Державна контрольно-ревізійна служба України була створена у 1993 р. і функціонує відповідно до Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні", яким визначено її статус, функції та правові засади діяльності.
Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби України є здійснення контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності у міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів, а також розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у майбутньому.
Державна контрольно-ревізійна служба України діє при Міністерстві фінансів України і йому підпорядковується. Основними її складовими є:
1) головне контрольно-ревізійне управління України;
2) контрольно-ревізійне управління в Автономній Республіці Крим;
3) контрольно-ревізійні управління в областях, містах Києві і Севастополі;
4) контрольно-ревізійні підрозділи (відділи) у районах, містах і районах у містах.
Усі місцеві підрозділи Державної контрольно-ревізійної служби по вертикалі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню, а по горизонталі взаємодіють і координують свою діяльність України з місцевими радами, державними адміністраціями і виконкомами місцевих рад, фінансовими органами, Державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ та служби безпеки.
Основними функціями Державної контрольно-ревізійної служби є:
1) організація роботи контрольно-ревізійних підрозділів щодо проведення ревізій та перевірок;
2) проведення ревізій та перевірок фінансової діяльності щодо збереження коштів і матеріальних цінностей;
3) здійснення ревізій та перевірок правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної влади;
4) залучення на договірних засадах кваліфікаційних фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади;
5) розроблення інструктивних та інших нормативних актів про проведення ревізій та перевірок;
6) здійснення контролю за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями і перевірками;
7) здійснення методичного керівництва і контролю за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнення досвіду проведених ревізій та перевірок і поширення його у системі органів Контрольно-ревізійної служби;
8) вимагання від керівників об'єктів, де здійснюється ревізія чи перевірка, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків;
9) одержання від посадових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, де здійснюється ревізія чи перевірка, письмового пояснення з питань, які виникають під час ревізії чи перевірки;
10) вилучення до бюджету виявлених ревізіями чи перевірками, прихованих або занижених валютних чи інших платежів;
11) накладання у випадках, передбачених законодавством, на керівників та інших посадових осіб адміністративних штрафів;
12) застосування до підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності фінансових санкцій.
Відповідно до Бюджетного кодексу України органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль у таких напрямах:
1) за цільовим та ефективним використанням коштів державного та місцевих бюджетів;
2) за цільовим використанням і тимчасовим поверненням кредитів, отриманих під гарантії Кабінету Міністрів України;
3) за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності під час виконання державного та місцевих бюджетів і кошторисів.
Державна контрольно-ревізійна служба здійснює державний контроль у формі ревізій та перевірок і щомісячно подає до Верховної Ради України та Міністерства фінансів України узагальнені результати звітів щодо своєї діяльності.
5.4. Державна податкова служба України
5.5. Рахункова палата України
Тести
Запитання і завдання для самоконтролю
Розділ 6. НАПРЯМИ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ
6.1. Видатки бюджету на державне управління та національну оборону
6.2. Видатки бюджету на економічну діяльність і науку
Приклад.
6.3. Фінансування розвитку освіти