У Німеччині діє близько З 000 кооперативних банків, у містах їх називають Фольксбанк, а в сільській місцевості - Райфайзенбанк. Кооперативні банки - це порівняно невеликі кредитні установи, кількість яких за останні роки постійно зменшується у зв'язку з їх злиттям. Основою створення кооперативних банків у Німеччині послужила ідея про "допомогу шляхом самодопомоги", що з'явилася більше 125 років назад, ґрунтувалася на принципі самоврядування і солідарної відповідальності. Сьогодні кооперативні банки пропонують універсальний асортимент послуг, не дивлячись на те, що їх діяльність зосереджена на безстрокових і ощадних внесках, а також на видачі короткострокових і середньострокових кредитів своїм членам. Необхідно зазначити, що обсяг довгострокових кредитів постійно зростає. Якщо раніше членами кооперативного банку були ремісники, особи, які займалися промислом, і фермери, то нині основна маса - робочі і службовці.
Операції розрахунку між окремими кооперативними банками проходять через регіональні центральні банки, завдання яких приблизно відповідають завданням жироцентралій в організації ощадних кас. Ця група банків складається з чотирьох установ. Верховною організацією кооперативної банківської групи є DG Bank (DeutscheGenossenSchaftsBank AG), який має право випускати акції і виконує банківські операції всіх видів. Як універсальний комерційний банк, він здійснює свою діяльність по всьому світу.
Спеціалізовані банки
Разом із комерційними банками, що діють універсально, у Німеччині існує цілий ряд спеціалізованих банків. Сюди входять іпотечні банки та інші кредитні установи, що видають кредити під заставу реальних цінностей, спеціалізовані кредитні установи; банки, що надають позики з погашенням у розстрочку; кредитні установи, що видають позики для індивідуального будівництва; поштовий банк; кредитні установи промисловості тощо. Через спеціалізовані банки відбувається більше однієї четвертої ділового обороту всіх кредитних установ Німеччини. Приблизно кожен третій великий банк із діловим оборотом близько 2,5 млрд євро - спеціалізований банк.
Основну групу спеціалізованих банків становлять 30 приватних іпотечних банків, спеціалізованих банків, що надають кредити на земельні ділянки і комунальні кредити. Вони видають довгострокові кредити для фінансування житлового будівництва і реконструкції житлових будинків, а також для промислових і сільськогосподарських капіталовкладень (під заставу земельних ділянок). Другий основний вид операцій - надання комунальних кредитів Федерації, землям і муніципалітетам, іншим корпораціям і установам публічного права. Комунальні кредити значною мірою перевищують кредити на житлове будівництво. Дві кредитні установи цієї групи фінансують суднобудування (на базі сере-дньострокових і довгострокових кредитів). Необхідні засоби для кредитування вказані банки отримують за рахунок продажу на ринку капіталу заставних листів і облігацій комунальної позички.
Близько десяти публічно-правових іпотечних банків, як і приватних іпотечних банків, спеціалізуються у сфері надання іпотечних та комунальних кредитів. Ці кредитні установи беруть свій початок із XVIII сторіччя. У ті часи вони створювалися як громадсько-правові примусові об'єднання землевласників з метою видачі дешевих кредитів для сільського господарства. Серед приватних і громадсько-правових ощадних кас, що видають кредити для індивідуального будівництва, понад 30-ти здійснюють фінансування приватних будинків і квартир за принципом колективного накопичення заощаджень. Привабливість накопичення грошових коштів полягає перш за все у праві вкладника на отримання кредиту для житлового будівництва з порівняно невисокою і стабільною процентною ставкою на весь термін дії кредиту. Накопичувальні внески на будівництво житла в ощадній касі при певній величині доходу вкладника заохочуються державною премією (у розмірі до 10 відсотків) або ці внески (до певної максимальної суми) не обкладаються прибутковим податком.
До групи спеціалізованих банків належать і близько 30 гарантійних банків і гарантійних товариств із кредитування. Вони є установами самодопомоги для середніх і малих підприємств. Основне завдання цих кредитних установ, які існують із середини 50-х років, - усунення несприятливих умов для дрібних і середніх підприємств, які можуть виникати із-за їх слабкої фінансової забезпеченості. Крім того, вказані банки і товариства дають гарантії на випадок виникнення збитків у підприємств ремісничої, торгової і промислової сфер діяльності. Останні, у свою чергу, служать гарантіями для банків, що надають їм кредити.
На початку 1990 року свою комерційну діяльність почав поштовий банк як спеціалізований банк розрахунків і операцій з внесків. До сьогодні в Німеччині існували 2 поштових ощадних банки і 14 поштових жироустанов. Вони були підприємствами німецької федеральної пошти. Поштовий банк - установа, майно якої належить Федерації. Поштовий банк має у своєму розпорядженні понад 20 000 відділень по всій території Німеччині.
Близько 20 кредитних установ з групи спеціальних банків мають організаційно-правову форму торгових товариств. Наприклад, АКА Ausfurkredit-GeselSchaft GmbH, товариство з обмеженою відповідальністю і кредитна установа з відновлення (KFW) фінансують в основному експорт у країни, що розвиваються, а кредитна установа з відновлення надає кредити для капіталовкладень в економічно слабкі регіони Німеччини. Інші кредитні установи надають підтримку державним програмам з розвитку промисловості, фінансують соціальне житлове будівництво, невеликі і середні підприємства, сільське господарство.
Банківські союзи
Для представлення інтересів банків у відносинах із законодавчим органом, з Федеральним банком, з Відомством з нагляду за кредитною справою та з іншими державними органами, а також з громадськістю усі групи банків організовані в кредитні союзи. Кредитні союзи беруть участь у парламентських слуханнях під час ухвалення парламентом (Рейхстагом) найважливіших законодавчих рішень, співробітничають із Німецьким федеральним банком і Федеральним відомством з нагляду в розробці й уніфікації правил ведення банківської справи. Значна роль у цьому Федерального союзу німецьких банків.
Федерації, що діють на рівні, центральні банківські союзи приватних банків, ощадних кас і кооперативних банків мають регіональні і навіть локальні організації. Крім того, до складу банківських союзів входять ревізійні об'єднання. Незалежно від державного контрольного органу вони здійснюють контроль за діяльністю та ліквідністю банків, що входять до складу союзу. Ступінь співпраці державних органів контролю з цими союзами досить великий. Наприклад, ліцензію (дозвіл на право займатися банківською діяльністю) видає Відомство з нагляду за кредитною справою, яка при цьому зобов'язана враховувати думку відповідного банківського союзу (ст. 32 ЗКД). Відповідні союзи по групах банків займаються також організацією системи страхування депозитів. Це характерна особливість німецької системи захисту вкладників, завдяки якій грошові кошти на рахунках клієнтів зберігаються практично в повному обсязі.
Прикладом успішного функціонування банківської системи Німеччини може слугувати ЇЇ дворівнева структура, при якій чітко розмежовані функції центрального банку і функції комерційних банків. Досвід Німеччини в розвитку банківської системи може бути корисний для подальшого розвитку банківської системи України.
Банківські союзи
7.5. Асортимент банківських продуктів і послуг
Грошові внески
7.6. Роль банківського сектору Німеччини у сприянні розвитку малих і середніх підприємств
Завдання і запитання для самоконтролю
Розділ 8. Банківська система Японії
8.1. Історичні передумови розвитку банківської системи
8.2. Центральний банк Японії
8.3. Особливості діяльності комерційних банків