Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей - Пангелов Б.П. - 5.2. Краєзнавчо-географічні дослідження під час подорожей

У туристсько-краєзнавчих походах здійснюються краєзнавчо-географічні дослідження, які дають змогу туристам не тільки розширювати свої знання природи рідного краю (місця подорожі), а й певним чином передбачати погоду на наступний день. До них належать метеорологічні, топографічні, геологічні, геоморфологічні, гідрологічні спостереження.

Метеорологічні спостереження

Ці спостереження в туристській подорожі дають змогу орієнтуватись у погоді й передбачати її зміни в найближчі години. Крім того, вони можуть слугувати цікавим матеріалом для характеристики мікроклімату різних районів.

До метеорологічних спостережень належать спостереження за хмарністю, спостереження за вітром, снігомірні спостереження та передбачення погоди за народними прикметами.

Спостереження проводять у точно визначений час: о 01, 07,13 і 19 год. за місцевим часом у період з жовтня до березня і о 02, 08, 14 і 20 год. в інші місяці. Можна обмежитися спостереженнями о 08, 14 і 20 год. і більшість досліджень проводити без приладів, візуально.

Спостереження за хмарністю. їх здійснюють з відкритого місця візуально за десятибальною шкалою. Безхмарне небо - 0 балів. Якщо хмарність дорівнює 10 балам, небо повністю закрите хмарами. Якщо хмари закривають 1/10, 3/10 неба, то хмарність відповідно дорівнює 1, 2, 3 тощо балів.

За висотою, на якій хмари розташовуються, їх класифікують на хмари верхнього ярусу (тонкі, білі, що не дають тіні і опадів, віщують зміну погоди); середнього ярусу (світлі, синювато-сірі, які всуціль закривають небо, або у вигляді хвиль, більших за хмари верхнього ярусу, крізь які сонце майже не просвічує); нижнього ярусу (низькі, сірі, складаються із великих важких скупчень, валів, що закривають небо суцільним покривом).

Спостереження за вітром. Воно полягає у визначенні напрямку і швидкості вітру. Якщо приладів немає, його швидкість визначають за шкалою Бофорта (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Вітрові бали (за шкалою Бофорта)

Закінчення таблиці 5.1

Снігомірні спостереження. У зимовому поході доцільно проводити спостереження за сніговим покривом: характером його поверхні, товщиною, однорідністю залягання тощо. їх здійснюють візуально і за допомогою лижної палиці з кільцем, яке можна легко зняти - найпростішої снігової мірки. Користуючись цією палицею, можна виміряти товщину снігового покриву і глибину лижні, а знаючи опорну площу лижі і вагу туриста з рюкзаком, приблизно визначити запаси вологи в снігу. Обов'язково слід позначати особливі метеорологічні явища (випадання опадів), грозові, оптичні та інші явища (росу, град, іній, заморозки, заграви, веселку, мерехтіння зірок, заметіль тощо).

Найпростішими приладами для вимірювання снігу є: термометр, барометр-анероїд, психрометр Ассмана, ручний анемометр.

Усі метеорологічні спостереження необхідно записувати у щоденник погоди. У ньому зазначають місце, дату, строки спостережень, а також їх результати (тиск, вологість і температуру повітря, напрямок і швидкість вітру, форму хмар, хмарність і певні атмосферні явища).

Обов'язково необхідно записувати прогноз погоди за місцевими прикметами і потім виявити відповідність прогнозу дійсності.

Передбачення погоди за народними прикметами. Прогноз погоди за місцевими метеорологічними ознаками можуть здійснювати туристи з урахуванням усіх метеорологічних явищ.

Народні прикмети уможливлюють передбачення погоди для порівняно обмеженої території протягом доби. Для достовірності прогнозу потрібно врахувати багато природних явищ у комплексі, а не дві-три прикмети.

Ознаки малохмарної погоди, без опадів (улітку - теплої, взимку - морозної):

1. Під час заходу і сходу сонця зоря жовта, золотиста, рожева. її зеленуватий колір вказує на тривале збереження характеру погоди.

2. Після негоди поступове послаблення вітру, припинення опадів, зменшення хмарності, літом уночі - похолодання.

3. Зі сходом сонця з'являються купчасті хмари. До обіду їх розміри збільшуються. На вечір хмари розсіюються і після заходу сонця зникають.

4. Після заходу сонця на траві з'являється роса, яка збільшується перед сходом сонця, а зі сходом зникає. Навесні і восени замість роси на землі і дахах утворюється іній.

б. Улітку уночі над низинами (болотами, лощина-ми, річками) клубочиться туман.

6. На вечір і до ночі у низинах і долинах стає холодніше, ніж на пагорбах, у лісі - тепліше, ніж на відкритих місцях.

7. Серпанок вкриває верхівки гір.

8. Літом уночі зовсім безвітряно. На обід вітер посилюється, а на вечір знову стихає.

9. Удень вітер дме з моря, уночі - з суші. 10. Тиск повітря підвищується.

Ознаки негоди (хмарної, з обложним дощем або снігопадом і вітром):

1. На горизонті з'являються тонкі перисті хмари, витягнуті у вигляді ниток із завернутими кінцями. Такі хмари є свідченням непогоди на відстані 900- 1000 км, яка може поширитися на територію приблизно через 20 год.

2. Тонкі перисті хмари поступово затягують усе небо і перетворюються на перисто-шарові, вкривають небо щільним шаром. Якщо ці хмари закривають сонце чи місяць, їх оточують білі кола. Насувається суцільна хмарна пелена; сонце і місяць стають невидимими; через деякий час починається дощ або сніг.

3. Вечірня або ранкова зоря набуває червоного, іноді навіть багряно-червоного кольору. Сонце сідає за хмару.

4. Вітер різко змінює напрямок і на вечір посилюється.

5. У горах уночі вітер дме з долини в гори, вдень - навпаки.

6. Тиск повітря падає.

7. Роса або іній не з'являються.

8. Надвечір тепліше, ніж удень.

9. У низинах і на пагорбах, у лісі та на відкритих місцях - однакова температура повітря.

10. У горах відбувається зниження температури у ранкові години.

11. Туман, що утворюється ввечері, зникає до сходу сонця, не стелиться, а піднімається вгору.

Ознаки мінливої погоди (з короткочасними опадами, улітку - із грозами з подальшим зниженням температури повітря ):

1. На горизонті спостерігаються перисто-купчасті хмари дрібної фактури.

2. З'являються витягнуті хмари, схожі на велике зерно сочевиці.

3. У літній час увечері або вранці утворюються хмари у вигляді зубців або гребінців.

4. Одночасно спостерігаються декілька ярусів хмар, б. Улітку відчувається задуха (парить).

6. Тиск повітря спочатку мало змінюється, потім раптово починає знижуватись.

Ознаки гарної погоди:

1. Місяць під час сходження оточений червоним колом, яке швидко зникає.

2. Зірки слабо мерехтять зеленуватим кольором.

3. Гострий місяць.

4. Стрижі літають високо.

5. Увечері дзвінко і часто співає зяблик.

6. Комарі і мошкара літають роєм (стовпчиком).

7. Жучок сонечко, взятий у руки, швидко злітає.

8. На вечір лунко стрекочуть коники.

9. Чайки зранку летять у море.

10. Усю ніч співають солов'ї.

11. Жуки-гнойовики літають низько над землею.

12. Увечері кричать чайки.

18. Бджоли рано вилітають у поле.

14. На траві, кущах, деревах густе павутиння.

15. Усі квіти кульбаби розкриті.

16. На ставках і річках розкриті білі лілії і жовте латаття.

17. Закручене листя костяники, папороті-орлянки, безсмертника.

18. Гілки ялини, ялівцю спрямовані вгору.

19. Випрямлені трилопастні листки (конюшини).

20. Дим (за відсутності вітру) піднімається вертикально вгору.

21. Вугілля у багатті швидко покривається попелом, тьмяно тліє.

Ознаки поганої погоди:

1. Дуже мерехтять зірки червоним або яскраво-синім кольором.

2. Зірки після ясного дня погано видно.

3. Стрижі літають низько.

4. Зяблики "скриплять", а сови кричать удень.

5. Кури і горобці купаються у куряві, горобці голосно цвірінчать.

6. Качки, чайки, лебеді часто пірнають, голосно кричать, тріпочуть крилами.

7. Риба, виплигуючи з води, хапає мошкару.

8. Ящірки ховаються у норах.

9. Жаби вилазять з болота і глухо квакають.

10. Бджоли літають допізна, увечері дуже активні.

11. Мурахи ховаються у мурашники, закриваючи у них ходи.

12. На землі не видно мурах, а земляні черви виповзають на поверхню.

13. Собаки мало їдять, багато сплять, качаються по землі.

14. Коти "вмиваються" (труть лапами морду і вуха).

15. Худоба жадібно їсть траву.

16. Коні хриплять і фиркають.

17. Пожвавлено пересвистуються бурундуки.

18. Закриті квіти кульбаби, білих лілій, жовтих кубишок.

19. Посилюють виділення нектару жимолость, акація, буркун, куколиця лугова.

20. "Плач" (поява крапель вологи, липкого соку на листках) клена, верби, каштана, черемшини, стрілолиста, ті лорі за.

21. Посилюються звуки та запахи.

22. Гудять електричні дроти.

23. Дим клубочиться і стелеться по землі.

24. Вугілля у багатті яскраво тліє.

25. На вогонь багаття летить багато комах.