрхньоприп'ятська, Ірпінська, Латорицька та ін.