4. Діяльність нового уряду України спирається і на нову філософію. Це стосується, як зазначав С. Ніколаєнко, й діяльності Міністерства освіти і науки України. Суть нової філософії освіти і науки, за його словами, полягає ось у чому. В минулу епоху вирішальну роль в розвиткові української економіки і всього суспільства відігравали інтереси олігархічних кланів "отримувати свої прибутки". Тепер же головна мета нового уряду та його міністерства буде спрямована на "розвиток усього суспільства на базі нових знань". У першому номері часопису "Вища освіта України" (2001р.) міністр освіти і науки
В. Кремень писав про те, що недавно створений Інститут вищої освіти АПН України повинен бути тим науково-теоретичним центром, "який сприятиме утвердженню концептуальної бази майбутніх реформ вищої школи, стане центром акумуляції та аналізу інформації про стан національної вищої освіти", а науковці інституту "стануть організаторами та координаторами науково-педагогічних досліджень у галузі вищої освіти", які "донедавна були надто фрагментарними, непослідовними і локальними".
Виходячи з цього, найважливішими завданнями Інституту вищої освіти стали:
1) розробка тієї певної концептуальної бази вищої освіти України, яка може відіграти роль загальної теоретичної основи реформування нашої вищої школи;
2) постійний моніторинг основних результатів такого реформування в основних галузях вищої освіти.
Оскільки, вищим рівнем узагальнення знань про реальний світ і діяльність людей є філософія, то саме сучасна філософія відіграє найважливішу методологічно-парадигмальну роль в розробці концептуальної бази вищої освіти.
На 2003-2005 рік була запланована тема розробки концептуальних засад філософії освіти в Україні відділом змісту філософії та прогнозування вищої освіти, Інституту вищої освіти АПН України. Розглянемо, в якому стані перебуває зараз в Україні розробка нової філософії розвитку нашого суспільства та її впровадження в практику. Основна ідея, на яку спирався курс реформування нашого суспільства після отримання Україною незалежності, зводилась до того, що основним недоліком радянського соціалізму було визнання явного пріоритету загальних (пролетарських, державних... ) інтересів над частково індивідуальними. Тому, хибно вважалося, що "рука вільного ринку" внесе необхідні корективи та позитивні зміни.
Приблизно з середини 90-х рр. ХХ ст. почала розроблятися концепція нового центризму, спрямована на розкриття кращого розв'язання суперечності між частково індивідуальним та соціально-комуністичним принципами.
Сьогодні більшість учених, економістів, політиків визнали однобічність і хибність ідеї про пріоритетну роль лібералізації ринкових відносин та мінімальне втручання держави у ці відношення. Новий запропонований проект концептуальних засад філософії освіти спирається на досягнення та розкриття нової системи закономірностей взаємозв'язку певних обов'язкових прав діяльності для усіх соціальних суб'єктів із плюралістичністю їхніх проявів, яка і повинна стати новою парадигмою цієї діяльності (синтетичний напрям). У першому варіанті система концептуальних засад філософії освіти України була викладена в працях В. Андрущенка, В. Лутая, С. Клепко, М. Култаєвої та ін.
Зараз в Україні здійснюється становлення такого напрямку філософії, котрий спрямований на подолання недоліків попередніх, та новий синтез позитивного. Виходячи з того, що у якості нової методології розробки нової філософської концепції освіти і науки та її впровадження в практику пропонується система принципів синергетичної парадигми, звернемо увагу на те, що застосування її розкриває значні можливості для створення інноваційної системи, яка заснована на синтетичній концепції "руху на випередження", бо тільки така концепція може забезпечити не лише прискорення темпів входження України в коло розвинених країн, а й подолання недоліків існуючих зараз технократично-егоїстичних форм даного руху, тобто становлення сучасної соціально орієнтованої його форми.
МОДУЛЬ ІІ
ТЕМА 1. Науково-філософський спосіб сприйняття дійсності
1. Актуальність науково-філософського способу сприйняття дійсності
2. Роль теорії еволюції у науково-філософському світогляді
3. Поняття "еволюція" у контексті науково-філософського світогляду
4. Поняття "буття" у контексті науково-філософського світогляду
ТЕМА 2. Духовні виміри людського буття. Загальнолюдські цінності
1. Духовність - один з інтегруючих елементів суспільства
2. Роль цінностей у структурі буття особистості