Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б.П. - Поранення гострими предметами

Невміле використання або недисципліноване поводження туриста з будь-якими ріжучими предметами може бути причиною поранень та порізів. Звичайно це трапляється під час заготівлі дров, падіння з ножем або сокирою в руках чи просто внаслідок необережності.

Профілактика поранень гострими знаряддями. Із цією метою туристам слід дотримуватись таких правил:

а) на маршруті сокири, пилки, ножі носити тільки у чохлах;

б) на привалах гострі предмети складати тільки у визначеному місці (ні в якому разі не втикати їх у дерева, зокрема на висоті людського зросту);

в) під час ночівлі гострі знаряддя ховати під намет;

г) сокирою та пилкою працювати в рукавицях;

ґ) обрубуючи гілки із дерева, що лежить, необхідно перебувати з іншого боку його стовбура;

д) не грати в ігри, пов'язані з киданням ножів або сокир у дерева.

Перша допомога при пораненнях. Якщо поріз або садно невеликі, необхідно прибрати бруд із рани за допомогою тампона, змочивши його йодом або розчином діамантового зеленого, припудрити рану порошком стрептоциду і накласти антисептичну пов'язку. Подряпини можна заклеїти клеєм БФ або заліпити бактерицидним пластиром. Якщо немає ліків, шкіру можна промити бензином, водою з милом.

Під час венозної або капілярної кровотечі, коли кров заливає рану, на неї накладають стискувальну пов'язку за допомогою індивідуального пакета, поранену кінцівку піднімають угору. Артеріальну кровотечу можна зупинити, притиснувши судини вище пошкодженого місця. Якщо вражено руку, необхідно притиснути плечову артерію, якщо ногу - великими пальцями обох рук притиснути артерію до лобкової кістки (див. Додатки, рис. 64).

Під час кровотечі, що не спиняється, застосовують джгут, правильність накладання якого визначають по зупиненню кровотечі і зникненні пульсу (крім переферії). Замість джгута можна користуватись також ременем, мотузкою, рушником, обов'язково підклавши під них складену у кілька разів хустинку, марлю тощо. Джгут може перебувати на кінцівці не більше 1 год., а в умовах лижного або гірського походу (на холоді) - ЗО хв. По закінченні цього терміну його необхідно послабити і, якщо кровотеча не зупинилась, знову затягнути через декілька хвилин. Потерпілому рекомендовано зробити ін'єкцію протиправцевої сироватки і залежно від його стану транспортувати до найближчого медпункту.

Лікування гнійних ран передбачає насамперед очищення їх від гною, чому сприяють пов'язки з міцним розчином кухонної солі (1 чайна ложка на півсклянки води). Чим сильніше нагниває рана, тим частіше слід робити перев'язки, однак не більше 2-3 разів на день. Після того як рана очиститься від гною і її поверхня стане рожевою, слід накладати пов'язки із маззю (синтоміцинова емульсія), Змінюючи їх не частіше 1 разу на день.

Отруєння продуктами харчування і шлунково-кишкові захворювання. Споживання недоброякісних продуктів може спричинити харчове отруєння або гострий розлад шлунку. Симптомами захворювання є сильний біль у животі, гострий пронос, нудота, послаблення серцевої діяльності, підвищення температури. Оскільки їжу готують на всіх туристів, отруєння може одночасно вразити більшу частину групи в неочікуваний момент (слід мати на увазі, що інкубаційний період харчового отруєння триває кілька годин).

До шлункових захворювань може також призвести порушення режиму харчування: великі перерви у вживанні ЇЖІ, харчування сухою їжею, дуже гаряча або жирна їжа, погана вода тощо. Особливо часто хворіють туристи-новачки, які тамують спрагу водою із забруднених струмків, боліт або калюж, що містять небезпечні мікроорганізми або хімічні речовини.

Профілактика отруєння продуктами харчування. Для попередження отруєнь продуктами харчування необхідно дотримуватись правил гігієни у похідних умовах: не вживати варених сортів ковбаси, непереварених м'ясних і молочних продуктів домашнього приготування, зіпсованих консервів; питну воду брати тільки із чистих джерел і кип'ятити; не залишати для повторного вживання консервованих продуктів у відкритих банках (особливо металевих); не їсти продуктів із несвіжим запахом або таких, що втратили свій природний вигляд і колір.

Перша допомога при отруєнні. Насамперед слід промити шлунок, випивши кілька склянок теплої води із содою до появи блювання. Повторити промивання шлунка декілька разів, відтак випити півсклянки блідо-рожевого розчину перманганату калію і протягом трьох днів уживати по 1 пігулці ентеросептолу або інтестопану 4 рази на день. Надалі необхідно дотримуватись суворої дієти, пити міцний чай. Залежно від стану хворого його слід доставити на огляд лікаря. При болю рекомендуються серцеві і болезаспокійливі засоби.

Перша допомога при печії, болю в шлунку і його розладі. Лікування за цих симптомів передбачає дотримання режиму харчування. Під час печії не можна вживати кислі продукти, чорні сухарі, кисіль, солодощі, смажену птицю, спеції, сіль. Слід споживати молоко, каші (рисову, гречану, манну); сода або товчене вугілля (карболен) також усунуть або зменшать печію. Біль у животі передбачає прикладання гарячої грілки (нагрітого піску, каменя), із препаратів вживають бесалол по 1 пігулці 2-3 рази на день. Розлади шлунку лікують бесалолом і ентеросептолом (по 1 пігулці 2-3 рази на день).