Гроші і кредит - Колодізєв О.М. - 7.1. Механізм формування попиту та пропозиції грошей

Економічний контроль не можна відокремити від контролю над всім життям людей, позаяк, контролюючи засоби, не можна не контролювати і мети.

Ф.А. фон Хайєк

7.1. Механізм формування попиту та пропозиції грошей

На сучасному етапі розвитку економічних відносин категорія грошей посідає важливе місце в економічній теорії та практиці. На основі аналізу закономірностей функціонування грошового ринку будується державна грошово-кредитна політика, яка є одним з найважливіших інструментів державного регулювання економіки. Без стабільної фінансової системи та грошової одиниці досягнення стабільності в економіці держави та її подальший розвиток є неможливими. Саме тому перед сучасними економістами постає завдання вивчення принципів і особливостей ринку грошей та ґрунтовного аналізу його найважливіших категорій: попиту на гроші та пропозиції грошей. Необхідно зазначити, що питання формування попиту на гроші розглядалися багатьма відомими економістами, зокрема Джоном Мейнардом Кейнсом та його послідовниками, Джоном Тобіном, Альфредом Маршаллом, Мільтоном Фрідманом та ін.

Але й на сьогодні актуальність цієї теми цілком очевидна, тому що попит і пропозиція є однією з двох ключових складових ринку, шляхом взаємодії яких встановлюється ринкова рівновага. В українській дійсності тільки починається формування цілісного грошового ринку, тому вивчення попиту на гроші та факторів, що його встановлюють, відіграє важливу роль у визначенні засад роботи ринку. Крім того, економіка України має низку особливостей, які потрібно враховувати для побудови ефективної грошово-кредитної системи. Для того щоб давати адекватні оцінки стосовно надмірності грошей в обігу, необхідно знати економічно аргументовані обсяги їх потреби, реальний попит на них.

Попит на гроші

Попит на гроші є не лише однією з основних складових грошового ринку, а й складним, багатогранним явищем. Основною сучасною теорією грошей є портфельний підхід, який розглядає економічного агента у певний момент часу, коли він володіє певним фондом багатства (портфелем активів) і приймає рішення щодо його розподілу між різними видами активів з метою максимізації прибутку та мінімізації ризиків.

Попит, на гроші є запасом грошей, який хочуть мати у своєму розпорядженні економічні суб'єкти на певний момент часу. Якщо такий запас грошей розглядати як елемент багатства, котрим володіють економічні суб'єкти, то попит на гроші можна трактувати як їхнє бажання мати певну частину власного портфеля активів або багатство в ліквідній формі, що означає збільшення попиту на гроші, і навпаки. Такий підхід був застосований Кейнсом, який назвав своє трактування попиту на гроші теорією переважної ліквідності.

Після Кейнса його ідея спекулятивного попиту на гроші набула розвитку у працях Дж. Тобіна та ін. Вони довели, що спекулятивний мотив впливає на весь обсяг попиту на гроші та розширює роль відсотка як фактора формування попиту на гроші.

Попит на гроші тісно пов'язаний зі швидкістю грошового обігу обернено пропорційною залежністю. У міру зростання попиту на гроші кожна грошова одиниця, що є в обігу, буде довше перебувати в розпорядженні економічного суб'єкта, а її обіг буде більш повільним, і навпаки:

– швидкість грошей не може бути постійною;

– збільшення швидкості обігу грошей і падіння попиту на гроші може компенсувати дефіцитні платіжні кошти за зниження умов монетаризації ВНП і послабити кризу неплатежів;

– зменшення швидкості обігу грошей шляхом збільшення попиту на них послаблює вплив збільшення маси грошей в обігу на кон'юнктуру ринку^*162.

*162: { Гроші та кредит: підручник / М.І. Савлук, A.M. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 604 с.}

Попит можна розрахувати за формулою

, (7.1)

де – обсяг попиту на гроші;

– абсолютний рівень цін;

– реальний обсяг виробництва;

– швидкість обігу грошей.

Мета попиту на гроші та групи його мотивів наведені на рис 7.1.

Провідні чинники, що визначають сукупний попит на гроші на макрорівні, подані на рис. 7.2^*163.

*163: { Там само; Яременко О.Р. Деньги и кредит. Конспект лекций / О.Р. Яременко. – X. : Изд. ХГЭУ, 2002. – 64 с.}

Рис. 7.1. Мета та мотиви попиту на гроші

Рис. 7.2. Чинники, що визначають сукупний попит на гроші

Для врахування сучасних показників впливу на попит використовують формулу^*164

*164: { Бажай А.І. Грошово-кредитна політика / А.І. Бажан // Банківська справа. – 2002. – №1.}

, (7.2)

де – реальний обсяг ВНП;

– середній рівень цін;

– рівень очікуваного доходу за альтернативними грошовими активами;

– обсяг багатства;

– рівень інфляції;

О – очікувані зміни ринкової кон'юнктури;

+ – пряма залежність;

– – обернена залежність.

Провідні фактори, які визначають загальний попит на гроші, наведені в табл. 7.1^*165.

*165: { Демківський А.В. Гроші та кредит: навч. посіб. / А.В. Демківський. – К.: Дакор, 2005. – 528 с.; ЩетинінA.І. Гроші та кредит: підручник / А.І. Щетинін. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 432 с.}

Таблиця 7.1. Фактори, що визначають попит на гроші

Щоб краще зрозуміти функціональну залежність між основними чинниками, які визначають попит на гроші, зобразимо їх у вигляді кривих у системі координат, як це показано на рис. 7.3.

По вертикалі системи координат відображена норма (у відсотках) очікуваного доходу на альтернативні грошам активи, включаючи норму депозитного процента. Зміна цієї норми означає зміну альтернативної вартості зберігання грошей у формі, яка не приносить доходу.

По горизонталі відображений обсяг попиту на гроші (у млрд грн). Сукупність кривих МД, МДХ, МД₂ відображає функціональну зміну попиту на гроші залежно від двох груп чинників: зміни номінального обсягу ВНП та зміни норми очікуваного доходу (тобто альтернативної вартості зберігання грошей), а криві ПК, ПК₁ і ПК₂ – зміну поточної каси як трансакційної складової попиту на гроші^*166.

*166: { Гроші та кредит: підручник / М.І. Савлук, A.M. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 604 с.}

Рис. 7.3. Графік кривої попиту на гроші

Залежність попиту на гроші від номінального обсягу ВНП (Y) виявляється у зміщеннях кривої МД вліво і вниз у позицію МД₁, якщо У зменшується, чи вправо і вверх у позицію МД₂, коли У збільшується. У цих випадках передусім зміщується крива поточної каси (ПК), яка реагує лише на зміни обсягу У, про що свідчить її вертикальне положення. За зменшення обсягу ВНП потреба в поточній касі буде зменшуватися, ПК зміститься в позицію ПК1 і "потягне" за собою криву загального попиту МД у позицію МД₁. Відповідно за збільшення обсягу ВНП потреба в поточній касі зростатиме, ПК зміститься в позицію ПК₂ і "виштовхне" криву МД у позицію МД₂. Аналогічно може впливати на зміну положення кривої МД зміна обсягу багатства, що мають у розпорядженні економічні суб'єкти, оскільки вона власне є наслідком зміни обсягу ВНП^*167.

*167: { Гроші та кредит: підручник / М.І. Савлук, A.M. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; за заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 604 с.}

Залежність попиту на гроші від норми очікуваного доходу (R) виявляється у переміщенні його величини безпосередньо по кривій МД. Якщо норма доходу зростає, наприклад, з 6 до 10 %, то попит з точки А, яка адекватна обсягу 4,0 млрд грн, переміститься в точку Б, яка відповідає обсягу 3,0 млрд грн, тобто скоротиться на 1,0 млрд грн. І навпаки, за зниження норми доходу, наприклад, з 6 до 4 %, обсяг попиту переміститься в точку В, адекватну 5,0 млрд грн, тобто зросте на 1,0 млрд грн. При цьому крива ПК залишається нерухомою, оскільки вважається, що трансакційна складова попиту не реагує на зміну норми доходу (відсотка)1.

У разі одночасної зміни обох чинників впливу на попит відбудеться зміщення кривої попиту в нове положення (ДМ₁ чи ДМ₂) і самої точки попиту на новій кривій, що спричинить зміну попиту в іншому розмірі, ніж при зміні кожного з цих чинників окремо. З наведеного вище графічного зображення попиту на гроші чітко видно два різні характери його руху:

– у вигляді переміщення самої кривої попиту вверх і вправо чи вниз і вліво, що свідчить про еластичність попиту на гроші від номінального обсягу валового продукту;

– у вигляді руху точки попиту по кривій вверх і вліво чи вниз і вправо, що свідчить про еластичність попиту на гроші від відсотка та інших очікуваних доходів на активи.

Ці два види руху потрібно чітко розрізняти, але розглядати у взаємозв'язку, щоб мати завершену картину динаміки попиту на гроші^*168.

*168: { Там само.}