ТЕМА 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СУТЬ ГРОШЕЙ

1. Виникнення грошей.

2. Економічний зміст грошей. Трансформація сутності сучасних грошей.

3. Розвиток форм грошей. Види грошей у сучасній економіці.

Товарне виробництво покликало до життя гроші. В умовах розвинутого товарного виробництва гроші є засобом вираження вартості всіх товарів.

Завдання цієї теми - розглянути виникнення грошей, проаналізувати сутність грошей, трансформацію сутності сучасних грошей, роль і значення їх у функціонуванні та розвитку товарного виробництва й обміну, зміну форм грошей.

1. Виникнення грошей

Гроші - одне з найдавніших явищ у житті суспільства. Вони відіграють важливу роль у його економічному і соціальному розвитку. Питання про те, що таке гроші, хвилювало вчених давно. Ще в працях Платона і Аристотеля знаходимо цікаві висловлювання про гроші. Протягом століть було зроблено багато спроб виявити сутність грошей. Однак і зараз, незважаючи на багатовікові дослідження, існують різні точки зору в питанні на сутність грошей. Це пояснюється тим, що сутність грошей не залишається незмінною, вона змінюється відповідно до змін характеру суспільних відносин, у яких гроші функціонують.

Для того, щоб зрозуміти сутність грошей, треба розпочинати аналіз із з'ясування походження їх, причин, що зумовлюють їх виникнення.

Економічні концепції

В економічній літературі існують дві концепції, які пояснюють причини виникнення грошей:раціоналістична та еволюційна.

Раціоналістична теорія пояснює виникнення грошей як наслідок домовленості між людьми чи запровадження їх законодавчими актами держави. Це відбулося тому, що стала зрозумілою необхідність мати спеціальні інструменти для полегшення пересування продуктів праці в міновому обороті.

Вперше раціоналістична теорія походження грошей викладена в праці Аристотеля "Нікомахова етика". Він писав: "Усе, що бере участь в обміні, повинно бути якимось чином зіставленим. За загальною згодою з'являється монета яка існує не по природі, а завдяки встановленню"¹. Ця концепція панувала до кінця XVIII ст. Таке розуміння виникнення грошей знайшло своє відображення навіть в античному та середньовічному законодавствах. Так, у Римському праві було зафіксовано, що імператор декретує вартість грошей. Різновидом раціоналістичної концепції є державна теорія грошей німецького економіста Г. Кнаппа (1842-1926). Раціоналістична концепція походження грошей застосовувалася в економічній літературі навіть у кінці XX ст. ( англійський економіст Л. Харріс).

Згідно з еволюційною концепцією, гроші з'явились як результат еволюційного процесу, що поза волею людей призвів до стихійного виділення із загальної маси окремих предметів, які посіли особливе місце в обміні. Еволюційна концепція походження грошей виходить з того, що виникнення їх є результатом розвитку суспільного поділу праці, обміну, товарного виробництва.

Вперше ця концепція була викладена в працях засновників політичної економії А. Сміта, Д. Рікардо. У найбільш розвинутому вигляді еволюційну концепцію виникнення грошей знаходимо в К. Маркса, що спирався і розвивав ідеї, закладені в працях А. Сміта, Д. Рікардо та ін.

Еволюційний характер виникнення грошей

Засновники класичної політичної економії виникнення грошей пов'язували із труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. Потреба в обміні виникає ще в епоху розкладу первіснообщинного ладу. Коли община стала виробляти продуктів більше, ніж їх потрібно було для прожитку, виникає потреба в міжобщинному обміні. Це й відкриває шлях до появи грошей.

Найпростішою формою обміну є бартер. Бартер - це безпосередній обмін одного продукту на інший. У натуральному (бартерному) товарообміні (Т1 - Т2) товар Т1 виражає свою вартість у протилежному йому товарі - еквіваленті Т2. Гроші при такому натуральному обміні не потрібні. Ця форма обміну була не тільки найпростішою, а й випадковою, бо обмін тут ще не набув регулярного характеру. Випадковим було й те, які продукти і в якій пропорції вступали в обмін.

Незважаючи на простоту такого обміну в бартері є багато недоліків і можливості його обмежені. Бартерні операції безперешкодно можуть здійснюватися лише за наявності в обміні обмеженого набору призначених до обміну продуктів. Кількість учасників бартерного обміну теж обмежена. При збільшенні залучених до обміну господарюючих суб'єктів та зростанні насиченості ринку товарами в бартері виникають серйозні ускладнення. Якщо, наприклад, потрібно виміняти зерно на сокиру, але виявляється, що той, хто володіє сокирою, не потребує зерна. І тоді треба буде здійснити багато проміжних обмінних операцій, перш ніж володар зерна зможе обміняти його на сокиру. Збіг інтересів двох сторін у бартерному безпосередньому обміні може відбуватися як у часі, так і за кількістю і якістю предметів, що потребує значних зусиль, затрат і часто взагалі неможливе.

Ця суперечливість натурального бартерного обміну обмежувала розвиток виробництва, робила його ризикованим. І щоб розв'язати цю суперечливість, власники предметів стали вимінювати їх на не потрібні в даний момент предмети, а на один із більш ходових предметів. Поступово такий предмет ставав засобом обміну, тобто набував грошових властивостей. Щоб отримати потрібний товар, треба було попередньо знайти ходовий товар-посередник, а вже потім обміняти його на товар, який дійсно потрібний. Такий товар-посередник задовольняв інтереси всіх учасників обмінних операцій. В цих умовах обмін перетворювався на купівлю-продаж. Тобто відбувалася трансформація бартерного товарообміну (Т1 - Т2) у товарно-грошовий обіг (Т1 - Г - Т2).

З розвитком обміну в різних регіонах виділяється товар, який має найбільшу здатність до збуту. Тобто йдеться про товар, що має найбільшу ліквідність. Ліквідний товар - товар, що має найбільшу здатність до збуту. Він стає грішми. Гроші - це абсолютно ліквідні засоби обміну.

На ранніх етапах розвитку в різних регіонах засобом обміну використовувалися різні товари - худоба, зерно, сіль, мідь і т.ін. Усі вони повинні були відповідати лише одній вимозі: отримувати загальне визнання і покупців і продавців як засіб обміну, тобто бути ліквідними.

З подальшим розвитком товарного виробництва і товарного обміну здатність бути товаром-посередником закріплюється за дорогоцінними металами - золотом і сріблом, а потім - тільки за золотом. Це пояснюється тим, що золото краще від інших товарів виконувало роль товару-посередника з функцією загального еквівалента завдяки своїм природним властивостям (рідкісність, однорідність, подільність без втрати вартості, портативність тощо).

Приблизно з ст. до н.е. і до ХІХ ст. грошовим товаром були

дорогоцінні метали - золото та срібло. З другої половини ХІХ ст. роль грошей монопольно закріпилася за золотом.

Поява грошей приводить до поділу товарів на дві частини: в одній знаходяться всі звичайні товари, а в другій - особливий товар-посередник - гроші, що виконують роль загального еквівалента і мають абсолютну ліквідність.

Проведений А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом науковий аналіз походження та природи грошей довів безпідставність раціоналістичної концепції. Адже гроші в найпростіших формах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні взаємна домовленість, ні державна влада не могли відіграти істотну роль у їхньому виникненні.

Отже, гроші з'явилися на певному етапі господарчого життя суспільства, але не як продукт узгодженості між людьми чи якогось законодавчого акта держави, а як закономірний результат стихійного розвитку економічних відносин, еволюції господарчого життя людей, розвитку товарного виробництва та обміну, послідовної зміни форм вартості від простої або випадкової до грошової. Грошова форма вартості - об'єктивно закономірна, необхідна кінцева підсумкова форма еволюційного розвитку товарного виробництва.

Виникнення грошей є об'єктивним закономірним економічним процесом, завдяки якому з'явився ефективний прискорювач руху товарної маси, необхідний інструмент оцінювання економічної інформації.