Туристичний бізнес - Мальська М.П. - 2.14. Концепція функції туризму

Туризм як багатовимірне суспільно-економічне і культурне явище є серйозним чинником змін, як серед учасників туристичного руху, так і на території свого розвитку. Ці зміни можуть розглядатися в кількісних та якісних категоріях. Одним з дослідницьких підходів, який застосовується для опису змін під впливом туризму, переважно якісного характеру, є концепція функції туризму. Під функцією туризму розуміють очікувані і реальні вигоди та переваги для учасників туристичного руху, а також мешканців відвідуваних ними територій. Суть цієї аналітичної концепції полягає в оцінці наслідків розвитку туризму або участі в них визначених осіб в аксіологічних категоріях, а отже їх позитивних і негативних властивостей. Не слід плутати цього підходу з концепцією туристичної функції. К.Пшецлавський (1996) вважає, що туризм виконує позитивні функції щодо туриста тоді, коли:

- забезпечує йому комфортність подорожі та перебування;

- створює умови для відпочинку, розваг і покращення здоров'я;

- сприяє навчанню;

- формує почуття прекрасного;

- дає можливість брати участь у культурному житті;

- дозволяє краще пізнати світ і себе;

- є нагодою для роздумів;

- дає відчуття волі і свободи поведінки згідно з переконаннями. Щодо мешканців відвідуваних територій туризм виконує позитивні функції тоді, коли:

- сприяє поліпшенню умов життя населення;

- активізує економічний розвиток туристичної місцевості;

- уможливлює формування правильних взаємин між людьми та розвиток освіти;

- спричиняється до закономірного процесу соціалізації молоді відвідуваних місцевостей та виключення патологічних явищ.

Аналіз функції туризму ведеться у вимірі конкретної особистості та суспільства загалом. З точки зору туриста кожен виїзд може бути для нього нагодою для того, щоб отримати певну користь або ж пережити негативний досвід. Аналіз шансів, які створює туризм, є предметом соціологічних і педагогічних досліджень, особливо в вимірі виховних і освітніх аспектів. Завданням педагогіки туризму є формування позитивного ставлення молодих осіб до туристичної активності та пропаганда здоров'я і активного відпочинку, бажання особисто пізнавати світ.

До головних функцій туризму відноситься:

а) функція відпочинку, пов'язана із задоволенням потреб відновлення фізичних і психічних сил;

б) оздоровча функція, пов'язана з покращенням стану здоров'я в результаті туристичних виїздів, напр. до санаторіїв;

в) виховна функція, яка стосується сукупності впливів і діяльності, спрямованої на формування розвитку людини (туриста) в процесі туристичного виїзду;

г) економічна функція, яка виникає з факту, що туризм є, зокрема, чинником економічного розвитку територій туристичної рецепції;

д) навчальна функція (напр. пізнавальна, освітня), пов'язана з пізнаванням світу, набуванням досвіду;

е) функція охорони природи, яка виникає з охорони об'єктів природної спадщини для розвитку туризму (напр. національних парків) а також формування екологічної свідомості серед туристів;

є) політична функція, напр. через формування іміджу країни за кордоном;

ж) містоформуюча функція, що виникає з процесу туристичної урбанізації і розвитку міст;

з) етнічна функція, яка супроводжує приїзд осіб (емігрантів або їх нащадків) до країни предків.

Противагою до цих функцій туризму є його негативні наслідки, що називаються дисфункціями туризму. Дисфункції туризму - це усі негативні явища, що є результатом розвитку туризму, які стосуються негативних змін в природному, суспільному, культурному середовищі, у сфері економічного життя відвідуваних територій та усіх видів патологічної поведінки серед туристів. Головною причиною негативних змін є те, що сучасний туризм є масовим і надто комерційним явищем. До найбільш розповсюджених негативних наслідків розвитку туризму на територіях туристичної рецепції, зокрема, відносимо:

- нищення навколишнього природного середовища внаслідок масового туристичного руху а також розширення і функціонування туристичної інфраструктури, пов'язаної з процесом туристичної урбанізації;

- комерціалізацію традиційної місцевої культури;

- суспільні патології у відвідуваному суспільному середовищі (проституція, алкоголізм, наркоманія);

- дезінтеграцію сім'ї і поляризацію місцевого населення;

- залежність місцевої туристичної економіки від зовнішніх чинників.

Концепція функції туризму не обмежується лише вище згаданими її аспектами. Це питання дуже широке, воно також стосується проблеми професійної етики працівників туристичної галузі та формулювання цілей розвитку туризму на різних рівнях стратегічного планування. Аналіз функцій і дисфункцій туризму знаходить також своє застосування при визначенні принципів та ідей сталого розвитку туризму.

Зрозуміло, що досягнення максимального дослідницького ефекту у вивчені сучасного туризму, вимагає науково обґрунтованого, комплексного і збалансованого алгоритму, поєднання всіх вище розглянутих концепцій і підходів.