Гроші та кредит - Круш П.В. - Суб'єкти регулювання валютних курсів

Крім уже розглянутих основних методів регулювання курсів валют, використовуються й традиційні - девальвація та ревальвація.

Девальвація - це цілеспрямоване здійснення комплексу заходів з метою зниження курсу національної валюти. Це сприяє підвищенню конкурентоспроможності національного виробництва, стимулюванню експорту, посиленню торговельних позицій країни на світовому ринку.

Разом з тим девальвація національної валюти стримує розвиток імпорту, бо позиції імпортерів погіршуються, тому, що їм доводиться купувати інвалюту за вищим курсом. У таких умовах у країні може статися зростання цін на імпортні товари. Втрати імпортерів можуть перевищити виграш експортерів та ще й спровокувати інфляційне зростання цін.

Ревальвація має цілком протилежний зміст. Вона означає підвищення обмінного курсу національної валюти з метою стимулювання розвитку імпорту. Стимулювання розвитку імпорту на основі ревальвації пов'язане з тим, що імпортери для своїх платежів за кордоном купуватимуть інвалюту за нижчим курсом. На товарних ринках усередині країни буде збільшуватися пропозиція, що позитивно впливатиме на стабільність цін, зменшуватимуться виробничі витрати на підприємствах з великим обсягом споживання імпортованої продукції. Збільшення закупленої по імпорту техніки сприятиме розширенню впровадження новітніх досягнень науково-технічного прогресу. Зростатимуть надходження іноземних інвестицій.

Однак в умовах ревальвації національної валюти підприємства-експортери нестимуть втрати, їхні конкурентні позиції на світовому ринку можуть істотно послабнути. Отже, цілеспрямоване проведення ревальвації теж повинно відбуватися обережно, зі зіставленням усіх плюсів та мінусів для розвитку національної економіки.

У сучасних умовах на базі "плаваючих" валютних курсів девальвація та ревальвація на валютних ринках відбувається стихійно, вони не є засобами стабілізації валютного курсу. Зараз це лише метод тимчасового приведення офіційного валютного курсу у відповідність із тим, що склався на ринку.

Суб'єкти регулювання валютних курсів

Розглянуті методи регулювання валютного курсу є національними. Крім них, регулювання валютного курсу здійснюється також як міжнародне (колективне) регулювання. Відповідно виокремлюються національні та міжнародні (колективні) суб'єкти регулювання валютних курсів.

Головним національним суб'єктом валютних курсів виступає центральний банк країни. Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 17 лютого

1993 р. визнано, що встановлення валютного курсу національної валюти належить до спільної компетенції НБУ та Кабміну.

Офіційний валютний курс до долара США в Україні з 1994 р. встановлювався за результатами торгів на Українській міжбанківській валютній біржі (УМВБ). З часом Українська міжбанківська валютна біржа перестала здійснювати операції з валютою, і ці операції перейшли до міжбанківського валютного ринку. З 19 березня 1999 року офіційний валютний курс гривні відносно долара США НБУ встановлює за операціями уповноважених комерційних банків на міжбанківському валютному ринку. НБУ впливає на формування офіційного обмінного курсу гривні шляхом купівлі-продажу іноземної валюти на валютному ринку.

Суб'єктами міжнародного (колективного) регулювання валютних курсів виступають міжнародні валютно-фінансові організації. Необхідність міждержавного (колективного) регулювання валютних курсів визначається розвитком інтеграції національних економік у міжнародні (регіональні) структури та у світову економіку.

Розвиток світового господарства та інтернаціоналізація господарських зв'язків об'єктивно зумовлюють необхідність доповнення національного регулювання курсоутворення міждержавним регулюванням.

Міждержавне регулювання валютних курсів спирається на спільно розроблені державами та закріплені міжнародними угодами принципи та форми реалізації механізмів регулювання валютних курсів. Міждержавне регулювання валютних курсів включає в себе сукупність способів, інструментів і міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємне (колективне) регулювання валютних курсів.

Найважливішою серед міжнародних валютно-фінансових організацій, що здійснюють регулювання валютних курсів, є Міжнародний валютний фонд (МВФ). Україна є членом МВФ з 1992р. МВФ встановлює норми регулювання валютних курсів і контролює їх дотримання, діє в напрямі усунення валютних обмежень, для вирівнювання платіжних балансів надає країнам-членам кошти в іноземній валюті.

Запитання для самоконтролю

1. Як треба розуміти сутність категорії валютні відносини?

2. Що являють собою суб'єкти та об'єкти валютних відносин?

3. Який зміст категорії "валюта"?

4. Чи тотожні поняття "валюта" та "гроші"?

5. Які критерії та види валют?

6. Що таке конвертованість валюти?

7. Які існують види конвертованості валюти?

8. У чому полягає сутність валютного курсу?

9. Які види валютних курсів Вам відомі?

10. Що являє собою паритет купівельних спроможностей національних валют різних країн?

11. Які фактори впливають на величину валютного курсу?

12. Як здійснюється національне регулювання платіжного балансу?

13. За рахунок яких джерел здійснюється балансування платіжного балансу?

14. Як визначався валютний курс за умов золотого стандарту?

15. Як визначається паритет купівельної спроможності валют?

16. Як саме валютний курс впливає на зовнішньоекономічні відносини?

17. У чому економічний зміст підвищення чи зниження валютного курсу?

18. Які основні методи регулювання валютного курсу?

19. Як саме валютні інтервенції регулюють валютний курс?

20. Що таке дисконтна (облікова) політика центрального банку і як вона використовується для регулювання валютного курсу?

21. Що являють собою валютні обмеження та як вони впливають на валютний курс?

22. Яке значення мають ревальвація та девальвація для регулювання валютного курсу в сучасних умовах?

23. Який головний національний суб'єкт регулювання валютних курсів в Україні?

24. Який найважливіший суб'єкт міждержавного регулювання валютних курсів?