1. У процесі розвитку картографії і туристичної індустрії виникла спеціальна картографічна дисципліна — туристична картографія. Картографія туризму покликана бути на службі мандрівників. Практичні потреби туристів повсякчас вимагають інформацію географічного характеру та картографічне супроводження подорожей.
2. Карти туристичні — це карти, призначені для забезпечення потреб туристично-екскурсійної справи, один із видів карт тематичних. Туристичні карти можуть охоплювати значні райони, цікаві з точки зору туризму та відпочинку (наприклад, курортне узбережжя Криму), національні парки, міста, окремі пішохідні, лижні, автомобільні маршрути.
3. У туристичному картографуванні склалася ціла система різноманітних туристичних умовних знаків. Поряд зі спеціальними туристичними знаками, які традиційно використовують на картах, планах і схемах, існує система туристичних знаків на місцевості. Обидві системи умовних знаків покликані сприяти туристу в своєчасному отриманні корисної інформації, допомагати йому орієнтуватися у незнайомій місцевості, повідомляти про найцікавіші туристичні атракції й об'єкти туристичної інфраструктури, вказувати напрям руху вздовж туристичних маршрутів тощо.
4. Туристичне маркування (знакування) — це система спеціальних умовних позначень, які наносяться на місцеві предмети чи прикріплюються на місцевості для розмітки туристичних маршрутів (пішохідних стежок у природних ландшафтах, екскурсійних маршрутів, вело-, мото-, лижних й інших шляхів).
Контрольні питання
1. Опишіть історію становлення спеціальної туристичної картографії.
2. Як Ви можете охарактеризувати сучасний/ стан розвитку туристичної картографії в Україні?
3. Розкрийте поняття "туристична карта" та вкажіть основні елементи її інформаційного наповнення.
4. Назвіть типи туристичних карт. У чому полягають відмінності між ними?
5. Які спеціальні туристичні умовні позначення використовуються на місцевості та на карті?
Рекомендована література
1. Алешин В. М., Серебреников А. В. Туристская топография. — М.: Профиздат, 1985. — 160 с.
2. Бардин Н. В. Азбука туризма (О технике пешеходных путешествий): Пособие для учителей, руководителей туристических походов со школьниками. — М.: Просвещение, 1981.
3. БерлянтА.М. Карта — второй язык географии: Очерки о картографии: Кн. для учителя. — М.: Просвещение, 1985.
4. Борисовская Н. А. Старинное гравирование карт и панно. — М.: Галактика, 1992.
5. Вавричин М., Дашкевич Я., Кришталович У. Україна на стародавніх картах. Кінець XV — перша половина XVII ст. — К.; Картографія, 2004. — 208 с.
6. Воронкова Л. П. История туризма: Учеб. пособ. — Москва; Воронеж, 1999.
7. Воронов А. Справочник туриста по топографии. — Краснодар: Краснодар, кн. изд., 1973.
8. ВяткинЛ. Туризм и спортивное ориентирование. — М.: Академия, 2001.
9. Географічна енциклопедія України: В 3 т. / Відп. ред. О. М. Маринич. — К.: Українська Радянська Енциклопедія імені М. П. Бажана, 1990. — Т. 2. — С. 126—127.
10. Доменко Г. П. История туризма в дореволюционной России и СССР. — Ростов-на-Дону: Изд. Ростов, ун-та, 1988.
11. Дрогушевська I. Л., Коляда О. L, Кучеренко Г. М. Туристичні картографічні твори // Вісник геодезії та картографії. — 2004. — № 2. — С. 32—36.
12. Нагородній В. В., Матусевич К. М. Основи топографії і картографії: Посіб. для вчителів. — К.: Радянська школа, 1977.
13. Заник В. Картографія Карпат на фоні великої політики // Карпати. Туризм. Відпочинок. — 2004. — № 1. — С. 14—15.
14. Інструкція зі знакування туристичних шляхів. Розроблено Ініціативною групою при Управлінні курортів і туризму Львівської обласної державної адміністрації. — Л., 2004. — 23 с.
15. Калацюк Ю. Я. Державне науково-виробниче підприємство "Картографія" (1944—2004): Історичний нарис / Ю. Я. Калацюк, P. І. Сосса, І. С. Руденко. — К.: Картографія, 2004. — 84 с.
16. Картография с основами топографии. Часть 1 и 2 / Под ред. А. В. Гедимина. — М.: Просвещение, 1973.
17. Короткий В., Попович С. Слідами великого пішохідця // Міжнародний туризм. — 1997, — № 3.
18. Костриця М.Ю. Практикум з географічного краєзнавства: Посіб. для вчителя. — К.: Радянська школа, 1979.
19. Куприн А. М. На местности и по карте. — М.: Недра, 1992.
20. Куприн А. М. Умей ориентироваться на местности. — М-: ДОСААФ, 1969.
21. Курилова В. И., Сермеев Б. В. Справочник для начинающего туриста. — Одесса: Маяк, 1990.
22. Леонардо да Вінчі — географ і картограф // Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2002. — № 5.
23. Маркировка туристических маршрутов: Метод, рекомендации. — М.: ЦРИБ Турист, 1975.
24. Матусевич К. М. Польова практика з основами топографії. — К.: Вища школа, 1970.
25. Матусевич К. М., Семенів В. С. Найпростіші вимірювання на місцевості. — К.: Радянська школа, 1981.
26. Меньчуков А. Е. В мире ориентиров. — М.: Недра, 1986.
27. Подорожі Марко Поло // Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2002. — № 1. — С. 4—7.
28. Прасул Ю. І. Наукові основи системного картографування регіонів України для потреб туризму (на прикладі Харківської області): Автореф. дис. ...канд. геогр. наук: 11.00.12. — К., 2004. — 20 с.
29. Прасул Ю. І. Системне туристичне картографування регіонів України: наукові засади, цілі, перспективи // Український географічний журнал. — 2002. — №4. — С. 68—73.
30. РошинА. М. Ориентирование на местности. — М.: Недра, 1966.
81. Рошин О. М. Без компаса і карти. — К.: Радянська школа, 1971.
32. Салшцев К.А. Картография: Учеб. для географ, специальностей ун-тов. — М.: Высшая школа, 1982.
33. Северинов В. Картографія туризму: 500 років на службі мандрівників // Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2000. — № 34. — С. 7—8.
34. Славетний мандрівник (до 300-річчя від дня народження Василя Григоровича Барського) // Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2001. — № 14.
35. Собашко В. Дорогами і стежками Карпат: Туристичний путівник. — Л.: Центр Європи, 2003. — 328 с.
36. Cocea Р. /. Документи про зародження державної картографічної служби в Україні // Вісник географії та картографії. — 2003. — № 1. — С. 53—58.
37. Cocea Р. J. Картографічні твори, видані ДНВП "Картографія" (1945—2003): Бібліографічний покажчик. — К.: Картографія, 2004. — 248 с.
38. Cocea Р. /. Становлення картографо-геодезичної служби в Українській Народній Руспубліці // Вісник географії та картографії. — 2003. — № 2. — С. 10—16.
39. Спутник туриста / А. В. Бирвков, И. Я. Брауде, Б. Е. Владимирский и др; сост. К. И. Вахлис. — К.: Здоровье, 1991.
40. Федорченко В. К.,Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: Навч. посіб. / Перед. В. А. Смолія. — К.: Вища школа, 2002.
41. Шаблій О. Володимир Кубійович як картограф // Пам'ятки України. — 1996. — № 2. — С. 117—126.
42. Швець О. Історія географічної карти в стародавньому світі // Чумацький шлях, — 2001. — № 1. — С. 21—24.
43. Штюрмер іО. А. Краткий справочник туриста. — М.: Профиздат, 1985.
44. Шувалов Я. Л. Основы топографии. — М.: Профиздат, 1968.
45. Энциклопедический словарь географа-краеведа. — М.: Просвещение, 1981.
46. Юньев И.С. Краеведение и туризм. — М: Знание, 1974.
Розділ 4. ПРИРОДНІ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ
4.1. Наукова сутність та суспільне значення рекреації у природному середовищі
4.2. Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України
4.3. Історія заповідної справи в Україні та поняття про державний природно-заповідний фонд
4.4. Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України
Науково-дослідна функція
Екологічна функція
Соціальна функція
Природо-пізнавальна функція