Країнознавство - Масляк П.О. - 5.1.2. Франція

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Франція. Столиця — Париж (понад 2,1 млн осіб). Площа — 544 тис. км² (48-ме місце у світі). Населення близько 59 млн осіб (20-те місце). Державна мова — французька. Грошова одиниця — євро.

Географічне положення. Франція знаходиться в західній частині Європи і межує з шістьма країнами. На півночі має державний кордон з Бельгією, на північному сході і сході — з Німеччиною, на сході — зі Швейцарією, на південному сході — з Італією, на півдні і південному заході — з Іспанією і Андоррою. Через протоки Па-де-Кале і Ла-Манш Франція має вихід до Північного моря. Західна частина країни омивається водами Біскайської затоки, південна — Середземним морем. В останньому знаходиться великий острів Корсика, який належить Франції. Географічне положення країни доволі вигідне. Вона оточена стабільними високорозвиненими державами.

Історія виникнення й розвитку. Близько 490 р. н. е. король франків Хлодвіг на території сучасної Франції об'єднав германські племена в державу франків. Пізніше за часів Карла Великого почалося становлення феодальної Франції. Столітня війна з Англією (1337— 1453) після появи Жанни д'Арк зміцнила єдність держави. Після релігійних воєн між католиками й гугенотами у XVI ст. королівська влада посилилася і невдовзі Франція перетворилася на першу державу Європи. Після революції у XVIII ст. виникла імперія Наполеона І, який через загарбницькі війни підкорив майже всю Європу. Після поразки Наполеона і франко-прусської війни почався швидкий розвиток економіки. У цей час (кінець XIX ст.) Франція захопила великі території в Африці та Індокитаї. Після двох світових воєн у XX ст. відбулося зростання ролі Франції в Європі та світі. Разом з Німеччиною Франція стала становим хребтом ЄС.

Державний устрій і форма правління. Франція типова унітарна республіка. Після Другої світової війни президент країни генерал де Голль, спираючись на свій авторитет переможця, ліквідував земельний устрій (Лотарингія, Шампань, Прованс тощо), який служив основою сепаратизму і відцентрових процесів, і поділив державу на 94 невеликі департаменти. Главою держави нині є президент, який призначає прем'єр-міністра і членів уряду. Вищим законодавчим органом є парламент. Він складається з двох палат — національних зборів і сенату. Уряд підзвітний парламенту.

Природні умови та ресурси. Рельєф переважної частини країни рівнинний, що сприяє розвитку основних галузей економіки. У центральній частині піднімаються невисокі зруйновані гори. Високі Альпи й Піренеї знаходяться лише на сході та півдні й займають невелику площу.

Клімат Франції помірний, а на півдні субтропічний. На узбережжі Середземного моря середні температури січня до +8 °С, липня — +24 °С. Кількість опадів, які випадають на рівнинній частині країни, близька до оптимальної (600—700 мм). У горах їх кількість зростає до 2000—2500 мм.

Розгалужена сітка повноводних рівнинних річок з'єднана між собою каналами і використовується як транспортні магістралі. На гірських річках збудовані ГЕС.

Ґрунти у Франції характеризуються середньою родючістю. Найпоширенішими є бурі лісові. Лісами вкрито близько 20% території країни. Переважають штучні насадження. До цінних деревних порід, що ростуть на території Франції належать бук, дуб, смерека, модрина, сосна. Тваринний світ зберігся переважно в гірських лісах. Україні близько 3000 різних заповідних територій.

На мінеральні ресурси Франція небагата. Розробляються запаси кам'яного вугілля, нафти й газу. У Лотарингії крім кам'яного вугілля є ще й родовище залізної руди. На півдні видобувають боксити, північному сході — калійну й кам'яну сіль. У центрі є доволі значні запаси урану. Франція багата також на природні будівельні матеріали.

У цілому Франція добре забезпечена прісними водами. Широко використовують енергію гірських річок та морських припливів. Надзвичайно багаті рекреаційні ресурси.

Населення. За чисельністю населення Франція посідає друге місце в Європі після Німеччини. Розміщене населення доволі рівномірно. Середня його густота близько 110 осіб на 1 км². Народжуваність дещо перевищує смертність. Цьому сприяє державна політика заохочування народжуваності. Міське населення складає близько 75% жителів країни. Найбільшими містами, крім столиці, є Марсель (1,2 млн), Ліон і Тулуза (близько 500 тис. жителів). У країні налічується понад 50 міських агломерацій. У Великому Парижі (столиця з передмістями) проживає близько 16% населення Франції. Понад 93% мешканців країни є етнічними французами. Майже 6,5% становлять іммігранти. Серед них близько 60% вихідці з Європи, 35% африканці, інші — з країн Азії.

Господарство. Франція високорозвинута постіндустріальна країна, яка за обсягом ВНП в Європі поступається лише Німеччині. Серед продуктивних галузей економіки виділяється промисловість. Вона забезпечує близько 25% ВНП і 80% експорту. Основними галузями індустрії є машинобудування, хімічна, харчова, легка і гірничодобувна промисловість. Безперечним лідером є машинобудування. Понад 40% його продукції експортується. Особливо виділяються такі галузі машинобудування, як авіакосмічна та автомобілебудівна. За випуском автомобілів Франція посідає третє місце у світі. Розвинута також галузь радіоелектроніки, суднобудування, електротехнічна промисловість. Провідне місце в Європі й світі Франція займає і за рівнем розвитку чорної та кольорової металургії. Потужними є нафтопереробні й нафтохімічні комбінати, які розміщуються в основному в портах. У Парижі сконцентровано підприємства парфумерно-фармацевтичної промисловості.

Світове значення має французька харчова промисловість. За обсягом експорту у світі вона поступається лише США. У легкій промисловості провідне місце належить виробництву тканин. За цим показником Франція в Європі поступається лише Італії та Німеччині.

За обсягами виробництва продукції сільського господарства Франція займає перше місце в Європі. Щорічно вона вирощує близько 50 млн т зерна (перше місце в Європі), також значними є обсяги виробництва масла, твердого сиру, яловичини. Провідною галуззю сільського господарства є тваринництво. На півдні все більше поширюється надзвичайно прибуткове квітникарство. На узбережжі морів значну роль відіграє рибальство.

У Франції дуже добре розвинена туристична індустрія. За кількістю іноземних туристів, які відвідують країну (близько 70 млн щороку) вона посідає перше місце у світі. Середземноморське узбережжя (Ніцца, Канн, Сен-Тропез), а також Французькі Альпи притягують туристів з усього світу.

Франція має найдовшу серед європейських країн мережу залізниць (40 тис. км). Основну роль відіграє автомобільний транспорт (400 тис. км доріг і близько 35 млн автомобілів), хоча значно розвинутий морський та авіаційний транспорт. Довжина трубопроводів перевищує 6 тис. км.

Культура та соціальний розвиток. Франція володіє багатовіковою культурною спадщиною. У списку ЮНЕСКО — 22 об'єкти (монастирі, собори, палаци й парки, давньоримські пам'ятки). В країні безліч музеїв і бібліотек. Добре розвинута освітня сфера; обов'язковою є 10-річна освіта. На 100 тис. осіб припадає понад 5 тис. студентів. Вони навчаються більш як у 400 вищих навчальних закладах. На весь світ відома паризька Сорбонна, де навчається понад 100 тис. студентів. Французькі газети і журнали "Монд", "Фігаро", "Парі-матч" відомі далеко за межами країни. До числа світових інформаційних агентств входить агентство новин "Франс-Прес".

Франція визнала незалежну Україну 27 грудня 1991 p., і вже 27 січня 1992 р. були встановлені дипломатичні відносини між двома державами.