Людина сама обирає свій спосіб буття на тлі абсолютної випадковості, але вона тримає в своїх руках усі зв'язки зі світом.
Жан-Поль Сартр
Якщо тварина одвічно і всебічно залежить від природних потягів та прив'язана до конкретного середовища, умов свого життя, то людина є вільною, незалежною істотою, поведінка якої строго і однозначно не зумовлюється природною доцільністю, що дає їй можливість ставитись до предмета своєї творчості з певною поміркованістю.
Макс Шелер
Людина для самої себе постає як найперший предмет зацікавленості та осмислення. Все, що людина знає, з чим пов'язана практично, життєво або уявно, - усе це, врешті-решт, замикається на неї саму як на реальний суб'єкт та центр свого універсуму. Водночас саме буття людини, з одного боку, незбагненне різноманітне у своїх проявах, з іншого — проблематичне в тому сенсі, що воно непередбачуване і не гарантоване як у своїй якості, так і в кінцевій виправданості. Тому філософія розглядає людину в окресленнях свободи, самоздійснення, пошуку та утвердження життєвих сенсів.
КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
ВІДКРИТІСТЬ - фундаментальна характеристика людини, її здатність внаслідок біологічної неспеціалізованості змінюватись, поставати незавершеною, відкритою різним вимірам культурно-історичного процесу та напрямам людської діяльності; відкритість також слід розуміти і в плані сенсу людського життя: поки людина живе і діє, сенс її життя постає невизначеним до кінця, бо вона може його суттєво трансформувати.
ВЧИНОК - особлива дія людини, яка стягує на себе основні події її життя та постає формою вирішення суперечностей, що зумовлені напруженим співвідношенням найперших життєвих альтернатив людини: життя і смерті, свободи та обов'язку, бажання та розрахунку, почуття та розуму, тощо.
ДІЯЛЬНІСТЬ — термін, що у філософії позначає особливу, притаманну лише людині форму прояву її життєвої активності; діяльність передбачає творчість, смислову та цілеспрямовану організацію дій, а також, врешті, доведення її до самодіяльності, тобто до такої діяльності, метою якої постає її власне вдосконалення.
ЕВОЛЮЦІЯ, ЕВОЛЮЦІОНІЗМ - під еволюцією розуміють поступове виникнення певних якостей або явищ під дією часткових чинників та умов; еволюціонізм передбачає теоретичну позицію, що аргументує можливість виникнення складних явищ дійсності (життя, свідомості, людини) b попередніх, простіших шляхом поступового їх ускладнення або ж виявлення їх прихованих властивостей.
ЕКЗИСТЕНЦІАЛ - характеристика людини (атрибут людського існування), поза якою немає людини, як людини, та поза якою у світі не було би того, що в нього привносить людина.
ІНДИВІДУАЦІЯ—унікальна людська властивість належати до людського роду, але втілювати його в собі в неповторному вигляді, тобто здатність людини бути персоною, особистістю, мати своєрідний універсум свого життєвого самоздійснення.
КРЕАЦІОНІЗМ — позиція, згідно якої причиною появи вищих якостей дійсності, світових порядку, гармонії, краси може бути тільки дія творіння, що її продукує вищий розум, дух або Бог; з позиції креаціонізму складні, вищі якості не можуть виникати із простих шляхом стихійних процесів.
СВОБОДА - в абстрактному плані - відсутність будь-яких меж або перешкод для дій та проявів людини, проте відсутність меж перетворює свободу у повну невизначеність, тому поняття свободи конкретизується через наступні поняття: "негативна свобода", "вірогідна свобода", "позитивно-творча свобода" (див. текст)
13.2. Проблема походження людини: сперечання еволюціонізму та креаціонізму
13.3. Діяльність та екзистенціали людського буття. Структура людської діяльності та сутнісні сили людини
13.4. Співвідношення в людині природного, соціального, персонального та трансцендентного. Вихідні цінності людського буття
13.5. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні
Висновки
ТЕМА 14. ФІЛОСОФІЯ ОСОБИСТОСТІ
14.1. Співвідношення понять "людина - індивід — особа - особистість - індивідуальність". Вихідні цінності людського буття
14.2. Феномен людської особистості та проблема її онтологічного статусу
14.3. Вихідні характеристики людської особистості" Відношення "Я і Ти", "Я та Інший" у особистісному окресленні