Філософія освіти - Базалук О.О. - 1. Актуальність науково-філософського способу сприйняття дійсності

ТЕМА 1. Науково-філософський спосіб сприйняття дійсності

План

1. Актуальність науково-філософського способу сприйняття дійсності.

2. Роль теорії еволюції у науково-філософському світогляді.

3. Поняття "еволюція" у контексті науково-філософського світогляду.

4. Поняття "буття" у контексті науково-філософського світогляду.

1. Актуальність науково-філософського способу сприйняття дійсності

У першій лекції ми розглянули актуальність філософії освіти як наукової дисципліни і встановили, що стратегічною метою філософії освіти є необхідність формування образу людини майбутнього, а саме, творчо-гуманітарного, планетарно-космічного типу особистості. У даній лекції ми розглянемо способи сприйняття людиною навколишньої дійсності і виділимо основний спосіб взаємодії планетарно-космічного типу особистості з матеріальним світом.

Як відомо, існує чотири основні способи сприйняття людиною навколишнього світу: філософський, науковий, релігійний і міфологічний. Зазначимо, що студенти вищих навчальних закладів не тільки не замислюються над тим, що лежить в основі їх внутрішньої системи поглядів, але не можуть аргументувати різницю, між, наприклад, науково-філософським способом сприйняття світу і релігійним (або міфологічним). На питання "про виникнення життя" або "походження людини", уникаючи пошуку важчої для сприйняття наукової аргументації, вони із задоволенням та іронією констатують, що, оскільки наука не може дати однозначної і переконливої відповіді на ці питання, то вони дотримуються релігійної точки зору, яка зводиться всього до однієї тези: "Все створив Бог".

Безумовно, в рамках спецкурсу з філософії освіти ми не повинні переконувати когось змінювати спосіб сприйняття навколишньої дійсності. Але ми повинні пам'ятати, що філософія освіти - це, насамперед, наукова дисципліна, покликана не тільки пропагувати, але і вводити в освітній процес найбільш значущі результати наукових досліджень, будувати систему освіти на достовірних наукових фактах, максимально наближати студентів до сучасних наукових відкриттів, що складають основу теперішнього та майбутнього способу життя. Ми повинні розуміти, що кожен педагог, незалежно від того, який спосіб сприйняття світу лежить в основі його світосприйняття, повинен завжди залишатися об'єктивним. І ця об'єктивність повинна полягати в тому, щоб нарівні з релігійними догматами, або навколонауковим (езотеричним) розумінням світу, перед учнями розкривалося багатство науково-філософського світогляду. Особливо це стосується середніх і вищих учбових закладів.

Саме з цієї причини однією з цілей реформи системи освіти в США кінця ХХ ст., є орієнтація на наукове забезпечення учбового процесу, розвиток творчих здібностей і критичного мислення учнів.

За даними рейтингових агентств найбільш успішною у сучасному світі є фінська система освіти, яка має наступні характеристики:

o високий рівень учбових досягнень учнів;

o рівні можливості доступу до освіти;

o безкоштовна освіта;

o всеосяжна, а не вибіркова природа базової освіти;

o важлива роль місцевої влади і муніципалітетів в організації процесу освіти;

o гетерогенні групи тих, хто навчається, відсутність катетеризації1 і відбору учнів;

o індивідуальна підтримка навчального процесу і надання соціальної допомоги учням, інклюзивність2 учителів;

o гнучкість системи - довіра і повноваження;

o гнучке адміністративне регулювання, готовність надати підтримку;

o довіра школі, її керівництву, вчителям і учням;

o інтерактивні методи роботи; вплив місцевих рад (муніципалітетів);

o орієнтація оцінки на розвиток - відсутність тестів, рейтингів;

o висококваліфіковані самостійні учителі.

Досягнення вище перелічених характеристик можливе тільки при домінуванні науково-філософського способу взаємодії з матеріальним світом. Тому, на наш погляд, планетарно-космічний тип особистості повинен використовувати виключно науково-філософський спосіб сприйняття дійсності.

Аргументуємо цю думку. Коли ми говоримо про закономірний або історичний характер процесів і явищ у навколишньому світі, ми насамперед погоджуємося з існуванням процесу еволюції. Еволюція (лат. єуошгіо - розгортання), у широкому розумінні -уявлення про зміни в суспільстві і природі, їх зорієнтованість, порядок, закономірність; певний стан якої-небудь системи розглядається як результат більш менш тривалих змін її передуючого стану; у вужчому сенсі - уявлення про повільні, поступові зміни, на відміну від революції. Ще Жорж Бюффон (1707-1788), французький природодослідник, автор монументальної тридцятишеститомної "Природничої історії" (1749-1788), обгрунтував думку про єдність плану будови усіх живих істот, відстоював змінність видів у процесі їх розвитку. Жан Батист Ламарк (1744-1829) і Чарльз Дарвін дійсно визначили та аргументували дві різні гілки еволюційної теорії - трансформізм та природний відбір.

Сучасній науці відомі наступні періоди, що розкривають основні етапи революції світобудови:

- Приблизно 13,7 млрд. р. тому відбулося формування Всесвіту;

- Близько 5 млрд. р. минуло з того часу, як у Всесвіті спалахнуло та засяяло Сонце;

- Майже 4,6 млрд. р. тому сформувалась планета Земля;

- 3,1 (3,2) млрд. р. тому датуються віднайдені перші викопні організми (формація Фіг Три);

- Минуло 2 млрд. р. з того часу, як на Землі зародилося життя у теплих морях у вигляді найпростіших одноклітинних організмів типу водоростей;

- 1,2 млрд. р. тому з'явилися багатоклітинні організми -медузи, черв'яки та ін.;

- 900 млн. р. тому з'явилися організми типу молюсків;

- 500 млн. р. тому кисень в атмосфері Землі досягнув сучасного рівня;

- 400 млн. р. тому життя із морів поступово поширилось на сушу. З'явились перші рослини та комахи, а у морях - перші риби;

- 300 млн. р. тому з'явилися хребетні плазуни;

- 200 млн. р. тому - початок епохи динозаврів;

- 150 млн. р. тому з'явилися перші ссавці;

- 28 млн. р. тому - виникнення перших мавп;

- 15 млн. р. тому - початок формування сучасного тваринного світу;

- 5 млн. р. тому - початок епохи людиноподібних мавп -австралопітеків. Об'єм їхнього мозку складав бизько 400 см3, харчування - рослинна їжа;

- 1,5 млн. р. тому - початок антропогенезу. Об'єм мозку австралопітеків збільшився до 600 см3, вони навчилися полювати, вживати м'ясо та використовувати кістки тварин у якості примітивних знарядь;

- 400 тис. р. тому з'явився "Homo erectus" - прямостояча людиноподібна істота. Об'єм його мозку досягнув 800-1250 см3. Епоха використання вогню для приготування їжі та будівництва укриття для проживання; використання кременю та деревини для виготовлення знарядь;

- 100 тис. р. тому з'явився архаїчний "Homo sapiens" -праобраз людини. У неардентальця мозок досягнув об'єму 12001350 см3;

- 40 тис. р. тому об'єм мозку кроманьйонців - перших людей сучасного типу, досягнув уже 1400-1600 см3;

- 10 тис. р. тому люди винайшли мотику, лук, серп, примітивний ткацький верстат;

- 5 тис. р. тому люди виробили піктографічне письмо. Почали формувати перші держави;

- 2,5 тис. р. тому виникли системні філософські вчення Сократа, Платона та Арістотеля, у яких обгрунтовувались пріоритети розуму та моральності. Арістотель, спостерігаючи за тінню Землі на Місяці обгрунтував кулеподібність Землі;

- 2 тис. р. тому виникло християнство;

- 1 тис. р. тому Птоломей описав геоцентричну модель Світобудови;

- Приблизно 500 р. тому (1543 р.) М. Коперніком описано геліоцентричну модель Світобудови;

- Приблизно 300 р. тому (1711 р.) Ньюкемон винайшов парову машину;

- 220 років тому (1882 р.) - будівництво центральної електростанції у Нью-Йорку;

- 100 років тому - початок активної електрифікації, винайдено радіо, телеграф, телефон, автомобіль, літак, кіно;

- понад 50 років тому (1975 р.) запущено перший штучний супутник Землі "Супутник-1";

Тож, очевидно, що у світі відбувається постійний процес розвитку, що має цілком визначену орієнтацію.

Але визнання факту еволюції - це науково-філософський спосіб сприйняття дійсності, що відкидається як релігійним, так і міфологічним світоглядом.

2. Роль теорії еволюції у науково-філософському світогляді
3. Поняття "еволюція" у контексті науково-філософського світогляду
4. Поняття "буття" у контексті науково-філософського світогляду
ТЕМА 2. Духовні виміри людського буття. Загальнолюдські цінності
1. Духовність - один з інтегруючих елементів суспільства
2. Роль цінностей у структурі буття особистості
3. Світоглядні засади особистості - основа педагогічної діяльності
4. "Золоте правило моралі" та його вплив на розвиток філософії освіти
5. Біблейські заповіді - основа внутрішнього абстрактного образу особистості
6. Система освіти як транслятор норм і цінностей буття
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru