Рекреаційна географія - Масляк П.О. - 8.4.3. Діловий туризм

Діловий туризм в Україні лише починає розвиватися. Все більше українських фірм займаються цією справою. Організація ділових поїздок, які відбуваються з обов'язковою розважальною програмою, є доволі складною справою.

Ділова людина, особливо іноземний бізнесмен, хотіла б поселитися в Україні не просто в першокласному готелі, а у спеціалізованому бізнес-готелі, обов'язковою складовою якого є диверсифікований бізнес-центр, що має надавати безліч ділових послуг з обов'язковою розважально-ознайомлювальною програмою.

Сучасний період розвитку України, все більша зацікавленість нашою державою з боку ділових людей з усього світу зумовлює те, що за визначальної ролі Києва в міжнародних і національних економічних зв'язках невпинно зростає роль інших міст, у першу чергу обласних центрів. При цьому головним гальмом розвитку ділового туризму є відсутність належного готельного господарства.

Будь-який сучасний готель має об'єднувати в єдиний комплекс бізнес-центр, центр дозвілля, підприємства сфери послуг і торгівлі. Все це має закладатися ще на стадії проектування будівництва чи перебудови готельної мережі. Для ділових людей велике значення мають телекомунікаційні послуги. Фактично нині жоден з готелів України не має повністю адекватного сучасним вимогам телекомунікаційного комплексу.

Нинішня тенденція в організації конференцій, симпозіумів, конгресів, семінарів тощо уже не орієнтується на глобальні відкриття чи навіть отримання нової інформації. Ділові люди, що працюють у різних сферах, зокрема і в науці, чекають від ділових поїздок не тільки укладення нових вигідних контрактів, а й підвищення творчої активності в результаті зміни обстановки і набуття нових незабутніх вражень про країну перебування, які можуть бути забезпечені лише національною специфікою. Чим більш вона диверсифікована, тим краще.

Діловий туризм в Україні має розвиватися на ґрунті особливої української національної специфіки, на усвідомленому рівні відтворення національного середовища, певному колориті й атмосфері. За таких умов нудна і виснажлива поїздка перетвориться на свято, здатне реально підвищити працездатність і творчу активність. Головне тут для країни, що приймає, є приязне ставлення ділових людей до України і бажання відвідати її ще раз. На жаль, нинішні умови ділового туризму в Україні такого бажання в багатьох випадках не викликають.

Великий дефіцит у нашій країні і відповідних кадрів організації ділового туризму. Необхідна підготовка висококваліфікованих працівників відділів конференц-сервісу готелів, які були б здатні на відповідному рівні обслуговувати не лише форуми, конференції, семінари, конгреси, презентації тощо, а й організовувати корпоративні заходи культурно-розважального напряму, тобто "дні компанії", свята, вечірки, поїздки містом тощо.

Крім забезпечення гостей ділових форумів сучасною оргтехнікою, виходом в Інтернет, оперативною поліграфією, мобільною фуршетною групою, слід організувати можливість здійснення фінансових розрахунків, бізнесу. 3 цією метою в номері такого клієнта має бути створений своєрідний міні-офіс.

В Україні діловий туризм перебуває в зародковому стані. Однак входження нашої держави до дедалі більшої кількості міжнародних організацій, проведення тут європейських і світових форумів, спортивних змагань і чемпіонатів швидко змінять ситуацію на краще.

8.4.4. Міський туризм

Міський туризм має великі перспективи для розвитку в Україні. Він ґрунтується на потужній природно-рекреаційній та історико-культурній базах. Туристична діяльність у містах країни набуває все більшого поширення. Зростає частка таких міських поселень, де туризм уже нині перетворився на основну статтю фінансування місцевого бюджету. Впродовж останніх років кількість таких міст невпинно зростає.

Особливо важливу роль у міському туризмі відіграє випереджальний розвиток розважального туризму. Найбільш диверсифікована індустрія розваг у столиці, а також у Львові та Одесі. Швидкими темпами вона розвивається в обласних центрах та містах з чисельністю населення понад 100 тис. осіб.

Відроджується театральне життя. В Києві нині понад 30 театрів. Національний академічний театр опери та балету України ім. Т.Г. Шевченка навіть дає спеціальні закриті вистави для дипломатів й іноземних туристів. Велика кількість театрів (від 7 до 12) знаходиться у таких містах, як Львів, Одеса, Дніпропетровськ. Від 4 до 6 їх у Харкові, Ужгороді, Сімферополі, Донецьку, Луганську, Івано-Франківську, Чернігові, Запоріжжі та Севастополі.

Зростає відвідування туристами музеїв міст України. Особливою популярністю користуються музеї архітектури та побуту просто неба, зокрема музейні комплекси Києва, Львова, Чернівців і Ужгорода. В останні роки збільшилася кількість туристів, перш за все іноземних, які відвідують картинні галереї Києва, Львова, Одеси, Харкова, Феодосії та інших міст України.

Міський туризм в Україні надзвичайно диверсифікується. Якщо в минулому основою для розвитку туризму в невеликих містах були різні лікувальні ресурси (Трускавець, Моршин, Саки, Ялта, Миргород, Хмільник та ін.), то нині такою основою може стати розширення природно-заповідного фонду (Шацьк, Турка, Путила), відновлення історичної пам'яті (Лубни, Ніжин, Конотоп, Батурин, Чигирин, Новгород-Сіверський, Біла Церква тощо).

Розширення археологічних розкопок за участю або з фінансуванням інших країн, які вбачають в Україні свою прабатьківщину (Індія, Скандинавські країни, Росія, Іран тощо), дає новий імпульс для розвитку міського туризму. У багатьох містах України або біля них виявлено залишки укріплених городищ, поселень, визначні "царські" кургани і т. ін. Археологічний туризм нині вже отримав розвиток у Керчі, Збаражі та інших містах, переважно півдня країни. Попереду освоєння знаменитого городища Гелон на межі Полтавської і Сумської області з 40-километровим подвійним валом, аналогів якого у світі немає. Базою для археологічного туризму в Гелоні можуть стати декілька малих міст Полтавщини і Сумщини.

Найбільший інтерес у туристів з усього світу викликають пам'ятки Київської Русі (IX—XII ст.) у Києві, Новгороді-Сіверському, Каневі, Овручі, Чернігові, Острі, а також фортеці Луцька, Хотина, Меджибожа, Судака, Білгорода-Дністровського, Мукачева та інших міст. їх органічно доповнюють палацеві ансамблі, пам'ятки культової архітектури, стародавні дерев'яні церкви, пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо. Невеличкі міста і містечка, особливо Західної України, зберегли давні українські промисли і традиції, які є базою розвитку туризму. Музей прикладного мистецтва Галичини вже освоєний як об'єкт туризму. У майбутньому створення єдиної мережі міського туризму України з комплексом взаємодоповнюючих і взаємозамінних елементів для туристів з різних регіонів світу і з різними рекреаційними потребами.

Запитання та завдання

1. Які території й об'єкти України мають містичний імідж?

2. Яку роль, на вашу думку, відіграє свідоме культивування міфів і легенд у гральному бізнесі?

3. Дайте визначення виставки.

4. Що таке ярмарок?

5. Як поділяються виставки?

6. Назвіть основні столичні і регіональні виставкові центри.

7. Чому виставкова діяльність є потужним імпульсом для розвитку туризму?

8. Які основні засади розвитку ділового туризму в нашій країні?

9. На що нині орієнтуються люди у ділових поїздках?

10. В яких містах України найдиверсифікованіша індустрія розваг?

11. Де в Україні розвивається археологічний туризм?

12. Чому важливо створити єдину мережу міського туризму в країні?

Висновки

Центрами територіальної організації рекреаційно-туристичного комплексу України, просторовими точками його опорного каркаса були і залишаються курортно-оздоровчі заклади. Курорт — це місцевість, що володіє відповідними лікувальними умовами і ресурсами, які використовуються для лікування й оздоровлення людей певною господарською структурою.

Лікувально-курортні установи в основному поділяються на типи: а) за особливостями наявних природних умов і ресурсів; б) характером оздоровчого впливу на людину. За першим підходом до типології курортів виокремлюють бальнеологічні, грязьові, кліматичні, кумисолікувальні тощо. За другим — лікувальні, реабілітаційно-коригуючі, рекреаційно-профілактичні.

Оздоровчо-спортивна діяльність є однією з найдоступніших і наймасовіших форм рекреації. її роль буде постійно зростати, зважаючи на об'єктивно зумовлене зменшення фізичної рухливості та активності людей.

За комплексом природних умов і ресурсів Україна має всі можливості для розвитку найрізноманітніших видів активного відпочинку не тільки національного, а й світового масштабу. Особливо великі перспективи розвитку пішохідного, водного, велосипедного, гірськолижного і спелеологічного видів туризму.

Пізнавальний аспект наявний практично в усіх видах рекреаційної діяльності. Україна багата на історико-культурні, природні й екологічні пізнавальні ресурси. Під охорону держави взято понад 70 тис. пам'яток історії та культури.

Розваги у житті сучасної людини відіграють всезростаючу роль. Нині фактично будь-яка рекреаційна діяльність супроводжується різними розважальними заходами. До суто розважальних видів рекреаційної діяльності належить гральний бізнес.

Тестовий контроль

1. Ядрами територіальної організації рекреаційно-туристичного комплексу України є:

а) заповідні урочища;

б) курортно-оздоровчі заклади;

в) кліматичні ресурси.

2. За характером оздоровчого впливу на людину лікувально-курортні установи поділяються на:

а) рекреаційно-профілактичні;

б) кліматичні;

в) грязьові.

3. Курорти як господарські об'єкти виникли в Україні у:

а) XVI ст.;

б) ХIIст.;

в) XIX ст.

4. Перша в Україні грязелікарня виникла в 1827 р. у місті:

а) Саки;

б) Миргород;

в) Трускавець.

5. Найбільша кількість санаторно-курортних закладів України зосереджена в:

а) Одесі;

б) Закарпатті;

в) АРК.

6. На основі потужних родовищах вуглекислих вод діють лікувальні заклади у:

а) Миргороді;

б) Поляні;

в) Моршині.

7. Сульфідні мулові грязі використовують для лікування захворювань опорно-рухового апарату в місті:

а) Миргород;

б) Немиров;

в) Саки.

8. Спелеотуризм світового масштабу має можливості для розвитку в:

а) Донбасі;

б) Карпатах;

в) Криму та на Поділлі.

9. Екстремальний туризм найбільшою мірою може розвиватися на:

а) масиві Свидовець;

б) Словечансько-Овруцькому кряжі;

в) Мізоцькому кряжі.

10. В Україні кількість річок довжиною понад 100 км становить:

а) до 10;

б) 784;

в) 163.

11. Найвищу категорію складності для водного туризму мають річки:

а) гірських районів;

б) височин;

в) низовин.

12. Яка в Україні кількість відкритих печер:

а) 10;

б) 120;

в) 1100?

13. Спортивною печерою Поділля є:

а) "Кришталева";

б) "Озерна";

в) "Млинки".

14. Печера "Хід конем" знаходиться:

а) в Карпатах;

б) в Криму;

в) на Поділлі.

15. Найкраще облаштованим гірськолижним курортом України е:

а) Яблуниця;

б) Буковель;

в) Драгобрат.

16. В Україні взято під охорону держави таку кількість пам'яток історії і культури:

а) 163;

б) понад 70тис;

в) до 12 тис.

17. Нині кількість сільських будинків, забезпечених природним газом, становить:

а) 7%;

б) 12%;

в) 18%.

18. Один з видів туризму, який здійснюється в екологічно збереженому людиною природному середовищі з метою пізнання природи і відпочинку, називається:

а) сільським зеленим;

б) діловим;

в) екологічним.

19. Основою екотуризму України є:

а) села;

б) гори;

в) національні природні парки.

20. Виставковий центр "Морські технології" знаходиться в місті:

а) Херсон;

б) Одеса;

в) Бердянськ.

21. Найбільша кількість театрів, окрім Києва, знаходиться у місті:

а) Львів;

б) Суми;

в) Луцьк.